Коротка характеристика маршрутів для польових екскурсій
Протягом багатьох років співробітниками кафедри зоології та екології Дніпропетровського національного університету було напрацьовано систему маршрутів, які дають змогу досить повно ознайомити екскурсантів з представниками різних фауністичних комплексів, які мешкають у межах степового Придніпров’я (рис. 1.2).
Умовно в межах району практики можна виділити 6 маршрутів, які охоплюють різні елементи усіх трьох типів ландшафту.
Маршрут № 1 дає змогу ознайомитися частково з фауною соснових борів, розташованих на аренній терасі р. Самари. Але найбільш повно на даному маршруті представлені фауністичні комплекси засолених луків, розташованих на третій терасі, а також навколоводні фауністичні комплекси лиманів цієї тераси. Слід зазначити, що в складі цих навколоводних комплексів можуть зустрічатися види, властиві для півдня України, і навіть, для узбережжя Чорного та Азовського морів. Причиною цього є значний ступінь засолення водойм третьої тераси.
Маршрут № 2 дає змогу ознайомитися з фауністичними комплексами заплави та пристіну р. Вовчої, яка є притокою Самари. На цій екскурсії можна побачити фауну лук, заплавних та пристінних лісів. У найвіддаленішій частині маршруту розташовані угіддя, зручні для перебування великих ссавців (кабан, козуля та ін.). Також у цьому районі розташовані залишки 700-річного дуба, який, на жаль, загинув з вини людини (був спалений).
Маршрут № 3 дає можливість ознайомитися з фауною заплавних лук, які відчувають деякий вплив засолення.
Маршрут № 4 є одним із найдовших і спрямований на правий берег р. Самари. На цьому маршруті можна ознайомитись із фауною степових біогеоценозів, які є типовими для степової зони України.
Маршрут № 5 орієнтований на ознайомлення з фауною заплавних лук у долині р. Самари, фауною заплавних дібров, навколоводною фауною заплавних озер, а також найбільш повне ознайомлення з фауною соснових борів на аренній терасі долини р. Самари.
Рис. 1.2 Схема маршрутів для ознайомлення з фауною степового Придніпров’я під час проходження польової навчальної практики (з урахуванням рукописних даних доц. к.б.н. А. А. Губкіна)
Маршрут № 6 проходить по місцях мешкання представників навколоводних фауністичних комплексів. Ця екскурсія також дає змогу ознайомитися з місцями мешкання різних видів риб у р. Самарі та її притоках.
ЛІТЕРАТУРА
Белова Н.А., Травлеев А.П. Естественные леса и степные почвы. – Дніпропетровськ: Видавництво ДНУ, 1999. – 348 с.
Бельгард А.Л. Степное лесоведение. – М.: Лесная промышленность, 1971. 336 с.
Виноградов Б.С. Растительность степей // Животный мир СССР. – М.-Л.: АН СССР. – 1950. – Т. 3. – С. 18 – 27.
Пасечный Г.В. Физическая география Днепропетровской области. – Днепропетровск: ДГУ, 1988. – 75 с.
Кириков С.В. Изменения животного мира в природных зонах СССР (XIII – XIX вв.). Степная зона и лесостепь – Москва: изд-во АН СССР, 1959. – 175 с.
Семенюта А.М. Климат на юго-востоке УССР // Научные записки Днепропетровского университета. – 1948. – Т. 30. – С. 15 – 22.
Сидельник Н.А. Краткая естественно-историческая характеристика степной зоны Украины в границах маршрута экспедиции // Искусственные леса степной зоны Украины. – Харьков: ХГУ. – 1960. – С. 3 – 11.
Травлеев Л.П. Условия формирования, глубина залегания и химизм грунтовых вод Присамарья // Вопросы степного лесоведения и охраны природы. – 1977. – Вып. 3. – С. 54 – 63.