16

1. Розмістіть події в хронологічній послідовності:

а) створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства;

б) заснування Київської громади;

в) створення громади в Санкт-Петербурзі;

г) підписання Емського указу Олександром II;

д) публікація «Переднього слова до «Громади», підписаного М.Драгомановим, М.Павликом та С.Подолинським;

е) поява Валуєвського циркуляра.

2. Встановіть відповідність:

а) Микола Зібер 1) громадський діяч, науковець і видавець. Був одним з лідерів

галицьких москвофілів. Заснував «Общество ім. М.Качковского»

б) Павло Чубинський 2) письменник, публіцист і громадський діяч. Був членом Громади,

займався організацією недільних шкіл, співпрацював у газеті «Киевский

телеграф». Автор тексту гімну «Боже великий, єдиний, нам Україну

храни» та ґрунтовної біографії Т.Шевченка

в) Олександр Кониський 3) громадсько-політичний діяч, публіцист, греко-католицький священик.

Був організа­тором і опікуном таємних учнівських громад у галицьких

гімназіях. М.Возняк назвав його «батьком галицького народовства»

г) Сергій Подолинський 4) український етнограф і фольклорист. Був членом Київської громади. За

його редакцією вийшло сім томів «Трудов зтнографическо-

статистической экспедиции в Западно-русский край». Автор тексту

національного гімну «Ще не вмерла Україна»

д) Данило Танячкевич 5) громадсько-політичний діяч, лікар, соціолог, економіст. Один з перших популяризував соціалістичні та марксистські ідеї в Украї­ні. Разом з М.Драгомановим та М.Павликом видавав журнал «Громада»

е) Іван Наумович 6) видатний економіст, соціолог та громадсь­кий діяч. Викладав у Київському університеті, був членом «Громади». Автор праць «Теорія цінності та капіталу Д.Рікардо», «Д.Рікардо та К.Маркс в їх суспільно-економічних дослідженнях» та ін.

3. Яке із десятиліть другої половини XIX ст. Історики вважають «мертвими роками» національного відродження на східноукраїнських землях?

а) 1850-і роки;

б) 1860-і роки;

в) 1870-і роки;

г) 1880-і роки;

д) 1890-і роки.

4. Доповніть текст:

У... (1891, 1897, 1900) р. з ініціативи В.Антоновича і О.Кониського старше покоління українофілів створило... («Братство тарасівців», «Всеукраїнську загальну організацію» (ВЗО); Революційну українську партію (РУП)) — підпільну організацію, яка була покликана на федералістських засадах об'єднати існуючі на той час в Україні грома­ди, студентські товариства і окремих проукраїнськи орієнтованих осіб.

5. В останній третині XIX ст. Галичину розглядали як своєрідний «П'ємонт» нації:

а) тільки українці;

б) тільки поляки;

в) українці та поляки.

6. Вчені вважають, що для свідомості багатьох лідерів польської спільноти в Галичині першої половини — середини XIX ст. характерне:

а) нехтування національними інтересами поляків і повна байдужість до ідеї відновлення польської держави;

б) переконання в тому, що для відновлення держави необхідна повсяк­денна наполеглива праця, спрямована на модернізацію польського суспільства;

в) переконання в тому, що відновити власну державу можна, вдаючись до радикальних дій, зокрема, до збройної боротьби.

7. Мовно-літературний, а пізніше й політичний рух II половини XIX ст., що об'єднував в основному консервативно і проросійськи орієнтовану духовну та світську українську інтелігенцію Галичини, Буковини і Закарпаття називають:

а) москвофільським (русофільським);

б) народовецьким;

в) радикальним.

8. Культурницький, а далі й політичний рух II половини XIX ст., що об'єднував в основному українську ліберальне та національне орієнтовану світську і духовну інтелігенцію Галичини, Буковини та Закарпаття, називають:

а) москвофільським (русофільським);

б) народовецьким;

в) радикальним.

9. Русофіли (москвофіли) домінували в політичному та громадському житті галицьких українців у:

а) 1840-1850-х роках;

б) 1860-1880-х роках;

в) 1870-1890-х роках.

