Словник теми

Метод виховання - сукупність способів, прийомів виховання, спря-мованих на розвиток мотиваційної сфери і сві-домості школярів, вироблення навичок і звичок поведінки, їх корекцію й удосконалення.

Засіб виховання - інструментарій матеріальної і духовної куль-тури, який використовується для розв’язання виховних завдань.

Прийом виховання - частина методу, його конкретне застосування у практиці.

Технологія виховання - наукове проектування, система методів, прийомів, засобів, відтворення яких гарантує успіх педагогічних дій.

Виховна робота - компонент виховання, сутнісною характерис-тикою якого є організація діяльності вихованців, що формує в них заплановані вихователем стосунки. Це заходи, справи, система діяльності та ін.

Література

1. Болдырев Н.И. Методика воспитательной работы в школе. - М., 1984.

2. Макаренко А.С. Мои педагогические воззрения. - Соч. - Т. V. - М., 1958.

3. Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека. - Киев, 1975.

4. Харламов И.Ф. Педагогика. - М., 1997. - Гл. 18.

5. Ягупов В.В. Педагогіка. – К., 2002. – Тема 20.

§4. Студентський колектив у системі виховання План

1. Поняття про колектив, його значення

2. Види і структура студентського колективу

3. Зміст і форми виховної роботи

4. Шляхи формування колективу

5. Організаційно-методичне забезпечення виховання колективу

6. Студентські громадські організації

Поняття про колектив, його значення

Беручи за основу визначення А.С.Макаренка, колектив можна визначити як стійке об’єднання людей, яке має загальну суспільно значущу мету, спільну діяльність, спрямовану на реалізацію цієї мети, і яке характеризується стосунками взаємної відповідальності.

Значення студентського колективу в тому, що він є своєрідною ланкою, що з’єднує між собою суспільство і особистість. Це мікросередовище, яке сприяє перетворенню норм і ціннісних орієнтацій суспільства в норми, цінності даної конкретної особистості. Період навчання у ВНЗ є важливим періодом соціалізації людини як процес засвоєння людиною соціального досвіду, накопичення власних цінностей і орієнтирів, норм поведінки та ін. В.О.Сухомлинський відзначав, що людина – істота суспільна і саме завдяки суспільству в людині формуються її людські риси, тобто відбувається соціалізація. Отже, організація виховної роботи в студентському колективі покликане сприяти соціальній адаптації особистості в реальному житті, її участі в громадсько-суспільній діяльності.

Колектив сприяє реалізації мети виховання – всебічному розвитку особистості: розвитку організаторських здібностей, умінню розумно поєднувати особистісні інтереси й інтереси оточуючих студентів, викладачів, співробітників ВНЗ.

У колективі відбувається процес взаємного збагачення, розвиток його членів, тому що кожен з них приносить до колективу свій індивідуальний досвід, здібності, інтереси й одночасно освоює те, що несуть інші. У студентському колективі в сумісній діяльності здійснюється обмін інформацією, розвивається здатність розуміти стан, мотиви вчинків інших і відповідно на них реагувати. Так формується симпатія, чуйність.

Колектив формує різноманітні відносини між людьми: ділового співробітництва, відповідальності, взаємодопомоги, доброзичливості. У колективі, якщо студенти об’єднані цікавою змістовною діяльністю, дружніми відносинами, у його членів формується почуття душевного комфорту, психологічної значущості, що, у свою чергу, сприяє виявленню творчої ініціативи, почуття гордості, радості.

Студентський колектив може бути ареною самовираження, самоствердження особистості, сприяти розвитку і збагаченню природних задатків студента, його творчої індивідуальності, прилученню до духовних цінностей суспільства, формуванню певних якостей особистості: відповідальності, непримиренності до егоїстичної байдужості, дисциплінованості, доброти та ін. Велике значення в реалізації цієї функції колективу має спілкування, його багатство, емоційна глибина, духовна повнота, тому що спілкування - це задоволення потреби людини в людині, яке може підносити особистість, виявляти її моральну красу.

Отже, колектив розвиває й збагачує природні здібності людини, формує соціально необхідні якості, впливає на моральність особистості, дисциплінує суб’єкта, привчаючи його до виконання вимог суспільств, залучає до певного рівня культури.

Становлення студентського колективу проходить декілька етапів. На першому етапі, коли студенти тільки вступили до університету, організатором є педагог, який висуває вимоги до членів групи. Другий етап характеризується соціально-психологічною адаптацією студентів до умов ВНЗ, у цілому й до організації навчального процесу, відбувається засвоєнням норм поведінки, традицій навчального закладу. Виявляються лідери, організатори в студентській групі. Вимоги висувають не лише куратор, педагоги а й члени групи, її актив. І на третьому етапі студентський колектив стає не об’єктом виховання, а суб’єктом виховної діяльності, характеризується згуртованістю, турботою за товаришів, моральністю вчинків тощо.