1. Схарактеризувати методи формування свідомості, їх функцій

2. Методи організації діяльності і формування досвіду поведінки

3. Методи стимулювання і корекції поведінки

4. Вибір методів виховання

5. А.С. Макаренко писав: “За нашим глибоким переконанням, широко

застосовуване у нас словесне виховання, тобто безконеч­не розглагольствування про хороші речі без супровідної гімнасти­ки поведінки, є найзлочинніше шкідництво. Свідомість, не побу­дована на досвіді, наділі насамперед слабосила, по-друге, одино­ка, не здатна творити ніяку практику”.

— Чи згодні з цією оцінкою методів формування свідомості? Чому?

Завдання для самостійної роботи

Підготувати відповіді на такі запитання¹:

— Які причини розповсюдження паління (одна група студентів), алкоголіз­му (друга група студентів), наркоманії й токсикоманії (третя група);

— Які наслідки цих шкідливих навичок?

• Як можна боротися з цією шкідливою звичкою?

За наслідками обговорення кожна підгрупа робить записи в зо­шитах. Наприклад:

Звичка палити

Причини	Наслідки	Міри боротьби
- Наслідування «авторите­тів», бажання бути до­рослим, самостійним. - Пус­тощі. - Бажання зняти нервове напруження. - Нудьга. - Реклама, доступність	- Негативне ставлення ото­чуючих, сварка в сім'ї. - Порушення органів кро­вообігу, в роботі серця, головного мозку. - Зниження пам'яті, пра­цездатності, розумових здібностей. - Ослаблення захисних функцій організму. - Нераціональне викорис­тання часу. - Негативний вплив на зовнішність жінки, голос.	- Заборона реклами. - Заборона продавати тю­тюнові вироби непов­нолітнім. - Заборона палити в гро­мадських місцях. - Бесіди з лікарем. - Залучення до спортив­них секцій, гуртків. - Медична допомога, хто бажає кинути палити. - Передбачити додаткові відпустки тим, хто не па­лить.

¹ж. “Народное образование”. – 1998. - №9 – 10. – С.216 - 217

Додатковий матеріал

Варіативна класифікація методів

1. Методи організації життя і діяльності дитячого виховуючого колективу, до яких відносять:

— колективну, групову, особисту перспективу;

— колективну гру;

— колективні єдині вимоги;

— колективне самоврядування;

— колективне змагання;

— колективне самообслуговування.

2. Методи повсякденного систематичного цілеспрямованого і вільного спілкування, ділової, товариської, довірчої взаємодії в звичайних і екстремальних ситуаціях:

— повага;

— педагогічні вимоги;

— переконання;

— обговорення;

— розуміння;

— довіра;

— стимулювання;

— співчуття;

— застереження;

— критика;

— конфліктні ситуації.

3. Метод самодіяльності:

Самоорганізація духу	Самоорганізація почуттів і розуму	Самоорганізація волі і поведінки
самоаналіз; самокритика; самопізнання; самоочищення	самовиховання; самонавчання; самоволодіння	самообмеження; самоконтроль; самостимулюція
Самовдосконалення	Самоосвіта	Самодисципліна

4. Методи педагогічного і психологічного дотику вихователя до особистості з метою корекції її свідомості і поведінки, стимулювання і гальмування діяльності, звернень до особистості в життєвих ситуаціях.

Звернення до свідомості	Звернення до почуття	Звернення до волі і вчинку
приклад; пояснення; очікування радості; актуалізація мрії; зняття напруги	совісті; самолюбства і честі; любові, естетичного почуття; співчуття; сорому	вимога; навіювання; права; заохочення; покарання

(Б. Лихачев. Педагогика. Курс лекций. — М., 1992. - С. 190—195).