Світоглядно-філософські засади арабо-мусульманської культури

Ведуча : Михайлів Марія

Вступ – Михайлів Марія

1. Виникнення ісламу - доповідач Кмиць Юлія

2. Коран. Основні напрямки в ісламі – доповідач Гавриляк Анна

3. Іслам як фундамент арабо-мусульманської культури – доповідач Михайлів Марія

4. Філософія арабо-мусульманського Сходу – доповідач Філь Ірина

5. Халіфат. Розпад халіфату – доповідач Киньо Марія

6. Ісламська словесність. Художня культура – доповідач Кмиць Юлія

7. Нове відродження культури арабо-мусульманського Сходу – доповідач Гавриляк Анна

8.Жінка в ісламі – доповідачі Шевчук Марія і Пристопчук Юлія

Висновки – доповідач Киньо Марія

Вступ

Арабо-мусульманська культура як єдність різноманіття має своїми потенціями і вадами, становить культурну своєрідність, займаючи відповідне місце в загальносвітовій цивілізації. Арабо-мусульманська культура - культура, визначилася у своїх характерних рисах в VII - XIII ст. і отримала свій первісний розвиток на Близькому Сході на великій, населеній різними народами Арабського халіфату і об'єднана теократичної державністю, мусульманською релігією і арабською мовою, основною мовою науки, філософії і літератури. Сам термін «арабська культура» має збірний, а не буквальний характер, як вже при династії Аббасидів (750 - 1055) у її створенні брали участь не тільки араби, але інші піддані Халіфату: іранці, греки, тюрки, євреї, іспанці і т . д., і тоді відбувалося глибоке взаємодія власне арабської культури і культурних доісламських традицій інших народів. Зокрема, це виявилося в тому, що в середовищі «східних іранців" (таджиків) і «західних іранців" (персів) у сприятливих умовах становлення незалежної від Арабського халіфату східно-іранської держави Саманідів (887 - 999) зі столицею в Бухарі сформувалась персько-таджицька література мовою фарсі, в рамках якої до XII ст. буде створена класична традиція східної поезії та прози.

Вивчення арабо-мусульманської культури як цілісного соціокультурного феномену з усією своєю структурою, ядром і периферією - завжди актуальна дослідницьке завдання, що викликає пильний інтерес як вітчизняних, так і західних істориків, політологів, соціологів, культурологів, філософів.

1. Виникнення ісламу

До того як в Аравії з'явилися перші мусульмани, там вже були прихильники монотеїстичних релігій. Найбільш ранній з них був іудаїзм, який сповідували єврейські емігранти з Римської імперії, що населяли міста Ємену, оазиси Хиджас. У Ємені на початку VI ст. він навіть був оголошений державною релігією, але, як і християнство, що поширився в Аравії дещо пізніше, іудаїзм не був прийнятий арабами в якості панівної релігій. І все ж в Аравії були стихійні монотеїстів, схожі з давніми пророками Палестини, Ханіфа. Вони не брали повністю ні іудаїзму, ні християнства, хоча і відчули на собі їх вплив. У їх проповідях звучали заклики до аскетизму, до відмови від ідолопоклонства, до визнання єдиного Бога, з яким іноді ототожнювали доісламський Аллах, пророцтва про кінець світу і страшний суд. Ханіфа були близькі до ідей мусульманства, але вони неясно усвідомлювали, якою мірою їхні ідеї узгоджуються з древніми звичаями. Питання про новизну релігії має принципове значення тільки для її сповідують, а для вченого-дослідника дане питання може бути вирішене лише у зв'язку з тим впливом, який вона чинить на народи.