
- •1.Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності(бжд),теоретичні положення бжд.
- •2..Осн. Завдання науки про безпеку людини,історія її розвитку.
- •3. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності
- •6. Сучасні проблеми життєдіяльності.
- •7.Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності.
- •8.Засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри. Їх призначення,будова та порядок використання
- •11. Медичні засоби захисту
- •12. Класифікація негативних чинників середовища життєдіяльності
- •13. Газовий склад атмосфери. Атмосферний тиск. Вологість.
- •14. Природний радіаційний фон Землі
- •15. Гранично допустимий рівень фактора
- •18. Природа іонізуючого випромінювання
- •20. Дія радіації на людину
- •21. Принципи Забезпечення радіаційної безпеки
- •22. Фізіологічні особливості організму людини
- •23 Основні теорії і практики культури здоров'я людини
- •24.Складові здоров’я
- •25 Фактори ризику, групи ризику
- •26. Захворюваність (інфекційна, неінфекційна, гостра, хронічна) та смертність як показники
- •27. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •29.Єдина державна система цивільного захистунаселення .Склад та режими функціонування єдс.
- •30. Загальні принципи організації та заходи системи Цивільного захисту.
- •31.Організація цивільного захисту на об’єкті господарювання
- •32. Сили і засоби цо
- •33. Завдання цивільного захисту.
- •34. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •35. Класифікатор надзвичайних ситуацій.
- •36. Природні стихійні лиха та небезпечні явища, причини їх виникнення, характеристика та наслідки
- •37. Характер впливу вражаючих факторів нс на людину і навколишнє середовище
- •38.Захист населення при стихійних лихах
- •39. Прогнозування і оцінка можливої обстановки на промисловому об'єкті.
- •40..Суть стійкості роботи об’єктів господарської діяльності
- •41. Етапи дослідження стійкості огд
- •42. Методика оцінки стійкості роботи об'єкту до дії уражаючих факторів.
- •43. Шляхи і способи підвищення роботи стійкості огд
- •44. Характеристика ядерних реакторів які експлуатуються в Україні
- •45.46. Характеристика зон ураження при аварії на аес
- •47. Засоби захисту при аварії на аес
- •48. Допустимі дози опромінення персоналу (професійних працівників) і населення в нормальних і аварійних умовах….
- •49. Прогнозування масштабів зараження сдор при аварії на хно. Поняття сдор
- •50. Характеристика зон зараження сдор
- •51. Зони фактичного і можливого зараження сдор
- •52. Параметри, які впливають на масштаб і тривалість зараження сдор.
- •57.Ступені токсичності сдор
- •58.Класифікація пожеж за масштабом та інтенсивністю
- •59.Вогнестійкість будинку та споруд
- •60.Поділ виробництв за вибухонебезпечною і пожежною безпекою
44. Характеристика ядерних реакторів які експлуатуються в Україні
Найнебезпечнішими зі всіх аварій на РНО, є аварії на АЕС. Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості при аварії на АЕС залежать від Характеру вибуху (тепловий, чи ядерний), типу реактору, ступеня його зруйнування, метеоумов і рельєфу місцевості. В ядерних реакторах на теплових нейтронах як паливо використовується слабо збагачений природний уран-235.
Такі реактори поділяються на: водо-водяні енергетичні реактори (BBEP-600, ВВЕР-1000), в яких вода є одночасно і теплоносієм, і сповільнювачем та реактори великої потужності канальні (РБМК-1000, РБМК-1500), в яких графіт використовується як сповільнювач, а вода - теплоносій, циркулює по каналах, які проходять через активну зону.
45.46. Характеристика зон ураження при аварії на аес
В результаті аварії на АЕС при викиді радіонуклідів в атмосферу утворюється хмара, або факел. В процесі його поширення відбувається розсіювання РР, тобто забруднення повітряного басейну, що зумовлює зовнішнє опромінення від хмари (факелу), а також внутрішнє — за рахунок вдихання радіоактивних аерозолей.
Зони забруднення, які можуть утворитися внаслідок аварії на АЕС, сформуються за напрямком середнього вітру і матимуть форму еліпсів (подібно до радіаційної обстановки, що складається при наземних ядерних вибухах). Розміри цих зон визначаються, враховуючи відсоток викиду РР, силу вітру, а межі — рівнями радіації через 1 годину після аварії, або дозами опромінення людей за перший рік проживання на забрудненій території.
При аваріях на ядерних реакторах утворюється п’ять зон радіоактивного зараження місцевості (при ядерному вибуху — 4): радіаційної небезпеки (М); помірного забруднення (А); сильного забруднення (Б); небезпечного забруднення (В); надзвичайного небезпечного забруднення (Г).
Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на АЕС подана в табл. 3.
Найбільші розміри можливих зон забруднення можуть утворитися при 50% викиді РР з реактора. За цих же умов зона радіаційної небезпеки (М) може утворитись довжиною 458 км, шириною — 111 км, площею —38400 км2.
Таблиця 3.
Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості
при аваріях на АЕС\
Назва зон |
Індекс зони |
Доза опромінення за перший рік після аварії (рад) |
Потужність дози опромінення через 1 год |
|||
На зовнішній межі |
На внутрішній межі |
В середині зони |
На внутрішній межі |
На зовнішній межі |
||
Радіаційної небезпеки |
М |
5 |
50 |
16 |
– |
140 млрад/год |
Помірного забруднення |
А |
50 |
500 |
160 |
140 млрад/год |
1 400 млрад/год |
Сильного забруднення |
Б |
500 |
1 500 |
860 |
1,4 рад/год |
4,2 рад/год |
Небезпечного забруднення |
В |
1 500 |
5 000 |
2 700 |
4,2 рад/год |
14 рад/год |
Надзвичайно небезпечного забруднення |
Г |
5 000 |
– |
9 000 |
14 рад/год |
– |
Осідання радіоактивних радіозолей із хмари на поверхню землі і відкритих водойм створює радіоактивне забруднення як цих середовищ, так і людини. Це приводить до зовнішнього опромінення від РР, осілих на грунт, а також контактного опромінення за рахунок радіоактивного забруднення одягу та відкритих ділянок тіла.
Випалі радіонукліди включаються в обмінні процеси, що приводить до їх накопичення в організмі та наступної їх міграції по харчових ланцюгах.