2.3. Хортобій
Хортобій – сукупність мешканців травостою.
Умови існування в травостої спричинили появу специфічних типів адаптації в безхребетних. З цього приводу доцільно навести типологію адаптацій членистоногих А. В. Прісного (2005). За рівнем розвитку або за походженням адаптивні реакції вчений умовно поділяє на надорганізмові (або популяційно-видові) та організмові. За характером (формою) вони можуть бути: а) морфологічними; б) псевдоморфологічними (посилення морфологічних ознак неорганічним матеріалом); в) фізіологічними; г) етологічними. Автор зазначає, що реально всі адаптації мають комплексний характер
РЯД БОГОМОЛИ (MANTOPTERA). Великого розміру комахи з неповним перетворенням. Богомоли активні хижаки з ротовим апаратом гризучого типу. Передні кінцівки (хапальні ноги) специфічної форми, гомілки та стегна вкриті гострими шипами. У межах України знайдено 6 видів, найбільш поширений серед яких – богомол звичайний (Mantis religiosa).
РЯД ПРЯМОКРИЛІ (ORTHOPTERA). Великих або середніх розмірів комахи з видовженим тілом. Голова з двома складними очима та 1 – 3 простими вічками. Ротові органи гризучого типу. Крила добре розвинені, їх завжди дві пари. Передні крила видовжені, шкірясті, задні – перетинчасті. Передня та середня пари ніг ходильні, задня – стрибального типу з дуже видовженими стегнами й гомілками. Звукові пристосування мають переважно самці, у більшості вони знаходяться на стегнах задніх ніг і надкрилах. В Україні знайдені 150 видів.
Підряд довговусі (Dolichocera)
Надродина коникові (Tettigonioidea). Формула лапок (кількість члеників лапок трьох пар ніг) – 4-4-4 або 3-4-4. Надкрила в стані спокою складені дахоподібно. Яйцеклад самиць серпоподібний або мечоподібний (рис.2.1.).
Надродина цвіркунові (Grilloidea). Тіло зазвичай вкрите волосками та довгими щетинками. Передні лапки тричленикові. Яйцеклад у самиці списоподібно розширений на вершині. У більшості крила виступають з-під надкриль у вигляді вузьких джгутиків. Гомілки задніх ніг вкриті на вершині 5 або 6 шпорами.
Підряд коротковусі (Brachycera). Вусики ниткоподібні, булавоподібні або списоподібні, не довші за половину довжини тіла. Орган слуху знаходиться на краї першого сегмента черевця. Яйцеклад у самиць відносно короткий.
Надродина саранові (Acridoidea). Передні ноги ходильні. Формула лапок 3-3-3. Яйця відкладаються у ґрунт у вигляді кубишки. Фітофаги.
Родина справжні саранові (Acrididae). Найбільш поширеними на Україні вважаються: коник двобарвний (Chorthippus brunneus), сарана перелітна або азіатська (Locusta migratoria).
РЯД РІВНОКРИЛІ ХОБОТНІ (HOMOPTERA). Комахи невеликих розмірів. Ротовий апарат колючо-сисного типу у вигляді хоботка. Вусики складені трьома – десятьма члениками, або їх зовсім немає. Перетворення неповне. Усі представники – фітофаги, що живляться клітинним соком рослин.
Підряд цикадини (Cicadinea). Середньої величини або великі комахи. Вусикі короткі тричленикові. Хоботок вільний. Очі добре розвинені, вічок два або три. Голова нерухомо зчленована з передньогрудьми. Крила в стані спокою складають дахоподібно. Лапка тричленикова з двома кігтиками.
|
|
|||
|
|
|||
|
|
|||
|
|
|
||
Рис.2.1. Прямокрилі, Коникові (Orthoptera, Tettigoniidae) (за Бей-Бієнко): а – Isophya gracilis (♀); б – Saga pedo (♀); в – Poecilimon schmidti (♂); г – Poecilimon scythicus (♂); д – Tettigonia viridissima (♀); е – Phaneroptera falcata (♀)
Підряд листоблішки (Psyllinea). Комахи малих розмірів (до 5,5 мм). Ззовні подібні до цикадок, відрізняються прямолінійним переднім краєм голови, будовою вусиків та деяким спрощенням жилкування крил.
