Поділ іменників I відміни на групи тверда м’яка мішана

Твердий (нешиплячий) приголосний основи: стріха, хата, Будь-який м’який: земля, зілля, пісня, Твердий шиплячий: хаща, тиша, лівша.

Тверда групаВідмінок Однина Множина

Називний рік-а сирот-а рік-и сирот-и

Родовий рік-и сирот-и рік-ø сиріт-ø

Давальний ріц-і сирот-і рік-ам сирот-ам

Знахідний рік-у сирот-у рік-и сиріт-ø

Орудний рік-ою сирот-ою рік-ами сирот-ами

Місцевий (на) ріц-і (на) сирот-і (на) рік-ах (на) сирот-ах

Кличний рік-о сирот-о рік-и сирот-и

М'яка групаВідмінок Однина Множина

Називний земл-я мрі-я земл-і мрі-ї

Родовий земл-і мрі-ї земель-ø мрій-ø

Давальний земл-і мрі-ї земл-ям мрі-ям

Знахідний земл-ю мрі-ю земл-і мрі-ї

Орудний земл-ею мрі-єю земл-ями мрі-ями

Місцевий (на) земл-і (у) мрі-ї (на) земл-ях (у) мрі-ях

Кличний земл-е мрі-є земл-і мрі-ї

Мішана групаВідмінок Однина Множина

Називний веж-а веж-і

Родовий веж-і веж-ø

Давальний веж-і веж-ам

Знахідний веж-у веж-і

Орудний веж-ею веж-ами

Місцевий (на) веж-і (на) веж-ах

Кличний веж-е веж-і

Зауваження до відмінкових форм першої відміни

Іменник пані з закінченням -і є запозиченням з польської мови, що не відмінюється. Цей іменник відомий також у формі однини паня, що є впливом інших іменників на -я, у цій формі він відмінюється за зразком іменників першої відміни. У літературній мові цей іменник може мати подвійні форми. Зрідка цей іменник зустрічається також у формі панія.

У давальному та місцевому відмінках однини іменників твердої групи кінцеві приголосні основи [ɦ], [k], [x] перед закінченням -і переходять у [zʲ], [t͡sʲ], [sʲ]: вага — вазі, рука — руці, свекруха — свекрусі.

Паралельне закінчення -ю у кличному відмінку однини мають іменники, що належать до м'якої групи і позначають пестливі назви: бабус-ю, мамун-ю, Вал-ю, Тон-ю, Тол-ю. Воно з'явилося за аналогією до іменників другої відміни.

Іменник жіночого роду першої відміни дівчина у множині має форму, спільну з формою множини іменника четвертої відміни середнього роду дівча, і відмінюється за зразком іменників четвертої відміни.

Іменники людина, дитина, курка, гуска у множині втрачають суфікси (люди, діти, кури, гуси ) і відмінюються за зразком іменників «pluralia tantum» (іменників, що вживаються тільки в множині).

Особливості форм іменників родового відмінка множини:

відбувається чергування останнього голосного основи [о] з [і] : особа — осіб, сирота — сиріт, нога — ніг.

немає чергування найчастіше в односкладових іменниках, особливо у словах іншомовного походження (мод, норм, нот, доз), а з багатоскладових у тих, що характеризуються нерухомим наголосом (долонь, колод, розмов, нагород, установ).

окремі іменники можуть мати подвійні форми: лоз і ліз, нор і нір, коз і кіз, голов і голів, коров і корів, панчох і панчіх.

у деяких іменниках кінцевий [е] закритого складу чергується з [і]: береза — беріз, череда — черід).

якщо в кінці основи збігаються два приголосних звуки, то між ними з'являються голосні [о] або [е] (відбувається чергування [о],[е] з ø).

вставний [о] характерний для іменників з твердим кінцевим — переважно задньоязиковим — приголосним (думка — думок, жінка — жінок, казка — казок.

вставний [е] характерний для іменників з м'якими кінцевими приголосними (вишня — вишень, земля — земель) і для іменників з твердими сонорними (зрідка губними) приголосними основи (весна — весен, борозна — борозен, царівна — царівен).

багато іменників, передусім іншомовного походження, не мають вставних звуків (у сполученнях сонорних, або щілинного і проривного приголосних): банд, барв, битв, бірж, бомб, букв, варт, веранд, верб, верст, вільх, жертв, карт, клятв, ламп, мавп, тайн, фарб, фірм, шахт.

