Кафедра екології

Тестові завдання з навчальної дисципліни

“Основи організації екологічного моніторингу”

для підготовки фахівців ОКР “Спеціаліст” спеціальності „Біологія”

1. Екологічний моніторинг як науковий та прикладний напрямок виник:

1) на початку 70-х рр. ХХ ст.;

2) на початку 80-х рр. ХХ ст.;

3) у 1992 р. на конференції ООН з сталого розвитку;

4) у 1998 р. на Орхуській конференції Міністрів екології;

5) у першій половині ХХ ст.

2. За змістом екологічний моніторинг це – ?

1) комплексна адміністративна система;

2) комплексна освітньо-виховна система;

3) комплексна науково-інформаційна система;

4) комплексна науково-економічна система;

5) комплексна правова система охорони довкілля.

3. Який з принципів не характеризує систему моніторингу:

1) ситемності; 2) оперативності; 3) толерантності;

4) систематичності; 5) своєчасності.

4. Різновид моніторингу завданням якого є спостереження за параметрами об’єктів підвищеного ризику називається:

1) оперативний; 2) фоновий; 3) загальний; 4) регіональний; 5) стандартний.

5. Екологічний моніторинг не включає завдання:

1) спостереження за параметрами довкілля;

2) аналіз екоінформації;

3) збір та обробка екоінформації;

4) прийняття управлінських рішень;

5) підготовка науково-обгрунтованих рекомендацій.

6. Які концепції соціально-екологічних прогнозів вам відомі?

1) „Порядок Денний на ХХІ ст.”; 3) „За наше спільне майбутнє”;

2) „Орхуська конвенція”; 4) „Ядерна зима”.

5) „Межі росту”;

7. Центральним суб’єктом Національної системи моніторингу є:

1) Міністерство економіки; 3) Киівська міська екологічна інпекція;

2) Міністерство фінансів; 4) Міністерство з надзвичайних ситуацій.

5) Міністерство екології;

8. До основних забрдників атмосферного повітря належать:

1) важкі метали;

2) аліфатичні вуглеводні з вуглецевим скелетом С₁₅ і більше;

3) ангідриди сульфітної, азотної, вуглецевої кислот;

4) синтетичні поверхнево-активні речовини;

5) пестициди.

9. Визначте, який з факторів належить до антропогенних джерел забруднення атмосферного повітря:

1. вулканічний пил;

2. космічний пил;

3. дим лісових грозових пожеж;

4. пил ґрунтового походження;

5. смог.

10. Моніторинг забруднення атмосферного повітря за допомогою індикаторних трубок забезпечує:

1. високоточний якісний і кількісний аналіз;

2. високоточний кількісний і приблизний якісний результат;

3. більш-менш точне визначення наявності речовини і її приблизну концентрацію;

4. неточний як якісний так і кількісний аналіз;

11. Моніторинг забруднюючих речовин SO₂, CO₂, а також речовин, концентрація яких перевищує ГДК проводять:

1) за неповною програмою;

2) за повною програмою;

3) за скороченою програмою;

4) щогодини;

5) раз на тиждень.

12. Діяльність яких галузей призводить до найбільших викидів забруднюючих речовин?

1) деревообробна галузь; 3) харчова промисловість;

2) паливно-енергетичний комплекс; 4) будівельний комплекс;

5) транспорт.

13. Чим, на вашу думку, є гранично допустимий викид (ГДВ)?

1) викидом газових забруднень, який підприємству дозволено здійснювати один раз на місяць;

2) державний норматив, встановлений з міркувань, що вміст забруднень у повітрі від джерела не перевищуватиме нормативу якості повітря для населення, тваринного і рослинного світу;

3) рівень викиду у повітря забруднень, вище якого починається деградація екосистем;

4) верхня межа вмісту забруднювачів від будь-якого джерела, яка не завдає шкоди людині і довкіллю.

14. Кислотні дощі формуються:

1) у районах розвитку сільського господарства де інтенсивно застосовуються хімічні засоби;

2) у районах розвитку гірничих розробок промисловості, будівельних матеріалів та машинобудування;

3) у районах мегаполісів;

4) у районах діяльності ТЕС, металургійної та хімічної промисловості.

5) поблизу великих автомагістралей.

15. Метеорологічні спостереження при моніторингу атмосферного повітря є:

1) обов’язковими, лише при моніторингу парникових газів;

2) необовязковими;

3) завжди обов’язковими, оскільки визначають умови переносу речовин;

4) непотрібними і зайвими;

16. До основних забрудників сільськогосподарських земель належать:

1) Важкі метали;

2) чадний газ;

3) ангідриди сульфітної, азотної, вуглецевої кислот;

4) синтетичні поверхнево-активні речовини;

5) пестициди.

17. Визначте, який з факторів належить до антропогенних джерел забруднення прісних водойм:

1. виливи нафти під час аварій танкерів;

2. синтетичні поверхнево-активні речовини;

3. фітонциди;

4. меліорація;

5. смог.