РЯД НАПІВТВЕРДОКРИЛІ, або КЛОПИ (HEMIPTERA). Тіло сплющене або видовжене. Ротовий апарат колючого типу, хоботок найчастіше чотиричлениковий. Вусики чотиричленикові. Крил дві пари: передня – склеротизована, на вершині перетинчаста; друга – прозора, перетинчаста. Окремі види не мають крил (рис.2.2.). Ноги бігального, стрибального або хапального типу. Личинки відрізняються від дорослих меньшими розмірами та відсутністю крил. В Україні зареєстровано 930 видів. Серед мешканців травостою найбільш звичайні:
Підряд вільновусі (Gymnocerata)
Родина клопи-мисливці (Nabidae). Середніх розмірів або великі клопи. Тіло видовжене, хоботок і вусики чотиричленикові. Середньогруди та задньогруди суцільні. Лапки тричленикові. Активні хижаки. Найбільш часто трапляється набіс (Nabis ferus).
Родина редувіїди (Reduviidae). Відносно великі клопи. Голова помітно ви довжена. Хоботок тричлениковий, вусики чотиричленикові. Лапки три- або двочленикові. Активні хижаки.
а б в г д
Рис.2.2. Напівтвердокрилі (Hemiptera) (за Кержнером та Ячевським):
а – Nabis ferus (Nabidae); б – Cimex lectularius (Cimicidae); в – Anthocoris nemorum (Anthocoridae); г – Coreus marginatus (Coreidae); д – Aelia acuminata (Pentatomidae).
Родина крайовики (Coreidae). Великі або середніх розмірів комахи, із твердими покривами. Голова не утворює щитка, хоботок чотиричлениковий. Вусики чотиричленикові, довші за голову. Лапки тричленикові. Фітофаги, часто живляться насінням.
Родина щитники-черепашки (Scutellaridae). Тіло овальне. Голова у вигляді щитка. Хоботок чотиричлениковий. Вусики п’ятичленикові. Щиток добре розвинений, сягає середини черевця. Усі види полiфітофаги.
Родина щитники (Pentatomidae). Тіло овальне з міцними шкірястими покривами. Більшість – клопи середніх розмірів. Надкрила зазвичай повні. Переважна більшість – фітофаги, але зустрічаються й хижаки. На Україні звичайно трапляється клоп смугастий (Graphosoma italicum).
РЯД ТВЕРДОКРИЛІ, або ЖУКИ (COLEOPTERA). Голова добре розвинена. Очі розташовані з боків голови, округлі. Вусики зазвичай одинадцятичленикові. Ротовий апарат гризучого типу. У хортобіонтних форм ноги здебільшого бігального, ходильного та стрибального типу.
Передні крила дуже хітинізовані (надкрила), вони можуть бути вкороченими або зрослими, задні – перетинчасті та прозорі. Систематика ряду дуже складна.
Підряд різноїдні (Polyphaga)
Надродина пластинчастовусі (Scarabaeoidea). Головна ознака таксону – будова вусиків, вони завжди короткі, 8-11 членикові, їх 3-6 члеників витягнені в пластинки, утворюючи характерну пластинчасту булаву (рис.2.3.). У травостої, особливо на квітах, часто трапляються кузька хлібний (Anisoplia agricola), оленка волохата (Epicometis hirta).
Надродина кукуйоіди (Cucujoidea): Родина сонечки (Coccinellidae). Тіло знизу плоске, зверху опукле, напівкулясте. Передньоспинка широка, з виїмкою спереду, у якій міститься голова. Типовий представник – сонечко семикрапкове (Coccinella septempunctata).
Надродина куркуліоноїди (Curculionoidea):
Родина довгоносики (Curculionidae). Невеликі за розміром жуки (до 20 мм) з витягнутою в головотрубку (хоботок) головою, на вершині якої знаходиться гризучий ротовий апарат. Вусики 6–12-членикові, колінчасто-булавоподібні, прикріпляються залежно від способу живлення або на вершині хоботка, або посередині нього. Надкрилля в більшості видів цілком прикривають черевце. Крила перетинчасті, у деяких видів недорозвинені. Личинки с-подібні, безногі, жовтуватого кольору.
