
- •Розділ 1. Загальні питання педагогіки
- •§1. Педагогіка як наука, її категорії, завдання План
- •Поняття про педагогіку
- •Категорії педагогіки
- •Фактори розвитку особистості
- •Завдання педагогіки
- •Система педагогічних наук, джерела їх розвитку, зв’язок педагогіки з іншими науками
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Теми доповідей, курсових робіт
- •Додатковий матеріал
- •Словник теми
- •Література
- •§ 2. Цілісний педагогічний процес у вищій школі План
- •Цілісний педагогічний процес у вищій школі
- •Цільовий компонент компонент
- •Словник теми
- •Література
Розділ 1. Загальні питання педагогіки
§1. Педагогіка як наука, її категорії, завдання План
Поняття про педагогіку як науку
Категорії педагогіки: виховання, навчання, освіта та ін.
Фактори розвитку особистості
Головні завдання педагогічної науки
Система педагогічних наук, джерела їх розвитку, зв’язок педагогіки з іншими науками
Поняття про педагогіку
Слово «педагогіка» грецького походження (paides – діти, ago – веду), буквальний переклад – дітоведіння. Педагогом (дітоводителем) в Давній Греції називали раба, якому доручали супроводжувати дітей свого господаря в школу: нести їх учбові речі. У подальшому педагогами називали спеціально підготовлених людей, для яких педагогічна діяльність стала професією, а педагогікою – сукупність деяких правил, настанов, які відносились до поведінки дітей і супроводжуючих їх осіб під час відвідування дітьми школи. З часом з’являється визначення педагогіки як науки про виховання, освіту і навчання підростаючого покоління.
Процес виховання і навчання такий же давній, як і само людство.
У глибоку давнину виховання відбувалося як природній для людського існування процес: дитина рано включалася в трудову діяльність разом з дорослими, в ході якої засвоювала необхідні знання, вміння, навички, норми поведінки.
На певному етапі розвитку людства було накопичено такий об’єм досвіду, який неможливо було засвоїти у ході природнього існування, тому процес передачі соціального досвіду стає цілеспрямованим і здійснюється шляхом взаємодії того, хто навчає, і того, хто навчається, тобто в педагогічному процесі.
Педагогічний процес – спеціально організована в рамках певної виховної системи взаємодія вихователів і вихованців, яка спрямована на засвоєння вихованцями соціального досвіду, необхідного для життя, праці в суспільстві, що покликане впливати на особистісні якості індивіда.
З появою писемності досвід виховання вже фіксується, формулюються окремі педагогічні правила. Так, єгипетські папіруси містять «повчання», що стосуються дітей: «Вчення є основою життя, навчання дає благополуччя...», «Нехай твоя рука пише і уста читають, і проси ради у знаючих більше за тебе...»
Таким чином, педагогіка пройшла довгий шлях розвитку. Її перший етап – донауковий. Педагогічні знання цього етапу систематизовані на основі набутого емпіричного досвіду виховання і освіти в формі народної мудрості. Система цих знань відноситься до народної педагогіки у вигляді висновків, порад, рекомендацій, викладених у художній літературі, народній творчості (прислів’я, приказки, казки). Другий етап – виникнення теоретичних концепцій виховання й освіти спочатку в рамках філософії, потім, з XVII ст., педагогіка, розвивається як самостійна наука. Третій етап – розвиток науки як системи.
Велика заслуга в становленні педагогіки як науки належить Я.А.Коменському. Значний внесок у розробку наукових основ педагогіки внесли Ж.Ж.Руссо, І.Песталоцці, А.Дістервег, К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко, С.Т.Шацький, П.П.Блонський, П.Ф.Каптєрєв, В.О.Сухомлинський та інші.
Визначення педагогіки як науки про виховання, освіту і навчання вимагає розкриття основних категорії - її об’єкту і предмету.