ряд іменників може мати паралельні форми зі вставним голосним і без нього: крихот (крихіт) і крихт, іскор і іскр, служеб і служб.

у родовому відмінку множини іменник сосна має форми сосон і сосен, іменник дошка - дощок.

Нетипові закінчення :

-ей мають іменники стаття(статей), сім'я(сімей), миша(мишей), свиня(свиней);

-ів мають іменники тесля (теслів), сусіда(сусідів); староста(старостів і старост), баба(бабів і баб), губа(губів і губ), легеня (легенів і легень).

У знахідному відмінку множини

іменники, які позначають осіб, мають форму, спільну з родовим відмінком: бачу жінок, сестер, робітниць,

для назв неживих предметів використовуються переважно форми називного відмінка: беру книжки, статті, груші,

для назв деяких свійських тварин, комах у знахідному відмінку множини вживаються обидві форми родового і називного відмінків: пасу свиней і свині, овець і вівці, корів і корови, кіз і кози, гусей і гуси; маю бджіл і бджоли.

В орудному відмінку множини деякі іменники під впливом іменників третьої відміни мають паралельне закінчення -ми: свинями і свиньми, сльозами і слізьми.

II відміна

До ІІ відміни належать іменники:

чоловічого роду, які не мають закінчення -а /-я (кінь, мармур, клей, батько, Дніпро),

середнього роду, які відмінюються без суфіксів (село, поле, сонце, затишшя, листя),

спільного роду, які не мають закінчення -а /-я а також іменники з суфіксом -ищ(е) (доцент, астроном, Гайдай, вітрище, бородище).

Поділ іменників II відміни на групитверда м’яка мішана

Твердий (нешиплячий) приголосний основи: озеро, вітер, абзац, Будь-який м’який: водій, зілля, князь, сторіччя, Твердий шиплячий: плащ, плече, кущ.

Середній рід на -е з основою на приголосний (крім шиплячого): поле, сонце.

Поділ іменників II відміни чоловічого роду на -р на групитверда м’яка мішана

Іменники, що закінчуються на -р, у яких наголос при відмінюванні не переходить з основи на закінчення (на -р, -а́р, -ер, -єр, -и́р, -ір, -їр, -ур, -юр, -яр): сир, звір, комар, снігур, гектар, шофер, кар’єр, касир, папір, професор, абажур, гіпюр, ювіляр. Іменнники, що закінчуються на ненаголошений склад -ар, -ир, а саме: ті, у яких при відмінюванні (особливо у множині) наголос переходить з основи на закінчення: буква́р — букваря́, кобза́р — кобзаря́, пухи́р — пухиря́; ті, що мають наголос на іншому складі основи: бо́ндар, ко́зир, лі́кар, пи́сар. Іменники, які закінчуються тільки на -яр і означають фах чи рід занять (наголос у непрямих відмінках також переходить з основи на закінчення): вугля́р, пісня́р, скля́р.

Тверда групаВідмінок Однина Множина

Називний степ-Ж батьк-о степ-и батьк-и

Родовий степ-у батьк-а степ-ів батьк-ів

Давальний степ-ові/у батьк-ові/у степ-ам батьк-ам

Знахідний степ-Ж батьк-а степ-и батьк-ів

Орудний степ-ом батьк-ом степ-ами батьк-ами

Місцевий (у) степ-у (на) батьк-ові/у (у) степ-ах (на) батьк-ах

Кличний степ-е батьк-у степ-и батьк-и

М'яка групаВідмінок Однина Множина

Називний день-Ж гай-Ж дн-і га-ї

Родовий дн-я га-ю дн-ів га-їв

Давальний дн-ю/еві га-ю/єві дн-ям га-ям

Знахідний день-Ж гай-Ж дн-і га-ї

Орудний дн-ем га-єм дн-ями га-ями

Місцевий (по) дн-ю (у) га-ю (по) дн-ях (у) га-ях

Кличний день-Ж га-ю дн-і га-ї

Мішана групаВідмінок Однина Множина

Називний кущ-Ж кущ-і

Родовий кущ-а кущ-ів

Давальний кущ-у/еві кущ-ам

Знахідний кущ-Ж кущ-і

Орудний кущ-ем кущ-ами

Місцевий (у) кущ-і (у) кущ-ах

Кличний кущ-Ж кущ-і