РЯД ЛУСКОКРИЛІ, або МЕТЕЛИКИ (LEPIDOPTERA). Різна за розмірами та зовнішньою будовою група комах. Головною ознакою таксона є наявність лусочок на крилах та тілі імаго. Комбінації зі скупчення лусочок різних кольорів утворюють різноманітні рисунки. Усі фази розвитку цілком виразні, лялечка малорухома, часто в коконі. Ротовий апарат в імаго (хоботок) пристосований до смоктання нектару та рідини, у гусені – до гризіння.
а
|
б |
в |
г |
|||||
д |
е |
ж |
з
|
Рис.2.3. Пластинчастовусі (Scarabaeiformia) (за Медведєвим): а – Ceratophyus polyceros (Geoptupidae); б – Lethrus apterus (Geoptupidae); в – Melolontha melolontha (Scarabaeidae); г – Potosia aeruginosa (Scarabaeidae); д – Glaresis rufa (Glaresidae); е – Trox sabulosus (Trogidae); ж – Ceruchus chrysomelinus (Lucanidae); з – Anisoplia agricola (Scarabaeidae)
Родина строкатки (Zygaenidae). Імаго середніх розмірів (до 35 мм), строкато забарвлені, здебільшого в червоні, жовті або зелені тони. Вусики веретеноподібні. Вершини крил округлі. Метелики активні вдень, для них характерний важкий повільний політ. Типовий представник – строкатка таволжана (Zygaena filipendulae).
Булавовусі лускокрилі (Hesperioidea, Papilionoidea)
Родина товстоголовки (Hesperidae). Імаго невеликих розмірів, передні крила трикутної форми, задні округлі. Переважна більшість видів забарвлена в коричневі або жовті тони. Типовий представник – товстоголовка-кома (Hesperia comma).
Родина парусники (Papilionidae). Великих розмірів метелики, на задніх крилах у більшості – хвостики (фальди). Усі ноги імаго добре розвинені. Забарвлення найчастіше жовте з чорними смужками та плямами. Типові представники – махаон (Papilio machaon), подалірій (Yphiclides podalirius).
Родина білани (Pieridae). Імаго середніх розмірів. Переважна більшість забарвлена в білі або жовті тони. Внутрішній край задніх крил облягає черевце. Типовий представник – білан капустяний (Pieris brassicae).
Родина німфаліди (Nymphalidae). У імаго передні ноги недорозвинені й подібні щупикам. На задніх гомілках лише одна пара шпор. Крила строкато забарвлені, на кінцях зазубрені. У гусені тіло вкрите шипами. Лялечка висяча. Типові представники відкритих трав’яних екосистем – види родини рябців (Melitaea).
Родина бархатниці (Satyridae). Великих або середніх розмірів метелики, більшість яких забарвлена в коричневі тони. На передніх крилах усіх бархатниць на двох або трьох жилках біля основи є потовщення. У відкритих екосистемах часто трапляються сінниці (Coenonympha).
Родина синявці (Lycaenidae). Невеликих розмірів імаго, перша пара ніг коротша від решти. Більшість має блакитне або червоне забарвлення. З низу крила сірі або коричневі з численними очками. Типовий представник – ікар (Polyommatus icarus).
РЯД ПЕРЕТИНЧАСТОКРИЛІ (HYMENOPTERA). Розміри тіла імаго сягають 6 см. Ротові органи гризучі або гризучо-сисні. Очі фасеткові, добре розвинені, окрім них на голові ще три простих вічка. Має дві пари перетинчастих крил. Перший сегмент черевця увійшов до складу грудей. Самиці часто мають жало. Личинки безногі або схожі на гусінь. Лялечка вільна.
Надродина сколоїди (Scolioidea)
Родина сколії (Scoliidae). Переважна більшість – великі комахи. Тіло вкрите довгими волосками. Очі ниркоподібні (рис.2.5.). Імаго – антофіли, відкладають яйця на личинках пластинчастовусих жуків, яких паралізують жалом. У степовій зоні часто трапляється сколія-гігант (Scolia maculata).
