
- •1.Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності(бжд),теоретичні положення бжд.
- •2..Осн. Завдання науки про безпеку людини,історія її розвитку.
- •3. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності
- •6. Сучасні проблеми життєдіяльності.
- •7.Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності.
- •8.Засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри. Їх призначення,будова та порядок використання
- •11. Медичні засоби захисту
- •12. Класифікація негативних чинників середовища життєдіяльності
- •13. Газовий склад атмосфери. Атмосферний тиск. Вологість.
- •14. Природний радіаційний фон Землі
- •15. Гранично допустимий рівень фактора
- •18. Природа іонізуючого випромінювання
- •20. Дія радіації на людину
- •21. Принципи Забезпечення радіаційної безпеки
- •22. Фізіологічні особливості організму людини
- •23 Основні теорії і практики культури здоров'я людини
- •24.Складові здоров’я
- •25 Фактори ризику, групи ризику
- •26. Захворюваність (інфекційна, неінфекційна, гостра, хронічна) та смертність як показники
- •27. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •29.Єдина державна система цивільного захистунаселення .Склад та режими функціонування єдс.
- •30. Загальні принципи організації та заходи системи Цивільного захисту.
- •31.Організація цивільного захисту на об’єкті господарювання
- •32. Сили і засоби цо
- •33. Завдання цивільного захисту.
- •34. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •35. Класифікатор надзвичайних ситуацій.
- •36. Природні стихійні лиха та небезпечні явища, причини їх виникнення, характеристика та наслідки
- •37. Характер впливу вражаючих факторів нс на людину і навколишнє середовище
- •38.Захист населення при стихійних лихах
- •39. Прогнозування і оцінка можливої обстановки на промисловому об'єкті.
- •40..Суть стійкості роботи об’єктів господарської діяльності
- •41. Етапи дослідження стійкості огд
- •42. Методика оцінки стійкості роботи об'єкту до дії уражаючих факторів.
- •43. Шляхи і способи підвищення роботи стійкості огд
- •44. Характеристика ядерних реакторів які експлуатуються в Україні
- •45.46. Характеристика зон ураження при аварії на аес
- •47. Засоби захисту при аварії на аес
- •48. Допустимі дози опромінення персоналу (професійних працівників) і населення в нормальних і аварійних умовах….
- •49. Прогнозування масштабів зараження сдор при аварії на хно. Поняття сдор
- •50. Характеристика зон зараження сдор
- •51. Зони фактичного і можливого зараження сдор
- •52. Параметри, які впливають на масштаб і тривалість зараження сдор.
- •57.Ступені токсичності сдор
- •58.Класифікація пожеж за масштабом та інтенсивністю
- •59.Вогнестійкість будинку та споруд
- •60.Поділ виробництв за вибухонебезпечною і пожежною безпекою
48. Допустимі дози опромінення персоналу (професійних працівників) і населення в нормальних і аварійних умовах….
Допустимі дози опромінення:
Допустиме аварійне (одноразове) опромінення для населення – 10 БЕР
Допустиме аварійне опромінення для персоналу категорії А(Працівники АЕС) – 25 БЕР
Для населення допускається доза опромінення на рік – 0,2 БЕР
Для працівників АЕС допускається доза опромінення 5 БЕР
49. Прогнозування масштабів зараження сдор при аварії на хно. Поняття сдор
Прогнозування масштабів зон зараження небезпечними отруйними речовинами при аваріях на технологічному обладнанні та сховищах, при транспортуванні залізничним, трубопровідним та іншими видами транспорту, а також в випадках руйнування хімічно-небезпечних об’єктів, проводиться за допомогою відповідних методик.
Методика, яку ми розглянемо розповсюджується на випадок викиду НХР в атмосферу в газоподібному, пароподібному або аерозольному стані. Масштаби зараження НХР в залежності від їх фізичних властивостей та агрегатного стану розраховуються по первинній і вторинній хмарі:
для скраплених газів - окремо по первинній і вторинній хмарі;
для стислих газів - тільки по первинній хмарі;
для отруйної рідини, що кипить при температурі навколишнього середовища + 250С - тільки по вторинній хмарі.
Прогнозування розподіляється на довгострокове і оперативне. Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів зараження для розрахунку сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів запобігання аваріям.
Вихідні дані:
— вид НХР і його кількість (загальна та у кожній ємності);
— середня щільність населення для даної місцевості;
— ступінь заповнення ємностей;
— метеорологічні дані.
Оперативне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії для
визначення можливих наслідків аварії і порядку дій. Для цього використовуються
наступні дані:
— загальна кількість НХР на момент аварії;
— характер розливу ("вільно" або "в піддон");
— висота обвалування ємностей;
— реальні метеоумови.
Сильнодiючi отруйнi речовини (СДОР) – це токсичнi хiмiчнi сполуки, що утворюються у великих кiлькостях в процесi промислового виробництва, i спроможнi у випадку руйнувань (аварiй) на хiмiчно небезпечних об’єктах надходити до атмосфери, викликаючи масовi ураження цивiльного населення і особового складу Збройних Сил та iнших силових мiнiстерств і відомств.
Пiд хiмiчно небезпечним об’єктом (ХНО) розумiють об’єкт народного господарства, де виробляються або зберiгаються СДОР, при аварії або руйнуванні якого можуть виникнути масові ураження людей і тварин, а також пошкодження рослинності. В мирний час усi цi об’єкти належать до потенцiйно небезпечних хiмiчних виробництв, а у воєнний час – до додаткових джерел хiмiчної небезпеки для вiйськ та цивiльного населення. Усього в Україні функціонує більше 2000 об’єктів промисловості, на яких виробляється, зберігається або використовується в виробничій діяльності більше 300 тис. тон СДОР, у тому числі близько 10 тис. тон хлору та 180 тис. тон аміаку.