
- •1.Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності(бжд),теоретичні положення бжд.
- •2..Осн. Завдання науки про безпеку людини,історія її розвитку.
- •3. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності
- •6. Сучасні проблеми життєдіяльності.
- •7.Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності.
- •8.Засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри. Їх призначення,будова та порядок використання
- •11. Медичні засоби захисту
- •12. Класифікація негативних чинників середовища життєдіяльності
- •13. Газовий склад атмосфери. Атмосферний тиск. Вологість.
- •14. Природний радіаційний фон Землі
- •15. Гранично допустимий рівень фактора
- •18. Природа іонізуючого випромінювання
- •20. Дія радіації на людину
- •21. Принципи Забезпечення радіаційної безпеки
- •22. Фізіологічні особливості організму людини
- •23 Основні теорії і практики культури здоров'я людини
- •24.Складові здоров’я
- •25 Фактори ризику, групи ризику
- •26. Захворюваність (інфекційна, неінфекційна, гостра, хронічна) та смертність як показники
- •27. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •29.Єдина державна система цивільного захистунаселення .Склад та режими функціонування єдс.
- •30. Загальні принципи організації та заходи системи Цивільного захисту.
- •31.Організація цивільного захисту на об’єкті господарювання
- •32. Сили і засоби цо
- •33. Завдання цивільного захисту.
- •34. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •35. Класифікатор надзвичайних ситуацій.
- •36. Природні стихійні лиха та небезпечні явища, причини їх виникнення, характеристика та наслідки
- •37. Характер впливу вражаючих факторів нс на людину і навколишнє середовище
- •38.Захист населення при стихійних лихах
- •39. Прогнозування і оцінка можливої обстановки на промисловому об'єкті.
- •40..Суть стійкості роботи об’єктів господарської діяльності
- •41. Етапи дослідження стійкості огд
- •42. Методика оцінки стійкості роботи об'єкту до дії уражаючих факторів.
- •43. Шляхи і способи підвищення роботи стійкості огд
- •44. Характеристика ядерних реакторів які експлуатуються в Україні
- •45.46. Характеристика зон ураження при аварії на аес
- •47. Засоби захисту при аварії на аес
- •48. Допустимі дози опромінення персоналу (професійних працівників) і населення в нормальних і аварійних умовах….
- •49. Прогнозування масштабів зараження сдор при аварії на хно. Поняття сдор
- •50. Характеристика зон зараження сдор
- •51. Зони фактичного і можливого зараження сдор
- •52. Параметри, які впливають на масштаб і тривалість зараження сдор.
- •57.Ступені токсичності сдор
- •58.Класифікація пожеж за масштабом та інтенсивністю
- •59.Вогнестійкість будинку та споруд
- •60.Поділ виробництв за вибухонебезпечною і пожежною безпекою
20. Дія радіації на людину
Радіація за своєю природою шкідлива для життя. Малі дози опромінення можуть спровокувати не до кінця ще встановлені зміни в клітинах живого організму, які призводять до раку або до генетичних ушкоджень. При великих дозах радіація може руйнувати клітини, пошкоджувати тканини органів та спричиняти швидку загибель організму.
Далі проводиться аналіз захворювань в залежності від дози опромінення та тривалості часу, впродовж якого накопичена небезпечна доза, визначаються гострі та хронічні опромінювання, шляхи надходження та ознаки ураження і впливу напіврозпаду радіоактивних речовин на наслідки опромінення людини.
Ушкодження, викликані великими дозами опромінення, проявяються протягом кількох годин або днів. Ракові захворювання, проте, проявляються через багато років після опромінення, як правило, не раніше, ніж через одне два десятиліття. А природжена вада та інші спадкові хвороби, викликані ушкодженням генетичного апарату, проявляються лише в наступному поколінні: це діти, онуки та більш віддалені нащадки індивідуума, який зазнав опромінення.
Якщо ідентифікація наслідків від впливу великих доз опромінення не складає труднощів, то виявити віддалені наслідки від малих доз опромінення завжди дуже важко. Частково це пояснюється тим, що для їх виявлення повинно пройти багато часу. Але навіть і виявивши будь-які ефекти, факт потребує доведення, що вони пояснюються дією радіації, оскільки і рак, і пошкодження генетичного апарату можуть бути викликані не тільки радіацією, але і багатьма іншими причинами.
Щоб викликати гостре ураження організму, дози опромінення повинні перевищувати визначений рівень, але немає ніякої підстави вважати, що це правило діє у таких випадках, як рак або пошкодження генетичного апарату.
21. Принципи Забезпечення радіаційної безпеки
Заходи захисту при аваріях (катастрофах) на РНО:
Перебувати у закритих приміщеннях і максимальна їх герметизація;
Застосовувати ЗІЗ;
Вживати лікарські препарати, які обмежують накопичування біологічно шкідливих радіонуклідів у організмі людини;
Евакуація, обмеження та регулювання доступу у забруднені зони;
Санітарна обробка людей та постійна обробка предметів споживання і приміщень;
Обмежене вживання або виключення з їжі забруднених продуктів та води;
Дезактивація місцевості.
Під режимом радіаційного захисту розуміється порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного забруднення, який передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення.
Режим радіаційного захисту визначає послідовність і тривалість використання захисних споруд (сховищ, ПРУ), захисних властивостей житлових і виробничих приміщень, обмеження перебування людей на відкритій місцевості, використання засобів індивідуального захисту, протирадіаційних препаратів і здійснення контролю опромінення.
Режим радіаційного захисту включає час безперервного перебування людей в захисних спорудах, тривалість короткочасного виходу з них (обмеження перебування їх на відкритій місцевості після виходу із захисних споруд або при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження).
Тривалість безперервного перебування людей в захисних спорудах і в цілому, тривалість дотримування режиму захисту залежить від ряду факторів, визначальними з яких є: рівень радіації на місцевості, захисні властивості сховищ, протирадіаційних укриттів, виробничих і житлових будівель, а також встановлені (допустимі) дози опромінення.
З урахуванням всіх цих факторів розробляються режими радіаційного захисту населення, робітників і службовців об’єктів господарської діяльності, особового складу формувань цивільної оборони.
Для непрацюючого населення, що мешкає в населених пунктах, розроблені і рекомендуються для використання у воєнний час типові режими радіаційного захисту №І-3.
Для захисту робітників і службовців підприємств, що продовжуватимуть виробничу діяльність в умовах радіоактивного забруднення місцевості, прийняті типові режими №4-7.
Для захисту особового складу формувань під час проведення РНР в осередках радіоактивного забруднення застосовується режим №8.