Надродина хризідоїди (Chrysidoidea)
Родина оси-блистянки (Chrysididae). Тіло імаго яскраво-металевого кольору. Вусики колінчасті. Черевце зверху має лише три – чотири кільця, інші три сегменти утворюють так званий телескопічний або втяжний яйцеклад. Потурбоване імаго згортається в кульку.
а |
б |
Рис.2.5. Сколії (Scolioidea) (за Гранді та Штейнбергом): а – Scolia maculata (Scoliidae); б – Scolia quadripunctata (Scoliidae)
Надродина помпіліоїди (Pompilioidea)
Родина помпіли (Pompilidae). Переважно середніх розмірів оси. Тіло забарвлене здебільшого в чорні, червоні, рідше жовті тони. Передні лапки часто з копальним гребенем. Полюють на павуків.
Надродина веспоїди (Vespoidea)
Родина складчастокрилі оси (Vespidae). Імаго середніх розмірів. Передні крила в стані спокою складаються вздовж удвоє. Вусики колінчасті (рис.2.6.). Тіло жовтого кольору з чорними смужками різної форми. Типові представники – оса звичайна (Pseudovespa vulgaris) та паперова (Polistes gallicus).
|
Рис.2.6. Складчастокрила оса (Vespidae), Paravespula germanica (за Блютгеном)
Надродина бджоли (Apoidea). Характерна ознака – в імаго нижні щелепи та нижня губа перетворились на хоботок. Перший членик задніх лапок потовщений та розширений, пристосований для збору пилку (рис.2.8.). Найбільш типові родини: колети (Colletidae), андреніди (Andrenidae), галіктіди (Halictidae), мегахіліди (Megachilidae), справжні бджоли (Apidae).
Надродина сфекоїди (Sphecoidea)
Родина риючі оси (Sphecidae). Невеликі оси, тіло струнке, майже голе. Передньоспинка утворює з боків пару помітних виступів. Мають жало (рис.2.7.). Самиці будують гнізда в ґрунті.
а |
б |
||
в
|
г |
Рис.2.7. Риючі оси (Sphecidae) (за Гранді): а – Sceliphron spirifex; б – Tachysphex panzeri; в – Tracheliodes quinquenotatus; г – Trypoxylon attenuatum
РЯД ДВОКРИЛІ (DIPTERA). Найбільш високоорганізований ряд комах. Характерна ознака ряду – наявність лише однієї (передньої) пари крил. Задні крила перетворились на маленькі придатки – дзижчальця, важливі для координації польоту. Личинки безногі. Ротові органи різної будови: у комарів-кровососів колючо-сисного типу, у ґедзів ріжучо-лижучого, у більшості мух типового лижучого.
Підряд коротковусі прямошовні (Orthorrhapha):
Родина стратоміїди (Stratiomyidae). Середньої величини мухи зі сплющеним черевцем та яскравим металевим забарвленням.
Родина дзижчали (Bombyliidae). Імаго середніх та малих розмірів. Тіло вкрито густими волосками. Вирізняюча ознака родини – довгий хоботок, що стирчить уперед (рис.2.9.). Ноги довгі, стрункі. Черевце коротке та пухнасте. Живляться нектаром „зависаючи” над квіткою.
а |
б |
||
в |
г |
||
д |
е |
Рис.2.8.Бджоли (Apoidea) (за Песенко): а – Andrena carbonaria (Andrenidae); б – Andrena rufizona (Andrenidae); в – Melitturga clavicornis (Andrenidae); г – Colletes hylaeiformis (Colletidae); д – Prosopis variegata (Colletidae); е – Halictus pollinosus (Halictidae)
Підряд коротковусі круглошовні (Cyclorrapha)
Родина дзюрчалки (Syrphidae). Імаго середніх розмірів або великі. Більшість мімікрує під перетинчастокрилих, що мають жало. Типовий вид – дзюрчалка сирф (Syrphus ribesii).
а б
Рис.2.9. Двокрилі (Diptera)(за Штакельбергом): а –Bombylius ater Scopoli. (Bombyliidae); б –Stratiomus potamida Mg. (Stratiomyidae)