
- •1.Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності(бжд),теоретичні положення бжд.
- •2..Осн. Завдання науки про безпеку людини,історія її розвитку.
- •3. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності
- •6. Сучасні проблеми життєдіяльності.
- •7.Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності.
- •8.Засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри. Їх призначення,будова та порядок використання
- •11. Медичні засоби захисту
- •12. Класифікація негативних чинників середовища життєдіяльності
- •13. Газовий склад атмосфери. Атмосферний тиск. Вологість.
- •14. Природний радіаційний фон Землі
- •15. Гранично допустимий рівень фактора
- •18. Природа іонізуючого випромінювання
- •20. Дія радіації на людину
- •21. Принципи Забезпечення радіаційної безпеки
- •22. Фізіологічні особливості організму людини
- •23 Основні теорії і практики культури здоров'я людини
- •24.Складові здоров’я
- •25 Фактори ризику, групи ризику
- •26. Захворюваність (інфекційна, неінфекційна, гостра, хронічна) та смертність як показники
- •27. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •29.Єдина державна система цивільного захистунаселення .Склад та режими функціонування єдс.
- •30. Загальні принципи організації та заходи системи Цивільного захисту.
- •31.Організація цивільного захисту на об’єкті господарювання
- •32. Сили і засоби цо
- •33. Завдання цивільного захисту.
- •34. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •35. Класифікатор надзвичайних ситуацій.
- •36. Природні стихійні лиха та небезпечні явища, причини їх виникнення, характеристика та наслідки
- •37. Характер впливу вражаючих факторів нс на людину і навколишнє середовище
- •38.Захист населення при стихійних лихах
- •39. Прогнозування і оцінка можливої обстановки на промисловому об'єкті.
- •40..Суть стійкості роботи об’єктів господарської діяльності
- •41. Етапи дослідження стійкості огд
- •42. Методика оцінки стійкості роботи об'єкту до дії уражаючих факторів.
- •43. Шляхи і способи підвищення роботи стійкості огд
- •44. Характеристика ядерних реакторів які експлуатуються в Україні
- •45.46. Характеристика зон ураження при аварії на аес
- •47. Засоби захисту при аварії на аес
- •48. Допустимі дози опромінення персоналу (професійних працівників) і населення в нормальних і аварійних умовах….
- •49. Прогнозування масштабів зараження сдор при аварії на хно. Поняття сдор
- •50. Характеристика зон зараження сдор
- •51. Зони фактичного і можливого зараження сдор
- •52. Параметри, які впливають на масштаб і тривалість зараження сдор.
- •57.Ступені токсичності сдор
- •58.Класифікація пожеж за масштабом та інтенсивністю
- •59.Вогнестійкість будинку та споруд
- •60.Поділ виробництв за вибухонебезпечною і пожежною безпекою
8.Засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри. Їх призначення,будова та порядок використання
Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіряних покровів та медичні засоби використовуються в системі захисних заходів у зонах надзвичайних ситуацій, які повинні запобігати наднормативній дії на людей небезпечних і шкідливих аерозолів, газів і пару, що попали в навколишнє середовище при руйнуванні обладнання і комунікацій відповідних об'єктів, а також знижувати небажані ефекти дії на людину променевого, теплового та іонізуючого випромінювань, а також для надання само- і взаємодопомоги при ураженнях внаслідок НС.
В якості засобів індивідуального захисту органів дихання необхідно використовувати загальновійськові, цивільні і промислові протигази, що випускаються промисловістю, респіратори та простіші засоби (маски проти пилу із тканин і пов'язки).
В якості засобів індивідуального захисту поверхні шкіри необхідно використовувати загальновійськові захисні комплекти, різні захисні костюми промислового виробництва і простіші засоби захисту шкіри (виробничий і повсякденний одяг, при необхідності оброблений спеціальними розчинами).
Основними засобами захисту органів дихання є фільтруючі протигази, респіратори та ізолюючі протигази, які забезпечують захист органів дихання, очі та шкіру обличчя від ХНР.
Основними засобами захисту органів дихання є:Протигаз ГП-5 призначений для дорослого населення. Протигаз ГП-5М призначається для командного складу невоєнізованих формувань ЦО, а також для особового складу, який працює з переговорними апаратами. Протигаз ГП-7 (ГП-7В) призначений для командного складу невоєнізованих формувань ЦО, а також для особового складу, який працює з переговорними апаратами. Загальновійськові фільтруючі протигази МО-4у, РШ-4, ПМГ і ПМГ-2. Промислові фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, обличчя і очей людини від дії шкідливих домішок, які знаходяться в повітрі у вигляді газів, пару і аерозолів. Протигазові респіратори РПГ-67, РУ-60М і РУ-60МУ використовуються у промисловості для захисту органів дихання від ХНР у вигляді пару і газів при їх концентрації не більш 10-15 ГДК. Фільтруючі саморятівники СПП-2 (СПП-4) використовуються для захисту органів дихання від окислу вуглецю, пилу і диму при пожежах на шахтах і в рудниках.
