46. Майнова відповідальність за агр. Правопорушення

Майнова відповідальність є обов'язком суб'єкта, винного в запо­діянні шкоди або збитків, відшкодувати або компенсувати збитки, завдані власнику чи законному володільцю майна.

Майнова відпо­відальність за порушення аг. й іншого законод. перед­бачена в основному нормами, що містяться в цивільному, земель­ному й аг. законод.х. Вона полягає в повному відшко­дуванні заподіяних збитків, в тому числі упущеної вигоди. Аг. законод. закріплює різні форми майнової відповідальності. їх зручніше розрізняти за характером вчиненого правопорушення.

Оскільки земля виконує в сільському господарстві роль основ­ного засобу вироб., слушно вести мову насамперед про май­нову відповідальність за порушення земельних прав або невико­нання земельних обов'язків.

Так, власникам землі та землекористувачам у повному обсязі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: ви­лучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель і ча­гарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лі­согосподарським вироб.м; тимчасового зайняття сільсько­господарських угідь, лісових земель і чагарників для інших видів використання; встановлення обмежень щодо використання земель­них ділянок згідно з підпунктом "в" ст. 156 ЗК.

Відшкодуванню підлягає вартість: житлових будинків, виробни­чих та інших будівель і споруд, зокрема об'єктів незавершеного бу­дівництва; плодоягідних та інших багаторічних насаджень; лісових і дерево-чагарникових насаджень; водних джерел (колодязів, став­ків, водоймищ, свердловин та ін.), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; витрати на поліп­шення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільгосп. вироб. (оранка, внесення добрив, посів, інші ви­ди робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власни­ків землі й землекористувачів, у тому числі орендарів, зокрема й не одержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, понесених витрат на поліпшення якості земель (із врахуванням ринкової або відновлювальної вартості).

47. Адміністративна відповідальність за порушення аг. Законод.

Адміністративно-правову відповідальність чинне законод. встановлює за вчинення адміністративних правопорушень, які не тягнуть кримінальної відповідальності. У законодавстві закріплено принцип, за яким ніхто не може підлягати стягненню в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, ніж на підставі й у порядку, установлених законод.м.

Адміністративна відповідальність, досить поширений вид юри­дичної відповідальності за агр. правопорушення, має каральний характер. Основним засобом адміністративного стягнення є адмі­ністративний штраф, що накладається в установленому порядку державними органами й органами місцевого самоврядування.

Адміністративній відповідальності за порушення аг. законод. підлягають як службові особи, так і особи, що вчини­ли проступки, не пов'язані з виконанням службових обов'язків. Це може мати місце, наприклад, в разі потрави посівів і насаджень сільськогосподарських підприємств, невжиття заходів для боротьби з бур'янами та ін. Адміністративну відповідальність несуть посадо­ві особи підприємств за порушення порядку й умов землекористу­вання (невжиття заходів для охорони ґрунтів від ерозії, викорис­тання земельних ділянок не за їх цільовим призначенням, пору­шення затверджених проектів землеустрою тощо); за порушення вимог щодо раціонального використання земель (забруднення зе­мель виробничими відходами, стічними водами, несвоєчасне по­вернення займаних угідь тощо). Посадові особи підлягають адмі­ністративній відповідальності, згідно зі ст. 14 КпАП, за адміністра­тивні правопорушення, пов'язані з недотриманням установлених правил, забезпечення виконання яких входить у коло "їхніх службо­вих обов'язків. Якщо посадова особа вчинила проступок, не пов'язаний з виконанням своїх службових обов'язків, вона несе відповідальність на рівні з громадянами.

Неодмінними умовами притягнення до адміністративної відпо­відальності є протиправність дії (бездіяльність) особи та наявність вини. Протиправний характер адміністративного проступку виявля­ється в порушенні норм законів, зокрема аг. законод..

У наш час значно зростає роль відповідальності за правопору­шення в сфері раціонального використання земель сільгосп. призначення.

48. Поняття та правові ознаки ф\г. ЗУ "Про фіг" дає визначення поняття "ф\г". Згідно зі ст. 1 цього закону, ф\г є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну с\г продукцію, здійснювати їх переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення ф\г. Ф\г є юридичною особою. Воно може бути створене одним або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї. Ф\г має своє найменування, печатку та штамп і діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета ді яльності, порядок формування майна, органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать чинному законодавству. Відповідно до ЗУ "Про ф\г" членами ф\г можуть бути подружжя, їхні батьки, діти, які досягай 14-річного віку, іязпі члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення ф\г, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами ф\г не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудодам договором . Якщо ф\г створене одноособово, тобто одним із членів сім'ї, інші члени сім'ї, а також родичі мо­жуть стати членами цього ф\г після внесення змін до його Статуту. Головою ф\г є його засновник або інспа визначена в Статуті особа. Голова ф\г репрезентує його у відносинах з органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями, а також укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії. Він може письмово доручати виконан ня своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

