6. Виконання роботи

1. Проведення досліду

1. Зібрати електричне коло (див. рисунок 6.1).

2. За допомогою реостату R1 встановити найбільше значення опору і представити схему на перевірку викладачу.

3. Увімкнути коло за допомогою вимикача S1.

4. Поступово зменшуючи за допомогою реостату опір, за показами вольтметра P1 зняти декілька значень напруги U, що подається на лампу, починаючи з 12 В до 24 В.

5. Для кожного значення напруги U на лампі за показами амперметра P2 зняти значення сили струму I, що споживається лампою.

6. Всі отримані дані занести до таблиці 1.

1. Опрацювання результатів досліду

7. Для кожного значення напруги U і сили струму I обчислити потужність струму, яку споживає лампа розжарювання за формулою (1).

8. Побудувати графік залежності потужності споживаної лампою розжарювання, від напруги на її затискачах, і зробити висновок.

9. Всі результати обчислень занести до таблиці 1.

Таблиця 1. Результати досліду

U, B	12	14	16	18	20	22	24
I, A
P, Вт

7. Висновок Контрольні запитання

1. Розкрити фізичний зміст питомого опору провідника.

2. Що таке температурний коефіцієнт опору?

3. Що таке електрична потужність, які її одиниці вимірювання? Види потужності.

4. Закон Ома для ділянки і повного кола.

8. Місце для розрахунків та креслень

Р Вт

U В

Р

О

З

Р

А

Х

У

Н

К

И

:

Лабораторна робота № 7

1. Тема

Визначення прискорення вільного падіння за допомогою математичного маятника

2. Мета і завдання

1. З’ясувати, від чого залежить період коливань математичного маятника.

2. Визначити прискорення вільного падіння у даній місцевості.

3. Інформаційне забезпечення

1. Л. С. Жданов, Г. Л. Жданов. Фізика (§§ 24.8  24.17).

4. Технічне забезпечення

1. Штатив; вимірювальна лінійка; нитка з вантажами; секундомір.

Не починати виконання роботи, якщо в інструкції що-небудь залишилось

незрозумілим.

З приладами поводитися дуже обережно, не допускати їх падіння.

Прилади не можна розбирати та розгвинчувати.

Забороняється позичати обладнання у інших груп.

5. Теоретичні відомості

Визначення прискорення вільного падіння засновано на методі дослідження вільних коливань математичного маятника. За математичний маятник приймається така ідеалізована система, за допомогою якої можна спростити розрахунки періодів коливань реальних коливальних систем.

Математичним маятником у роботі є підвішена на нитці кулька. Оскільки маса нитки значно менша за масу кульки, розміри кульки набагато менші за довжину нитки і деформація нитки при коливаннях маятника незначна, таку систему можна вважати математичним маятником.

Я к відомо, період коливань математичного маятника залежить не від маси тіла, яке коливається, а виключно від довжини підвісу та прискорення вільного падіння і визначається за формулою: (1), звідки прискорення вільного падіння: (2),

де Т  період коливань;   довжина маятника.

Для більшої точності знаходження періоду коливань відраховується якомога більше повних коливань N за деякий час t.

Т оді: (3).