Поділ на групи і відмінювання іменників другої відміни

Іменники II відміни поділяються на три групи - тверду, м'яку і мішану.

До твердої групи належать іменники:

o з кінцевим твердим приголосним основи, крім шиплячих: міст, гриб, світло;

o більшість іменників з основою на -р (майже всі односкладові іменники, а також іменники на -ор,-ер,-ір,-ар,-ур,-ир,-ср, -яр,-вр,-др,-юр зі сталим наголосом на основі): двір, стаціонар, помідор, бухгалтер, витвір, звір, комар (хоч комарі), реєстр, качур, орієнтир, браконьєр, ювіляр, шедевр, гіпюр.

До м'якої групи належать іменники:

o з кінцевим м'яким приголосним основи: обрій, скрипаль, Івась;

o із закінченням -е (не після шиплячих): сонце, поле, море;

o із закінченням -а (орфографічно -я): здоров 'я, життя, полум 'я;

o з ненаголошеними суфіксами -ар, -ир тільки у називному і кличному відмінках однини: бунтар, ліхтар, бобир, пустир;

o з ненаголошеними в однині суфіксами -ар,-ир, але наголосом на закінченні у множині: лікар - лікарі, писар - писарі;

o іменники якір, Ігор, лобур.

До мішаної групи належать іменники:

o з кінцевим шиплячим приголосним основи: дощ, пляж, плече, масаж;

o з наголошеним суфіксом -яр тільки в називному і кличному відмінках однини, що є назвами осіб за їх професією чи виробничою діяльністю: газетяр, смоляр, каменяр, зброяр, повістяр, бетоняр.

Зразки відмінювання іменників II відміни

Відмінки

Однина

Тверда група

М'яка группа

Мішана група

н.

автор-0

міст-о

місц-е

край-0

аркуш-0

прізвищ-е

р.

автор-а

міст-а

місц-я

кра-ю

аркуш-а

прізвищ-а

д.

автор-ові, -у

міст-у, -ові

місц-ю

кра-ю

аркуш-у

прізвищ-у

3.

автор-а

міст-о

місц-е

край-0

аркуш-0

прізвищ-е

О.

автор-ом

міст-ом

місц-ем

кра-єм

аркуш-ем

прізвищ-ем

М.

(на) автор-ові, -у

(у) міст-і

(на) місц-і

(у) кра-ї, (ю)

(на) аркуш-і

(у) прізвищ-і

Кл.

автор-е

міст-о

місц-е

кра-ю

аркуш-у

прізвищ-е

Відмінки

Множина

Тверда група

М'яка группа

Мішана група

н.

автор-и

бюлетен-і

аркуш-і

Р.

автор-ів

бюлетен-ів

аркуш-ів

д.

автор-ам

бюлетен-ям

аркуш-ам

3.

автор-ів

бюлетен-і

аркуш-і

О.

автор-ами

бюлетен-ям и

аркуш-ами

м.

(на) автор-ах

(у) бюлетен-ях

(на) аркуш-ах

Кл.

автор-и

бюлетен-і

аркуш-і

Під час відмінювання іменників II відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми:

o уродовому відмінку однини іменники чоловічого роду мають закінчення -а (-я) та -у (-ю) залежно від їх лексичного значення.

Закінчення -а(-я).-У (-ю)

- Закінчення -у (~й>)

Мають іменники, які означають:

Мають іменники, які означають:

1)

назви істот, уособлені пред-

1)

назви маси, речовини: піску.

мети, явища: лікаря, лиса.

чаю, свинцю (але: хліба, вівса);

2)

Петра, Вітра, Мороза;

2)

збірні поняття: загону, колек-

назви міст, населених пунктів:

тиву,

3)

Києва, Львова, Обухова;

3)

назви установ, організацій: уні-

географічні назви з наголо-

верситету, музею, театру, загсу;

сом на закінченні: Дністра,

4)

назви будівель та їх частин:

4)

Дніпра, Ірпеня', Козельця';

даху, палацу, коридору (але:

назви мір довжини, ваги, мі-

гаража, млина, хліва);

сяців, днів, тижня: кілограма.

5)

назви явищ природи: граду,

метра, березня, вівторка;

дощу, суховію, холоду;

5)

назви чітко окреслених кон-

6)

назви абстрактних понять, про-

кретних предметів: ножа.

цесів, станів, руху, бігу, болю,

олівця, зошита, плуга;

мітингу;

6)

наукові терміни: іменника,

7)

географічні назви, в яких на-

атома, відмінка (але: роду,

голос не падає на закінчення:

виду);

Кавказу, Сибіру, Ссенію, Ки-

7)

назви просторових понять

таю, Криму;

(зменшені форми): садка, ліс-

8)

назви ігор, танців: футболу.

ка, ярка (але: лісу, саду, лугу,

хокею, вальсу, танцю (але: го-

яру).

пака, козачка);

9)

більшість префіксальних імен-

ників: вибою, накипу, запису,

приходу;

10) терміни іншомовного похо-

дження: імпульсу, сюжету,

журналу.

Іменники середнього роду в родовому однини вживаються із закінченням -а (-я): вікна, кола, поля, відчуття.

У формі множини родовий відмінок має закінчення: нульове (вікон, відер,узбіч, киян, знань); -ів (-їв): синів, хлопців, солов'їв; -ей: гостей, коней, плечей.

Окремі іменники середнього роду у родовому відмінку множини мають паралельні форми: відкриттів - відкрить, сердець - серць;

o удавальному відмінку однини імен ники мають паралельні закінчення -ові,-еві (-єві) та -у (-ю): батькові - батьку, журавлеві - журавлю, Сергієві - Сергію.

Примітка: Якщо в тексті вживається поряд кілька іменників чоловічого роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід спочатку вживати закінчення -ові, -еві (-єві), а тоді -у, -ю: братові Василю, добродієві директору, Кравчукові Леоніду Макаровичу.

У давальному відмінку множини іменники послідовно мають закінчення -ам (-ям): братам, студентам, слухачам, хлопцям, знанням, морям;

o у знахідному відмінку іменники чоловічого роду, що є назвами істот, мають закінчення, спільне з родовим: в однині -а (-я): зустрів товариша, побачив журавля, у множині -ів,-ей: привітав друзів, злякався коней. Іменники чоловічого роду - назви неістот та іменники середнього роду мають закінчення в однині і множині, спільні з називним відмінком: тримає весло, прапор - весла, прапори.

Іменники чоловічого роду, що є назвами конкретних речей, мають паралельні форми: взяти олівець і олівця, ніж і ножа, стілець і стільця;

o в орудному відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення -ом: краном, Львовом, м'якої і мішаної -ем (-єм): конем, днищем, Гордієм. Іменники середнього роду із закінченням -а (-я) мають закінчення -ям: знанням, погруддям. У множині більшість іменників має закінчення -ами (-ями): товаришами, хрящами, скрипалями;

o у місцевому відмінку однини іменники мають такі закінчення: -ові,-еві (-єві) у назвах істот: на синові, вчителеві, Юрієві; -у (-ю) для назв істот і неістот: на батьку, на вчителю, на візку; -і (-1): на колесі, в лузі, на обрії.

У множині всі іменники мають закінчення -ах (-ях): на деревах, на днях;

o кличний відмінок вживається із закінченнями -у (-ю): батьку, сину, місяцю, Віталію; -е: школяре, брате, друже, Михайле, княже.

Кличний відмінок множини має форму, співзвучну з формою називного відмінка множини: думайте, українці!