49. Умови та Порядок створення ф\г та його державної реєстрації. Право на створення ф\г має кожний дієздатдай громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив відповідне бажання, має документи, <зю підтверджують його здатність займатися сільським господарством, і витримав професійний відбір. Першочергове право на створення такого господарства надається громадянам, які проживають в сільській місцевості, мають відповідну кваліфікацію або досвід роботи в с\г. Земельні ділянки для ведення ф\г переда­ються в приватну власність і надаються в користування на умовах оренди із земель державної ;і5о комунальної власності, а також земель, вилучених в установленому порядку. Щоб одержати таку ділянку, громадяни подають заяву до відповідної районної державної адміністрації або місцевої ради. У заеві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів ф\г та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обгрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності ф\г. Районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають заяву у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки ф\г. Ф\г піддягає державній реєстрації у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки. Для реєстрації ф\г до органу державної реєстрації подаються: установчі документи; реєстраційна картка встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію ф\г; копія документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки с\г призначення; документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію ф\г. Державна реєстрація ф\г здійснюється за наявності всіх потрібних документів протягом не більше 5 робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані в межах цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати Свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства.

50. Умови та порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення ф\г. Відповідно до ЗК та ЗУ

"Про ф\г" землі ф\г можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності ф\г як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам членам ф\г на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується ф\г на умовах оренди. Чинне законодавство не обмежує кількості земель, що їх може придбати ф\г та його члени у власність та брати в користування на умовах оренди. Однак слід зауважити, що відповідно до частин 13 та 15 Перехідних положень ЗК було запроваджено мораторії яа: відчуження земельних ділянок для ведення ф\г та іншого товарного с\г виробництва; набуття права власності на землі с\г призначення загальною площею понад 100 га. Ф\г може користуватися земельними ді­лянками на умовах короткострокової або довгострокової оренди. Еродовані й дефляційно-небезпечні землі можуть надаватися ф\г без зміни їх цільового призначення і за умови дотримання вимог ґрунтозахисного землеробства. Члени ф\г мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки члена с\г підприємства, розташованого на території відповідної ради, або в такому самому розмірі із земельних ділянок, раніше наданих м у користування. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди ф\г, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки. З метою забезпечення цілісності ф\г встановлено: якщо ф\г успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо внаслідок ії поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менша мінімального розміру, встановленого для даного регіону. Ф\г та його члени мають право: продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; самостійно господарювати на землі; право власності на посіви й насадження с\г та інших культур, на вироблену с\г продукцію; на відшко­дування збитків; споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди; реалізовувати вироблену с\г продукцію на вітчизняних ринках і поставляти на експорт.

51. Правовий режим майна у ф\г, його особливості. До майна ф\г можуть належати: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція вироблена господарством внаслідок господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, право користуватися землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права, грошові кошти, які члени господарства передають до його складеного капіталу. Майно ф\г належить йому на праві власності. У власності ф\г може перебувати будь-яке майно, зокрема земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі й споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного с\г виробництва і набуття якого у власність не заборонене законом. Фіг має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. Порядок воло діння, користування і розпорядження майном ф\г здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачене угодою між членами господарства та законом. Член ф\г має право на отримання частки майна ф\г в разі ліквідації або припинення членства в господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначається Статутом господарства. Майнові спори між ф\г та його членами вирішуються судом. Ф\г несе відповідальність за своїми зо­бов'язаннями в межах майна, яке є власністю фермерського господарства. Голова ф\г відповідає за порушен­ня господарством кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, санітарних і ветеринарних норм, правил, вимог щодо якості продукції та інших нормативно-правових актів, котрі регулюють здійснення господарської діяльності. Ф\г як цілісному майновому комплексу належать майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання. За рішенням членів господарства відповідно до закону ф\г як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно- правових угод громадянам України, які мають право на створення ф\г, або юридичним особам України для здійснення товарного с\г виробництва.

