
- •Сутність і особливості маркетингу транспортних послуг. Основні напрямки транспортного маркетингу
- •Особливості використання маркетингу на залізничному транспорті
- •Аналіз ринкових можливостей транспортного підприємства
- •Управління транспортним маркетингом
- •Основні концепції транспортного маркетингу
- •Використання принципів маркетингу на залізниці
- •Ринок транспортних послуг
- •Сегментування ринку транспортних послуг
- •Відбір цільових ринків транспортних послуг
- •Позиціонування транспортних послуг
- •Система маркетингових досліджень і маркетингової інформації
- •Маркетингове середовище
- •Особливості транспортних послуг та ознаки їх класифікації
- •13,42 Система маркетингового контролю
- •25. Встановлення тарифів на транспортні послуги: завдання і політика ціноутворення
Управління транспортним маркетингом
Управління маркетингом – це довгострокове планування і прогнозування попиту, що спирається на дослідження ринку, товару, покупців. Воно складається зі стратегічного та оперативного управління.
Процес управління маркетингом – це аналіз ринку, дослідження та вибір цільових ринків, планування стратегії і тактики маркетингу, організації виконання та контролю за ефективністю управління. Основні елементи системи управління маркетингом підприємства можна об'єднати в шість взаємообумовлених блоків:
1 зовнішні фактори, що впливають на попит і пропозицію товарів і послуг;
2 маркетингова стратегія, стратегія підприємства і конкурентів;
3 вихідні дані підприємства, необхідні для прийняття маркетингових рішень;
4 канали розподілу і просування товару на ринок;
5 моделі поведінки покупців;
6 загальний обсяг продажу і витрат. Під управлінням транспортним маркетингом розуміється аналіз, розробка стратегії, планування, реалізація і контроль за проведенням заходів, розрахованих на збільшення обсягів перевезень та інших транспортних послуг, розширення транспортного ринки для отримання певного рівня доходів і прибутку транспортних підприємств. Стратегічне управління маркетингом називають ситуаційним аналізом – це аналіз стану підприємства і його відносин з зовнішнім світом. При ситуаційному аналізі піддається вивченню також маркетингове середовище. Воно складається з внутрішнього і зовнішнього. До внутрішнього середовища відносять підприємство, його підрозділи та служби, стратегію розвитку, товарний асортимент; науковий потенціал, людські ресурси, кваліфікацію кадрів; фінансове становище фірми; технологічні і технічні можливості. Аналіз внутрішнього середовища служить основою для прийняття маркетингових рішень. Зовнішнє середовище підрозділяють на мікро- і макросередовище. Мікросередовище представляють постачальники, покупці, посередники, конкуренти. До елементів (факторів) макросередовища відносять чинники політичного, економічного, природного, науково-технічного, культурного і демографічного характеру. Аналіз факторів внутрішнього і зовнішнього середовища дозволяє приймати рішення, що забезпечують досягнення поставлених цілей підприємства. Завданням керування транспортним маркетингом є вплив на рівень, час і характер попиту на транспортні послуги таким чином, щоб це забезпечило транспортному підприємству його нормальне функціонування і подальший розвиток. Відповідно повинні змінюватися і способи управління маркетингом. Отже, управління маркетингом по суті є управління попитом. На всіх видах транспорту формуються маркетингові структури на різних рівнях управління транспортною діяльністю. Служби маркетингу організовані в управлінні та відділеннях залізниць, пароплавств і портів, акціонерних та лізингових транспортних компаніях повітряного, автомобільного і річкового транспорту.
Основні концепції транспортного маркетингу
В умовах переходу економіки до ринкових відносин підприємства освоюють маркетинг для отримання стабільних доходів і збереження стійкого фінансового стану.
Будь-яка діяльність у сфері маркетингу (в тому числі і транспортного) повинна здійснюватися в рамках якоїсь єдиної концепції. Концепція маркетингу - завдання, вирішення яких необхідно для досягнення цілей підприємства, а також принципи і методи їх вирішення. Існує 5 основних підходів, на основі яких організації ведуть свою маркетингову діяльність: 1 Вдосконалення виробничого процесу. Споживач віддає переваги тим видам товарів, які широко поширені і доступні за цінами. Отже, управління повинне бути спрямоване на удосконалення виробництва та підвищення ефективності системи розподілу. Використовується в 2 випадках: коли попит на товар більше його пропозиції; коли собівартість товару занадто висока. 2 Вдосконалення збуту товару. Споживач віддасть перевагу товару, що представляє вищий рівень якості, найкращі споживчі властивості, нові можливості. Підприємство повинно всю енергію направляти на вдосконалення своєї продукції. 3 Інтенсифікації комерційних зусиль. Споживачі не будуть купувати товари і послуги підприємства, якщо воно не вживатиме заходів щодо просуванню своїх товарів (реклама). 4 Маркетингу. Досягнення підприємством своїх цілей залежить від визначення потреб і запитів споживачів, а також від ефективного порівняно з конкурентами задоволення їх потреб. 5 Соціально-етичного маркетингу. Завданням підприємства є встановлення потреб та інтересів цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними і продуктивними методами, ніж у конкурентів, з одночасним збереженням і зміцненням благополуччя споживача і суспільства. Головне в концепції сучасного маркетингу – орієнтація на споживача і кінцевий результат. Це означає, що виробники повинні в першу чергу вивчати потреби ринку, а потім вже свої потужності, а не навпаки, тобто необхідно "робити те, що можна продати, а не продавати те, що можеш робити".