10. Лідери національного руху українців Закарпаття середини XIX ст. А.Добрянський, О.Духнович, І.Раковський та деякі інші перебували на позиціях:

а) русофільства;

б) народовства;

в) радикалізму.

11. З-поміж наведених виберіть судження про чинники, які спричинили формування русофільства (москвофільства) в Галичині. Виникнення і поширення русофільства в Галичині було викликане:

а) прагнення галицьких українців звільнитись з-під влади австрійського імператора і утиски греко-католицької церкви після 1848 р.;

б) втратою українською галицькою інтелігенцією довіри та підтримки з боку Габсбургів після 1848 р.;

в) австро-польським компромісом і зростаючим економічним та політичним домінуванням поляків у краї;

г) прихильністю української галицької інтелігенції до слов'янофільських ідей;

д) політикою Росії, її фінансовою та політичною підтримкою слов'яно­фільства;

е) своєрідний «комплекс етнічної та соціальної неповноцінності» галицької української інтелігенції, що був породжений станом тодіш­нього українського суспільства.

12. «Русь Галицка, Угорска, Киевска, Московска, Тобольска і пр. под взглядом этнографическим, историческим, лексикальним, литературным, обрядовым єсть одна тая же самая Русь». Це точка зору:

а) хлопоманів;

б) народовців;

в) русофілів.

13. Церковнослов'янська мова з домішками російських, польських та українських слів, якою у своїх публікаціях користувалися русофіли, отримала назву:

а) «язичіє»;

б) «кулішівка»;

в) «латинка».

14. «Народний дім», «Ставропігійський інститут», «Галицько-руська матиця» у П половині XIX ст.:

а) перебували в руках галицьких русофілів (москвофілів) і провадили в основному музейно-архівну та видавничу роботу;

б) здійснювали на Правобережжі основну громадсько-політичну роботу національного спрямування, очолювались лідерами хлопоманів;

в) знаходились під контролем галицьких народовців і здійснювали широку культурно-просвітню діяльність.

15. «Руська бесіда» у Львові — це:

а) товариство клубного типу, яке влаштовувало літературно-музичні вечори, доповіді, концерти, утримувало театральну трупу;

б) громадсько-політична організація, яка проводила віча, демонстрації, політичні конференції та з'їзди і підтримувала наукові дослідження в сфері політики;

в) товариство економічного характеру, яке займалось кредитуванням своїх членів і здійснювало благодійну діяльність.

16. Провідною культурно-просвітньою організацією русофілів у останній третині XIX — на початку XX ст. була(о):

а) «Головна Руська Рада»;

б) «Просвіта»;

в) «0бщество им. М.Качковского».

17. Політичною організацією русофілів (москвофілів) у 70-80-х рр. XIX ст. була:

а) Руська Рада;

б) Народна Рада;

в) Галицько-руська матиця.

18. Визначте, які з тверджень, що подані нижче, розкривають зміст народовства (А), а які — русофільства (Б):

а) підтримка ідеї про етнічну тотожність русинів Галичини, Буковини, Закарпаття та українців Наддніпрянщини, їх приналежність до єдиної української нації;

б) використання підтримки (в т.ч. фінансової) російських слов'янофілів та урядових кіл Російської імперії;

в) лояльність до династії Габсбургів та існуючої в краї влади;

г) тісна співпраця в культурній сфері з українцями Наддніпрянщини;

д) прагнення зберегти провід церкви у громадсько-просвітній діяльності

серед українського суспільства західноукраїнських земель;

е) обгрунтування і поширення ідеї про етнічно-культурну спорідненість

чи навіть тотожність русинів і росіян;

є) створення «язичія» з метою забезпечити мові літературних та

наукових робіт русинів-галичан достатню престижність та зберегти

традиції;

ж) інтерес до народної культури та історії;

з) послідовна підтримка ідеї про використання народної мови в художніх та наукових працях українців Галичини, Буковини і Закарпаття;

й) прагнення здійснювати громадську діяльність для просвіти простих галичан, здобуття ними освіти та піднесення їхньої культури.