4. Облік праці та заробітної плати

Для визначення поняття “праці” використовують такі терміни як : робочий час, робочий день тощо.

Робочий час – це встановлений законом або угодою сторін час, протягом якого робітники і службовці згідно з правилами внутрішнього розпорядку повинні виконувати свої трудові обов’язки.

Робочий день – це встановлена законом норма робочого часу протягом доби, яка лежить в основі його правового регулювання.

Нормування робочого часу протягом календарного тижня є робочим тижнем.

Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється шляхом табельного обліку, що оформляється табелем.

При прийомі на роботу працівникові надається табельний номер, а в трудовій книжці робиться позначка про його зарахування на підставі наказу керівника підприємства.

На кожного працівника у відділі кадрів відкривають особову картку, в якій зазначають необхідні анкетні дані про працівника і всі зміни, що відбуваються в його роботі.

Для забезпечення правильного нарахування заробітної плати необхідно точно обліковувати виробіток продукції або обсяг робіт, виконаних кожним працівником.

Первинними документами про виробіток є рапорти або відомості виробітку бригади.

Заробітна плата – це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до трудового договору.

Фонд оплати праці підприємства складається з основної( за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці), додаткової(за працю понад встановлені норми) та стимулюючих і компенсаційних виплат(премії, матеріальні і грошові виплати).

Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. Розрахунок на підприємстві здійснюють у Розрахунковій відомості або Розрахунково – платіжній відомості. У лівій частині Розрахунково – платіжної відомості записують суми всіх видів нарахованої заробітної плати за її видами, а в правій – утримання за її видами і суми до видачі.

Як відомо, облік заробітної плати в системі рахунків - це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об’єктами калькулювання.

Облік праці та заробітної плати бухгалтерія Бібрського ДЛГ веде на рахунку №66 “Розрахунки з оплати праці” ,який призначений для обліку розрахунків за всіма видами оплати праці заробітної плати, премій, виконання громадських обов’язків та ін.

Рахунок №66 “Розрахунки з оплати праці” має такі субрахунки

- №661 “Розрахунки за заробітною платою”;

- №662 “Розрахунки з депонентами” .

Аналітичний облік розрахунків з заробітної плати має стільки ж рахунків, скільки працюючих на підприємстві за обліковим складом, тобто це облік розрахунків з заробітної плати по кожному працюючому окремо.

Заробітна плата є одним з елементів витрат виробництва і однією з важливих статей собівартості продукції.