Категорія навчальних цілей у афективній галузі

Основні категорії навчальних цілей

Приклади узагальнених типів навчальних цілей

1. Сприймання

Ця категорія означає готовність і здатність того, хто навчається, сприймати ті чи інші явища, стимули, що поступають із оточуючого світу.

З позиції вчителя шлях до досягнення таких цілей у тому, щоб залучити, утримати і спрямувати увагу учня (1.1.усвідомлення, 1.2.готовність або бажання сприймати і 1.3.вибіркова довільна увага) створюють діапазон підйому від пасивної позиції учня до більш активного (хоча на цьому рівні ще не повністю усвідомлено – цілеспрямованого) відношення до змісту навчання

Учень

Виявляє усвідомленість важливості навчання; уважно слухає висловлювання оточуючих – в бесіді тощо;

проявляє усвідомленість естетичних факторів в одязі, інтер’єрі, архітектурі, живопису;

виявляє сприйнятливість до проблем і потреб інших людей, до проблем громадського життя

2. Реагування (відгук)

Ця категорія означає активне виявлення, яке йде від самого учня. На цьому рівні він не просто сприймає, але й відгукується на те чи інше явище або зовнішній стимул, виявляє інтерес до предмету, явища або діяльності. Субкатегорії: 2.1.підлеглий відгук, 2.2. добровільний відгук, 2.3.задоволення від реагування

Учень

Виконує запропоновану вчителем домашню роботу;

підкоряється внутрішньому розпорядку і правилам поведінки;

бере участь у обговоренні питань;

самостійно знайомиться з висвітленням суспільно-політичних і міжнародних проблем; добровільно пропонує виконувати завдання; виявляє інтерес до навчального предмету

3. Засвоєння ціннісної орієнтації

Ця категорія включає різні рівні засвоєння ціннісних орієнтацій (відношення до тих чи інших об’єктів, явищ або видам діяльності): 3.1.прийняття ціннісної орієнтації (що відповідає поняттю “думка”); 3.2.відання переваги ціннісній орієнтації і 3.3.прихильність, переконаність

Учень

Виявляє стійке бажання, наприклад, оволодіти навичками грамотної усної і письмової мови; цілеспрямовано вивчає різні точки зору з тим, щоб винести особисте судження;

виявляє переконаність, відстоюючи той чи інший ідеал

4. Організація ціннісних орієнтацій

Ця категорія охоплює усвідомлення і поєднання різних ціннісних орієнтацій, розв’язання можливих суперечностей між ними і формування системи цінностей на сонові найбільш значущих і стійких. Сюди входить дві субкатегорії: 4.1.концептуалізація ціннісної орієнтації, тобто осмислення свого ставлення; 4.2. організація системи цінностей

Учень

Намагається, наприклад, визначити основні риси свого любимого твору мистецтва;

бере на себе відповідальність за свою поведінку, розуміє свої можливості й обмеження;

будує життєві плани у відповідності до усвідомлення ним особистих здібностей, інтересів і поглядів.

5. Розповсюдження ціннісної орієнтації або їх комплексу на діяльність

Ця категорія означає такий рівень засвоєння цінностей, які стійко визначають поведінку індивіда, входять у звичний образ дій, або життєвий стиль.

Узагальнений характер ціннісних орієнтацій і їх об’єднань в цілісний світогляд відбиті в субкатегоріях: 5.1.узагальнена установка і 5.2.повна інтереалізація (засвоєння), або розповсюдження ціннісних орієнтацій на діяльність

Учень

Стійко виявляє самостійність у навчальній роботі;

виявляє прагнення до співробітництва у груповій діяльності;

виявляє готовність до перегляду своїх суджень і зміни образу дій у світлі переконливих аргументів;

постійно виявляє навички гігієни і здорового способу життя;

формує стійке і послідовне життєве кредо