Висновок

Ціна як важлива складова ринкової економіки є еквівалентом обміну товарів. У загальному вигляді це кількість грошей, за яку продавець бажає продати товар, а покупець купити його.

Через ціну формується більшість економічних відносин у суспільстві. Це стосується як сфери виробництва, так і сфери їх обігу, реалізації. Ціна стосується безпосередньо утворення, розподілу та використання грошових нагороджень, тобто всіх товарно-грошових відносин.

У ціні відображається кількість матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, які підприємство-виробник витрачає у процесі виробництва товарів, а підприємство-реалізатор - під час їх реалізації.

Ціна обслуговує господарський обіг і є показником мінових відносин між товарами і грошима.

Встановлення ціни є одним з найважливіших етапів цінової політики підприємства.

Структура ціни

Собівартість	Прибуток	Акцизний збір	ПДВ	Націнка посередників	Торгівельна націнка
Ціна підприємства
Відпускна ціна виробника
Відпускна ціна посередника
Роздрібна ціна

Система цін і методика ціноутворення на підприємствах легкої та харчової промисловості, зумовлені місцем цієї галузі в національній економіці.

Ціни, що застосовуються на цих підприємствах, умовно поділяються на дві групи:

1. ціни на вироби первинної обробки сільськогосподарської сировини (борошно, бавовна-волокно, шкіри оброблені);

2. ціни на напівфабрикати та готові вироби (тканини, пряжа, трикотаж, цукор, масло).

Загалом підприємства легкої та харчової промисловості є сировинними та матеріаломісткими; вартість сировини тут становить 80-90% ціни виробу. У зв’язку з цим кінцева ціна на виріб залежить від ціни сировини і матеріалів.

Підприємства легкої промисловості поділяються на підгалузі й мають певні особливості.

Трикотажні підприємства. Формування ціни на таких підприємствах має певні особливості. Ціни на напівфабрикати (трикотажне полотно, панчішно-шкарпеткові вироби) встановлюються лише тоді, коли ці напівфабрикати реалізуються для подальшої переробки.

Рівень цін на готові вироби залежить від вартості трикотажного полотна, а також від трудомісткості виробу. Різниця в загальних витратах трикотажного полотна, що використовується для виробництва різних моделей і розмірів, визначається за допомогою лекал виробу та нормативу розміру і довжини.

Відпускні ціни на верхні трикотажні вироби визначаються з розрахунку на вироби першого сорту. На вироби другого сорту та інших сортів встановлюються знижки.

На трикотажні вироби застосовуються також різноманітні надбавки:

• за складність вироблення. Розмір надбавки залежить від типу волокна (натуральні, штучні чи синтетичні);

• за відмінність в обробці;

• залежно від вартості витраченого підкладного матеріалу, тасьми.

Ці надбавки мають стимулювати підприємства трикотажної промисловості виробляти якіснішу продукцію.

У загальній системі цін роздрібні ціни на споживчі товари посідають найважливіше місце. Вони визначають пропорції обміну споживчих товарів на доходи населення і тому істотно впливають на сферу розподілу та обігу, а також формують пропорцію, за якою споживчі товари реалізуються населенню, вибувають зі сфери виробництва та обігу у сферу приватного користування. Саме завдяки роздрібним цінам можна оцінити справжню корисність товарів для споживача.

В ході курсової роботи я розрахувала ціну на полотно жакардового переплетення (двокольорове, неповне). Питома вага сировини і матеріалів в повній собівартості виробу склала 91,93%, а в ціні підприємства 66,81%, що свідчить про високу матеріаломісткість даного виробу.

Ціна підприємства на полотно першого сорту становить 41,05грн. Вона складається з повної собівартості (35,08грн.), та прибутку (5,96грн). Ціна другого сорту складає 98,0% від ціни першого сорту, і становить 40,23 грн. ПДВ складає 20,0%, і становити для товару першого сорту 8,21 грн., другого сорту 8,05 грн. Оскільки акцизний збір на даний товар не нараховується. Відповідно до цього відпускна ціна виробника на товар першого сорту 49,26грн., другого сорту 48,27 грн.