Індивідуальними засобами захисту шкіри є: захисні комплекти, спеціальний захисний одяг, загальновійськовий комплексний захисний костюм, побутовий, виробничий і спортивний одяг. Вони за типом захисної дії поділяються на ізолюючі (плащі і костюми), матеріал яких покривається спеціальними газо- і вологонепроникними плівками, і фільтруючі, що становлять костюми з звичайного матеріалу, який насичується спеціальним хімічним складом для нейтралізації або сорбції парів ХНР.
Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) складається зі захисного плаща ОП-1 (виготовляється 5-й розмірів із спеціально прогумованої тканини), захисних панчіх і захисних рукавичок.
Легкий захисний костюм Л-1 складається із сорочки з капюшоном, штанів, зшитих з панчохами, двопалих рукавичок і підшоломника. Окрім того, в комплект входить сумка і пара рукавичок. Виготовляється трьох розмірів з прогумованої тканини.
Захисний костюм (комбінезон) складається з куртки і штанів (в комплект входять і Гумові рукавички, гумові чоботи і підшоломник). Виготовляється трьох розмірів із прогумованої тканини.
Захисний фільтруючий одяг (ЗФО) складається з бавовняного комбінованого костюму, насиченого пастою К-4, гумових рукавичок, чобіт, підшоломника, двох онуч (одна насичена).
Для захисту шкіри від радіоактивних речовин і бактеріальних засобів можуть використовуватися спортивні, робочі або шкільні костюми (штани і куртки). При цьому одяг необхідно герметизувати за допомогою нагрудника, капюшонів, клапанів низу рукавів і штанів.
Герметичний одяг для забезпечення захисту від парів і аерозолів отруйних речовин необхідно насичувати мильною масляною емульсією (300 г господарського мила, 0,5 л рослинного масла і 2 л води).
Комплект захисний плівковий (КЗП) складається з плаща з капюшоном, панчіх з поліетиленової плівки і Гумових рукавичок. Маса комплекту складає 1 кг.
Костюми проти лугів і кислот (ПЛК), призначені для роботи з їдким натрієм, його розчинами з концентрацією до 35 % і розчинами кислот з концентрацією до 22 %. Виготовляються вони з однобічної прогумованої тканини. В комплект входять: куртка, штани, чоботи, гумово-трикотажні рукавички, шолом-маска, виготовляються двох розмірів.
Костюми чолові і жіночі для захисту від кислот призначені для захисту поверхні шкіри від різних концентрацій кислот. У комплект входять: куртка, штани і головний убір. Костюми поділяються на чотири підгрупи і виготовляються з різних фільтруючих тканин.
Для захисту рук від ХНР промисловістю випускаються рукавички Гумові технічні двох типів (тип І товщиною 0,3 мм, тип II товщиною 0,7 мм), які призначені для виконання точних і грубих робіт.
Крім того, промисловістю випускається ціла гама рукавичок для захисту рук від різних кислотних і лужних розчинів середньої концентрації з використанням різних фільтруючих матеріалів на основі тканин.
9.+10.Прилади радіаційного та дозиметричного контролю. Прилади хімічного контролю.
Для ведення радіаційного та хімічного спостереження використовуються:
прилади радіаційної розвідки - для спостереження за радіаційною обстановкою (стаціонарні), з граничним рівнем інформації 0,05 мР/год (0,5 мкЗв/год), і визначення потужності експозиційної (поглинутої) дози в діапазоні від фонових значень до значень не менше 100 Р\год (1 Зв/год) (переносні);
спеціальні прилади хімічної розвідки - для визначення типу або виду небезпечної хімічної речовини ( переносні автоматичні або ручні);
Усі прилади повинні бути в робочому стані та регулярно перевірятися у встановлений для них термін.
Дозиметричний контроль включає контроль опромінення і контроль радіоактивного забруднення.
Контроль опромінення поділяється на груповий та індивідуальний.
Груповий контроль проводиться з метою одержання даних про середні дози опромінення для оцінки і визначення категорії працездатності людей. Дозиметри (вимірювачі дози) видаються перед виходом на місцевість, яка забруднена радіоактивними речовинами, виходячи з розрахунку - один дозиметр на групу людей чисельністю до 20 чоловік.
Індивідуальний контроль проводиться з метою одержання даних про дози опромінення кожної людини, які необхідні для первинної діагностики важкості гострої променевої хвороби. Особовому складу формувань ЦО, робітникам і службовцям видаються індивідуальні вимірювачі дози ІД-ІІ.
Контроль радіоактивного забруднення При контролі ступеня зараження (забруднення/ радіоактивними речовинами людей, техніки, обладнання, одягу) визначається вимірюванням потужності дози /рівня радіації/ з поверхні цих об"єктів за допомогою приладів типу ДП-5. Одиниця вимірювання - мР/год.
Хімічний контроль здійснюється за допомогою приладів хімічної розвідки відразу після виходу особового складу формувань ЦО і техніки з осередків хімічного ураження і зон хімічного зараження. Кількісне визначення (НХР) в продуктах харчування і воді здійснюється шляхом відбору зразків і лабораторного аналізу.