5. Екологічна безпека.

Хімічні фактори небезпеки

• Загальна характеристика хімічних речовин. Протягом свого життя людина постійно стикається з великою кількістю шкідливих речовин, які можуть викликати різні види захворювань, розлади здоров'я, а також травми як у момент контакту, так і через певний проміжок часу. Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які залежно від їх практичного використання можна поділити на:

• промислові отрути, які використовуються у виробництв;і

• отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві;

• лікарські препарати;

• хімічні речовини побуту;

• хімічна зброя.

Основними засобами захисту людини від впливу шкідливих речовин є ♦гігієнічне нормування їх вмісту у різних середовищах, а також

♦різні методи очищення газових викидів (адсорбція, абсорбція, хімічне перетворення) та стоків (первинне, вторинне та третинне очищення).

6. Радіаційна безпека.

Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної небезпеки. Актуальним для жителів багатьох районів України є питання про виживання в умовах підвищеної радіації. Оскільки зараз основну загрозу становлять радіонукліди, що потрапляють в організм людини з продуктами харчування, слід знати запобіжні й профілактичні заходи, щоб сприяти виведенню з організму цих шкідливих речовин.

Рекомендації, щодо збереження здоров’я в умовах довгострокової дії малих доз випромінювання.

1. Добре харчування.

2. Щоденне випорожнення.

3. Вживання:

• відварів насіння льону, чорносливу, кропиви, проносних трав;

• соків з червоними пігментами (виноградний, томатний);

• чорноплідної горобини, гранатів, родзинок;

• вітамінів А, Р, С, В, соку буряка, моркви;

• хрону, часнику;

• крупи гречаної, вівсяної;

• активованого вугілля (1-2 таблетки перед їжею);

• сирів, вершків, сметани;

• овочів й фруктів (знімати верхній шар до 0,5 см, з капусти видаляти верхні три листки);

4.Щедре пиття.

Основні принципи захисту:

• використання принципів захисту, що застосовуються при роботі з джерелами випромінювання у закритому виді;

• герметизація виробничого устаткування з метою ізоляції процесів, що можуть стати джерелами надходження радіоактивних речовин у зовнішнє середовище;

• заходи планувального характеру;

• з астосування санітарно-технічних засобів і устаткування, використання спеціальних захисних матеріалів;

• використання засобів індивідуального захисту і санітарної обробки персоналу;

• дотримання правил особистої гігієни;

• очищення від радіоактивних забруднень поверхонь будівельних конструкцій, апаратури і засобів індивідуального захисту;

• використання радіопротекторів (біологічний захист).

7. Безпека в умовах надзвичайних ситуацій.

• Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах ♦ хімічної, ♦нафтопереробної, ♦целюлозно-паперової і ♦харчової промисловості, ♦водопровідних і очисних спорудах, а також при ♦транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин.

При отриманні інформації про загрозу виникнення аварії з виливом сильнодіючих отруйних речовин необхідно:

• визначити погодні умови і передусім швидкість та напрям вітру;

• призвести прогнозування зараження ядучими хмарами території підприємства, час прибуття хмари, глибину зараження;

• оповістити керівний склад та працівників підприємства про загрозу виникнення лиха (згідно схеми оповіщення);

• організувати спостереження за хімічною обстановкою на підприємстві, виставити пост хімічного спостереження;

• привести в готовність невоєнізовані формування;

• роз’яснити працівникам правила поведінки та заходи захисту у випадку зараження місцевості ядучими речовинами;

• підготувати та видати засоби індивідуального захисту;

• підготувати приміщення для укриття працівників;

• провести герметизацію вікон та дверей будівель і приміщень;

• привести в готовність автотранспорт, невоєнізовані формування цивільного захисту з охорони громадського порядку;

• бути готовими до раптової евакуації працівників у безпечні місця;

• Стихійні лиха, спричинені сильним вітром, смерчем, ураганом

Вітри — це так звані «прилади-змішувачі», вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів і лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрям полярних областей, розганяють хмари і приносять дощ на поля, на яких без них нічого б не росло.

Шторми найнебезпечніші на морських узбережжях та в гирлах великих річок, шторм жене величезні хвилі висотою понад 10 м. Ці хвилі заливають узбережжя і руйнують все, що не зруйнував вітер.

Якщо швидкість вітру досягає 32 м/с, то це — ураган. Ураганами називають також тропічні циклони, які виникають в Тихому океані поблизу узбережжя Центральної Америки.

Досить небезпечне явище — смерчі, вони трапляються частіше, ніж урагани й тайфуни. Смерчі утворюються тоді, коли стикаються дві великі повітряні маси різної температури і вологості.

Смерч спричиняє *знищення будівель, *пожежі, *руйнування різноманітної техніки, *вихрові рухи повітряних потоків смерчу здатні піднімати машини, потяги, мости тощо.

Трапляються смерчі і в Україні, південні смерчі спостерігаються на Чорному та Азовському морях.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при сильних вітрах, смерчах та ураганах:

• отримавши повідомлення про штормове попередження, необхідно щільно зачинити двері, вікна, приміщення на горищі;

• з дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть травмувати людину;

• укріпити недостатньо міцні конструкції;

• закрити вентиляційні отвори;

• закрити дошками великі вікна та вітрини;

• заклеїти стекла смугами папера або ткані;

• по можливості вимкнути комунально-енергетичні мережі;

• в будівлях необхідно триматися подалі від вікон, щоб не отримати травми від осколків розбитого скла;

• найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали, сховища, метро та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків;

• коли ураган застав людину на відкритій місцевості, найкраще знайти укриття в западині (ямі, яру, канаві);

• ураган може супроводжуватись грозою, необхідно уникати ситуацій, , при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.