Проблематика і предмет психології релігії

Суперечливу ситуацію щодо віднесення психології релігії до якоїсь галузі знань окреслив американський психолог В.Кларк, стверджуючи, що на відміну від інших розділів, психологія релігії ніколи не досягала повністю респектабельного статусу. Вона належала лише частково релігії, частково психології і часто провалювалася між цими двома стільцями.

Об’єктом вивчення психології релігії є феномен релігії та її прояви.

У визначенні предмету психології релігії можна спостерігати різноманітні підходи, які віддзеркалюють не тільки авторську позицію, але й вплив культурно-історичних традицій, менталітету тощо.

Український релігієзнавець О.Сарапін вважає, що психологія релігії вивчає афективний, емоційний вимір релігії, тобто вона намагається зрозуміти і виявити релігійні феномени з їх афективної сторони. Таке визначення є по суті вихідним. Проте, психологія релігії вивчає не лише емоційний вимір релігії, але й раціональне її осмислення. Вивчення релігії лише з афективної сторони залишає поза увагу її функціональний зріз.

На думку Д.Угриновича, предмет психології релігії можна визначити як вивчення психологічних особливостей релігійних людей та їх поведінку. Але в чому полягають психологічні особливості релігійної людини?

О.Карагодіна зазначає, що психологія релігії вивчає переживання надприродного, психологічні корені такого переживання та його значення для суб’єкта. Виникає питання: чи є переживання надприродного сутнісною характеристикою будь-якої релігії? Якщо ми звернемося до ранніх форм релігії, політеїстичних релігій Близького Сходу, то ми не віднайдемо в них ідеї надприродного. Крім того, в таких релігіях як буддизм, джайнізм, даосизм божественні істоти розглядаються в межах природного, чуттєво-конкретного.

З різноманітних спроб осмислення специфіки психології релігії можна виділити, принаймні, 4 підходи, що швидше демонструють етапи становлення предмету психології релігії.

1 – суто психологічний погляд, відповідно до якого психологія релігії є переважно галуззю загальної психології і її предметом є релігійність як психологічний факт, а саме суть свідомості і релігійна поведінка людини як вираз її внутрішніх переживань.

2- соціально-психологічний. Французький психолог Р.Грассері підкреслює той факт, що релігія – психічне явище в момент свого виникнення, але в подальшому розвитку воно стає соціальним.

3 – теологічний підхід. Предметом психології релігії виступає вічний зв’язок людини з трансцендентним, абсолютом, оскільки дух тяжіє до спорідненої йому і в той же час перевершуючої реальності.

4 – релігієзнавчий підхід. Академічне релігієзнавство дотримується світоглядного нейтралітету щодо релігії, неупереджено ставиться до представників різних релігій і конфесій і розвиває нову парадигму розуміння релігії. В цьому плані психологія релігії є релігієзнавчою дисципліною. Основним поняттям тут є релігійність яка трактується як форма буття релігії і як її суб’єктивний вияв. Релігійність – це сутнісна характеристика психічного стану особистості, найбільш значимими її компонентами є релігійне світорозуміння, релігійне світовідчуття, релігійне світоставлення.

Психологія релігії безпосередньо пов’язана з релігійною психологією, але вони не тотожні.

Релігійна психологія - це сукупність релігійних образів, ілюзій, настроїв і почуттів як безпосереднє відображення умов життя людей. З появою релігійної ідеології релігійна психологія увібрала в себе всі елементи людської душі – раціональний, емоційний, вольовий. Але домінуюча роль у релігійній психології все-таки належала емоційно-вольовому аспекту.

Релігійна психологія надає релігійній ідеології емоційний відтінок, посилюючи або послаблюючи її сприйнятливість у суспільстві. Релігійна ідеологія надає релігійній психології направленості і тенденційності.

Таким чином, у даному випадку термін релігійна психологія вживають для виокремлення психологічного зрізу релігійної свідомості. Релігійна психологія, як правило, має конфесійну спрямованість. Натомість психологія релігії вивчає релігійну психологію поза її конфесійною спрямованістю, орієнтується на світоглядний плюралізм.