Основні відмінності між церквою і сектою

Секта	Церква
„Вільне” об’єднання елітарність авторитарна структура опозиція до світу дуалістична концепція дійсності суб’єктивно-арбітральна інтерпретація Біблії домінування емоційності „Промивання мозку” й контроль за думками маніпулювання почуттям вини підкорення лідерові	таємнича ініціація універсальність ієрархічна служба й харизматизм спасіння світу інтегральне розуміння світу об’єктивно-контекстове тлумачення джерел релігії пізнавально-емоційна мотивація вільне й свідоме прийняття рішень відпущення вини віддання Богу

Розвиток сект виявляє численні вади Церкви й водночас є закликом до дії. Щоби протистояти експансії різноманітних сект, слід звернути увагу на наступні фактори.

— Почуття парафіяльної общини, яка в багатьох своїх видозмінах (община літургічна, молитовна, харитативна, місійна тощо) була б більше звернута до людини й повніше заспокоювала її автентичні потреби. Парафія також повинна бути відкрита для нетипових людей (розлучені подружжя, особи, залежні від злих впливів, тощо).

—Персональне й інтегральне переживання віри — мова йде, найперше, про надання молоді можливостей особисто відкрити для себе Христа в молитовному контексті. Тут набувають особливого значення нові релігійні та харизматичні рухи. Важливо, щоб турбота про людину була багатовимірна, тобто, щоб охоплювала окрім духовного залучення до релігійності ще й її тілесну, психічну, суспільну культурну, економічну й політичну сутності.

—Підтримування культурної ідентичності — відомо, що кожен народ по-іншому страждає, інакше працює, має свої особливі надії та тривоги. Проблема полягає в тому, щоб огорнути християнською істинною саме ці визначальні аспекти буття членів конкретних національних чи культурних об'єднань.

—Правильний релігійний культ і молитви, в яких повинно знайтися більше місця для спонтанності й особистого свідчення. Підкреслюється, що здійснення общиною культу й молитви не повинне обмежуватися традиційно визначеними для цього місцями.

- нове розуміння ролі священика як брата, провідника, утішителя й помічника в молитві. Така роль священика (який нині переважно буває надто далекий від віруючих) має служити єдності й співучасті. Лише тоді можливий справжній релігійний провід і реальна співучасть віруючих.

Тому можна коротко підсумувати, що нинішній активний розвиток сект підштовхує до відновлення й зміцнення успішної пастирської діяльності. Церква також не повинна уникати діалогу із сектами, хоча досвід свідчить, що він дуже складний і малорезультативний.

Контрольні запитання і завдання

1. Які культи відносяться до нетрадиційних? В чому їхні особливості?

2. Що являє собою релігійна секта?

3. Чим релігійна секта відрізняється від традиційної церкви?

4. Чим зумовлено зростання сект в сучасному релігійному житті?

5. Назвіть причини виникнення релігійних сект.

6. Які основні потреби людина задовольняє в секті?

7. В чому особливості релігійної психології сектантів?

8. Яким чином емоції та почуття впливають на релігійну віру в сектах?

9. Які методи психологічного впливу в сектах вам відомі?

10. Чим приваблюють молодих людей нетрадиційні культи?

11. Охарактеризуйте типові проблеми жертв культового контролю свідомістю (за Є.Волковим).

12. Чи можна протистояти стрімкому розвитку тоталітарних релігійних сект? Яким чином? Аргументуйте відповідь.