52. Правові основи господарського діяльності, матеріально-технічного забезпечення та реалізація виробленої продукції ф\г. ф\г діє на умовах самоокупності. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів та інших джерел, не заборонених законодавством. Воно самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво с\г продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів, у тому числі іноземних. Господарство має право вступати в договірні відносини з будь-якими юридичними або фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Ф\г веде бухгалтерський облік результатів своєї роботи і подає відповідним органам фінансову звітність, статистичну інформацію та інші дані. Разом з іншими с\г товаровиробниками фермерські господарства мають право створювати обслуговуючі с\г кооперативи, спілки, інші об'єднання, а також бути засновниками господарських товариств. Створені за участю ф\г обслуговуючі с\г кооперативи не мають на меті отримання прибутку. Трудові відносини у ф\г базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби таке господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором. Трудові відносини його членів регулюються Статутом, а відносини осіб, залучених до роботи за трудовим договором, — законодавством про працю. Трудові спори у ф\г вирішуються судом_г 3 особами, залученими до роботи у ф\г, укладається трудовий договір у письмовій формі. Обов'язком голови фіг є створення безпечних умови праці для членів господарства і громадян, які уклали трудовий договір. Він забезпечує дотримання вимог техніки безпеки, виробничої гігієни та санітарії, пожежної безпеки. Членн фіг і особи, котрі працюють у ньому за трудовим договором, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню й пенсійному забезпеченню в порядку, встановленому законами України "Про пенсійне забезпечення", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Господарство реєструється як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в органах Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду загаль­нообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Час роботи у фіг членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором, зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій княжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування. Крім того, призначені пенси виплачуються їм у повному розмірі без урахування одержуваного заробітку.

53. Державна підтримка ф\г.

Новоствореним ф\г у період становлення (перші 3 роки після його створення, а в трудонедостатніх населених пунктах — 5 років) та ф\г з відокремленими садибами надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фовд підтримки ф\г. Кабінет Міністрів України в проекті Державного бюджету України та органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування в проектах місцевих бюджетів щорічно передбачають кошти на підтримку ф\г. Кошти Державного бюджету України спрямовуються на меліорацію земель, у тому числі їх зрошення та осушення, а також на консервацію та рекультивацію малопродуктивних с\г угідь, на придбання с\г техніки. Порядок використання коштів Державного бюджету України для надання підтримки новоствореним ф\г та ф\г з відокремленими садибами встановлює Кабінет Міністрів України.Український державний фонд підтримки ф\г є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення й розвитку ф\г. На безповоротній основі кошти надаються на такі цілі: відшкодування вартості розробки проектів відведення земельних ділянок для ведення ф\г; відшкодування частини витрат, пов'язаних із сплатою відсотків за користування кредитами банків, та часткову компенсацію витрат на придбання першого трактора, комбайна, вантажного автомобіля, будівництво тваринницьких приміщень, у тому числі вартість проектно-кошторисних документів, пільгові умови кредитування, страхування фермерських господарств тощо. Поворотна допомога надається для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, на здійснення виробничої діяльності та інші передбачені Статутом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств цілі під гарантію повернення строком від 3 до 5 років.

54. Правові підстави та порядок припинення фермерського господарства. Діяльність селянського господарства припиняється в разі: рішення членів селянського господарства про припинення його діяльності При цьому враховується як намір голови господарства добровільно відмовитися від земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, так і бажання всіх членів господарства припинити подальше його функціонування; припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених ЗКУ (добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду, а також при добровільній відмові від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим кодексом; при використанні земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; при використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематичної несплати земельного податку або орендної плати; визнанні селянського господарства банкрутом, тобто його неспроможності задовільнити претензії кредиторів і виконати свої зобов'язання перед бюджетом; коли не залишається жодного члена селянського господарства або спадкоємця, який хоче продовжувати діяльність господарства. Припинення діяльності селянського господарства здійснюється за рішенням районної або міської ради, а в разі його банкрутства — господарським судом. Спори про припинення діяльності селянського господарства вирішуються судом. Майно селянського господарства, що припинило свою діяльність, використовується в першу чергу для розрахунків по оплаті праці найманих працівників, а також для виконання зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими кредиторами. Решта майна залишається в колишніх членів господарства на праві спільної сумісної власності або ж розподіляється між ними, якщо є на це їх згода. Якщо така згода відсутня, то спір вирішується судом.

55. Поняття, соціально-економічна значимість і юридична природа особистого селянського господарства. Особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейвдх чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шжхом виробництва, переробки і споживання с\г продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Як зазначає професор В. В. Янчук, сучасному особистому селянському господарству притаманні такі ознаки: по-перше, це — форма виробництва, яка грунтується на рівноправних формах власності на землю, на приватній власності громадян, а також на їхній особистій праці та праці членів їхніх сімей, тобто має виключно трудовий характер; по-друге, це — сукупність майна, що має вартісне вираження, ціну й належить громадянам на праві спільної сумісної власності; по-третє, особисте селянське господа]ство доповнює суспільне виробництво, має щодо нього підсобний характер, є додатковим джерелом прибутків; по-четверте, воно має, в основному, споживчий характер; по-п'яте, його можна на взаємовигідних засадах використовувати для збільшення виробництва товарної маси продуктів харчування та сировини рослим о то й тваринного походження.