18. Високий показник БСК (біохімічне споживання кисню) свідчить про забруднення водойм:

1. важкими металами;

2. неорганічними сполуками;

3. органічними речовинами;

4. кислотами і лугами;

5. оксидами металів.

19. Кількість пунктів спостережень моніторингу ґрунтового покриву в Україні становить:

1) 64;

2) 124;

3) у кожній області по 1;

4) 354;

5) 654.

20. Межень водойм характеризує:

1) тривале збереження надмірної кількості води після повеней;

2) мала водність водойм та зменшення живлення водотоку;

3) зростання живлення водотоку;

4) весняна фаза повені;

5) літня фаза повені.

21. Відбір проб води проводять спеціальним приладом:

1) барометром; 2) гідрометром; 3) батометром; 4) аерометром;

5) водометром.

22. Моніторинг зрошувальних територій передбачає першочергове спостереження:

1) за вмістом пестицидів і гербіцидів;

2) важких металів і нафтопродуктів;

3) температури і вологості грунту;

4) водно-сольового режиму зрошувальних грунтів і порід;

5) показників вологоємності грунту.

23. Чим, на вашу думку, є гранично допустимий cкид (ГДС)?

1) кількість забруднень, який підприємству дозволено здійснювати один раз на місяць;

2) норматив, що визначає максимально допустимий вміст забруднюючої речовини у зворотній воді у певному пункті водного об’єкта;

3) рівень скиду у водойми забруднень, вище якого починається деградація водних екосистем;

4) верхня межа вмісту забруднювачів, що потрапляють у водойми, які не завдає шкоди довкіллю і людині при споживанні води.

24. Моніторинг вод за програмою ”Скорочена-2” не передбачає:

1) БСК₅;

2) гідрологічні спостереження;

3) визначення питомої електропровідності;

4) визначення показників ХСК і СПАР;

5) визначення водневого показника рН.

25. Еталонні об’єкти (території) моніторингу грунтів це:

1) модельні ділянки на яких проводять щоденні моніторингові спостереження;

2) території (об’єкти) екологічні параметри якої відповідають певному ідеальному рівню і використовуються для порівняння;

3) території (об’єкти) екологічні параметри якої характеризуються максимальними параметрами негативного антропогенного впливу;

4) території (об’єкти) на яких розміщення стаціонарні станції (лабораторії) для моніторингу;

26. До основних завдань біологічного моніторингу належать:

1) визначення стану біологічних систем під впливом природних і антропогенних факторів;

2) визначення закономірностей дії біотичних факторів;

3) дослідження структури біотичних компонентів екосистем;

4) визначення екологічного стану компонентів довкілля за допомогою реакцій біосистем;

5) визначення закономірностей поширення біосистем у різних природних зонах.

27. Біоіндикаторами засолених земель є рослини з назвою екологічної групи:

1. галофіти; 2) гігрофіти; 3) ксерофіти; 4) ацидофіли; 5) геліофіли.

28. Фітомоніторинг – різновид біомоніторингу на основі (за допомогою) :

1. тваринних і рослинних організмів;

2. фауни і флори;

3. гідробіонтів;

4. рослинних організмів;

5. рослинних організмів і грибів.

29. Біологічні системи для біологічного моніторингу виступають як:

1) лише об’єкти моніторингу;

2) лише інструменти (засоби) моніторингу;

3) як об’єкти моніторингу так і інструменти (засоби) моніторингу;

4) і не об’єкти, і не інструменти моніторингу.

30. Серед живих організмів особливо чутливими і зручними інструментами фітомоніторингу є:

1) дерева, які ростуть біля промислових зон;

2) лишайники;

3) гриби;

4) трав’яні рослини;

5) культурні рослини.

31. Біологічний моніторинг, який проводиться на клітинному рівні організації біосистем називається:

1) морфологічним;

2) кінетичним;

3) популяційним;

4) фізіологічним;

5) цитологічним.

32. Моніторинг зрошувальних територій передбачає першочергове спостереження:

1) за вмістом пестицидів і гербіцидів;

2) важких металів і нафтопродуктів;

3) температури і вологості грунту;

4) водно-сольового режиму зрошувальних грунтів і порід;

5) показників вологоємності грунту.

33. Синантропні рослини є індикаторами?

1) засолення грунтів;

2) закислення грунтів;

3) антропогенних порушень грунтів;

4) заболочених грунтів;

5) осушених грунтів.

34. Які з хвороб можуть виступати моніторинговими показниками стану довкілля: а) нервової системи та психічні розлади; б) крові, органів кровообігу та кровотворення; в) вродженні патології; г) онкозахворювання; д) органів дихання; е) хвороби сечостатевої системи.

1. а; 2) б; 3) а; б; 4) в; г; 5) б; в; 6) б; в; г;

7) а; б; в; г; 8) а; б; в; г; д; 9) г; 10) а; б; в; г; д; е.