Визначення колімаційної похибки

Візирна вісь зорової труби повинна бути перпендикулярна до осі оберту труби.

Виконання.

Наводять зорову трубу на віддалену на декілька сот метрів ясно видиму точку місцевості (громовідвід, хрест церкви, радіоантена і т.д.). Знімають відлік з горизонтального круга при КП₁, переводять зорову трубу через зеніт і, повертають алідаду на 180^о, та знову наводять зорову трубу на ту же саму точку. Знімають відлік при КЛ₁. Відкріпляють закріпний гвинт теодоліта в підставці та повертають його приблизно на 180^о і закріплюють даний гвинт. Відкріплюють алідаду та наводять зорову трубу на вибрану точку і знімають відліки при КП₂ і КЛ₂ за вище зазначеною методикою.

Величину колімаційної похибки обчислюють за формулою

. (1)

Якщо величина (t – точність теодоліта), то умова виконана. Коли с>2t, то виконують виправлення.

Виправлення. Для цього знаходять вірний відлік за формулами

КЛ_о = КЛ₂ - с;

КП_о = КП₂ + с. (2)

За допомогою навідного гвинта алідади горизонтального круга встановлюють вичислений вірний відлік КЛ_о чи КП_о на горизонтальному крузі. В наслідок цих дій центр сітки ниток зміститься з вибраної точки в ту чи іншу сторону.

Для цього відкручують ковпачок в окулярній частині труби і відпускають горизонтальні гвинти 4 (рис. 1.4.6).

Рис. 1.4.6. Кріплення блоку сітки ниток гвинтами 4 в зоровій трубі

Повертаючи горизонтальні гвинти 4 сітки ниток, пересувають діафрагму, до тих пір поки зображення вибраної точки не буде знаходитися точно в центрі сітки ниток.

Перевірку повторюють з митою переконання, що виправлення виконано.

Перевірка оптичного центриру

Оптичний центрир – це пристрій, за допомогою якого центрують геодезичні прилади (теодоліт, електронний тахеометр, світловіддалемір) над точкою.

Перевірка. Візирна вісь зорової трубки оптичного виска повинна бути продовженням осі обертання алідади горизонтального круга.

Виконання. На віддалі 3-4 м від стіни будинку (кімнати) прикріплюють теодоліт до стола або верстака, так щоб вісь обертання теодоліту була паралельною горизонтальній площині стола (верстака) і підставка його оберталася вільно навколо осі теодоліту. До стіни прикріплюють аркуш паперу, так щоб на нього попала проекція точки перетину ниток сітки трубки оптичного виска (рис. 1.4.7).

Рис. 1.4.7. Підготовка оптичного центриру для перевірки

За допомогою закріпного гвинта лімба горизонтального круга закріплюють підставку і дивляться в трубочку оптичного виска, а помічник спостерігача фіксує проекцію точки перетину ниток оптичного виска олівцем або ручкою на аркуші паперу прикріпленого до стіни. Нехай це буде точка А. Після цього відкріплюють закріпний гвинт лімба теодоліту і повертають підставку приблизно на 90^о. Закріплюють підставку і фіксують на папері точку В. За такою методикою фіксують точки А₁ і В_1. Нанесенні точки на папері з’єднують А з А₁ та В з В₁ і на перетині цих відрізків отримують точку О, яка лежить на продовженні осі обертання алідади горизонтального круга.

Якщо віддаль між отриманими точками О і О₁ не перевищує 3мм, то умова виконана. В інших випадках виконують виправлення.

Виправлення. При допомозі виправних гвинтів оптичного центрира суміщають перетин сітки ниток трубки оптичного виска з отриманою точкою О на папері. Перевірку повторюють з метою переконання, що виправлення відбулося.

Нівеліри