Здійснення екскурсії з вивчення прісноводних риб

Основна мета іхтіологічної екскурсії – вивчення фауни прісноводної водойми та біології її хребетних мешканців – повинна досягатися шляхом виконання таких завдань:

1. Визначення та опис видів риб розглядуваної водойми.

2. Установлення кількісного та якісного співвідношення видів риб в уловах.

3. Вивчення біологічних характеристик деяких видів риб.

Кожна екскурсія на водойму (річку, ставок, озеро) проводиться за таким планом: лов риби й ознайомлення з видовим складом іхтіофауни конкретної водойми, польове визначення окремих видів, первинний біологічний аналіз риби, розповідь викладача про екологію розглядуваних видів, їх типові біотопи (місцеперебування), занотовування студентами тез розповіді, замальовування окремих ознак риб.

Екскурсія на водойму з метою вивчення рибного населення відбувається рано вранці (6.00–7.00) або ввечері перед заходом сонця (19.00–20.00). У цей час трофічна активність як мирних, так і хижих риб максимальна і їх достатньо легко можна впіймати. Визначення деяких розповсюджених, звичайних (фонових) видів (карась сріблястий, плітка, короп, щука) можна проводити безпосередньо в польових умовах, аналіз та визначення інших видів (білизна, лин, бички) доцільно проводити після екскурсії. Слід запам’ятати всі характерні ознаки конкретного виду, записати прийоми іхтіологічних досліджень, звернути увагу на характерні ознаки, за якими визначають живу рибу: стрілоподібну форму тіла щуки, вусики у коропа, смугасте забарвлення окуня, червоний колір очей у плітки тощо.

Риби цінних порід (короп, лящ, лин) після ознайомлення з їх ознаками випускають у водойму. Сміттєву та малоцінну рибу (бички, гірчак, чабачок та ін.) забирають частково для фіксації (для лабораторних занять), частково – як матеріал для визначення віку риб за лускою.

Під час розповіді викладач знайомить студентів з поділом риб на екологічні групи за живленням, місцем перебування, пристосуванням до існування в конкретних умовах водного середовища. Увага біологів-початківців звертається на відмінності хижих риб (великий рот, наявність гострих зубів, шлунку), пристосування мирних риб (відмінності роту у донних (лящ, короп) та поверхневих риб (верховодка, головень).

3.1.2. Характеристика іхтіофауни Дніпропетровської області та водойм Присамар'я

У Дніпропетровській області площа водоймищ і водотоків складає понад 34 800 га. Наявність трьох великих водосховищ (Дніпродзержинського, Дніпровського й Каховського), кількох десятків малих водосховищ, 146 малих річок (із яких 88 повністю зарегульовані – перекриті греблями або каскадом гребель) є важливою базою для розвитку рибного господарства області. На всіх водоймищах упроваджені промисловий лов і любительське рибальство. Найбільш цінним у рибогосподарському відношенні є Дніпровське водосховище із придатковою системою.

На сучасному етапі фауна риб Дніпровського водосховища та його придаткової системи (рр. Самара Дніпровська, Орель, Кільчень та інші) нараховує 52 види та підвиди, які належать до 11 рядів, 14 родин та 43 родів. У р. Самара Дніпровська, де звичайно відбувається навчальна практика із зоології хребетних, мешкає близько 45 видів риб.

Нижче наводяться дані про найбільш характерні види риб, які населяють водойми Присамар'я.

НАДКЛАС РИБИ (PISCES)