Словник теми

Навчання – цілеспрямована взаємодія викладача і студента, у процесі якої здійснюється формування у студентів наукових знань, способів діяльності, емоційно-ціннісного і творчого ставлення до оточуючої дійсності, відбувається загальний розвиток.

Структурні - мета, завдання;

елементи навчання: - зміст освіти;

- методи навчання, засоби;

- організаційні форми;

- реальний результат.

Викладання – діяльність педагога, яка спрямована на реалізацію мети і завдань, основних функцій навчання.

Учіння – пізнавальна діяльність студентів, що спрямована на оволодіння змістом освіти і в процесі якої відбувається розвиток і виховання особистості.

Мотив учіння – внутрішня спонукальна сила (потреби, інтереси, прагнення, емоції) навчальної діяльності студентів.

Стимул до учіння – зовнішнє спонукання до активних пізнавальних дій.

Функції навчання: - освітня;

- розвивальна;

- виховна.

Література

1. Україна ХХІ століття. Державна національна програма “Освіта”: К., 1994

2. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. – М., 1980

3. Есарева З.Ф. Особенности деятельности преподавателя высшей школы. - Л., 1976

4. Пидкасистый П.И., Пирогов М.Л. Искусство преподавания – М., 1999

5. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс. – М., 1999. – С.359-416

6. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К., 1997. – розділ 3,4

7. Харламов И.Ф. Педагогика. – М., 1997. – гл. 9

8. Ягупов В.В. Педагогіка. – К., 2002. – тема 8.

116