Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Корекційна робота психолога з педагогічним коле...rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
281.25 Кб
Скачать
  1. Теорія психокорекційної роботи психолога з педагогічним колективом

Психокорекційна робота в школі є каменем спотикання для багатьох шкільних психологів, педагогів, батьків та тих, хто керує навчальним закладом.

З одного боку від цієї роботи очікують забагато, особливо ті, хто не зовсім собі уявляє процес психокорекції. А з іншого ніхто не вірить в те, що взагалі така робота ведеться. Окрім цього все одно перевіряють і вимагають від шкільних психологів проведення цієї роботи. Замкнене коло з нереальних очікувань та реальних можливостей шкільного психолога.

Для того, щоб зрозуміти що саме є психокорекційною роботою з педагогічним колективом звернемося до питання теорії.

Психологічну корекцію виділяють як вид психологічної допомоги, який не співпадає повністю з іншими видами психологічної допомоги – психологічним консультуванням, психологічним тренінгом та психотерапією. Оскільки основним завданням психологічної корекції є виправлення особливостей психологічного розвитку, що не відповідає оптимальній моделі за допомогою спеціальних засобів, включаючи особливості адаптування до соціуму та реалій життя, що постійно змінюються.

Виділяють такі психокорекційні впливи як переконування, навіювання, наслідування, підкріплення. Всі вони використовуються і в індивідуальній, і в груповій психокорекційній роботі. Але в індивідуальній роботі психолог працює сам на сам з клієнтом, а в груповій – з групою клієнтів, що мають схожі проблеми і додається ефект взаємодії та взаємовпливу людей одне на одного[5].

Особливості психокорекційної роботи визначаються не лише проблемами клієнта, а й підходом, в якому ведеться робота. Так психоаналітичний підхід буде спрямований на зниження симптомів внутрішньої конфліктної взаємодії між «Я» та «Воно» через подолання неадекватних психологічних захистів. В гуманістичному підході мається на увазі створення позитивних особистісних змін – особистісного зростання, самоактуалізації тощо.

В історії психокорекції виділяють чотири етапи. На першому етапі йде мова при виникнення психокорекції як напрямку наукового дослідження. На межі психології та дефектології з’являються описання медиками аномального розвитку та педагогічного впливу на таких дітей. Е. Сеген запропонував комплексний підхід до виховання розумово відсталих дітей та описав досить оригінальні методи діагностики та корекції перцептивного та розумового розвитку дітей, відомі наразі як «Дошка Сегена».

Другий етап характеризується виникненням теорії та практики психокорекції, яка тісно пов’язана з впровадженням експериментально-психологічних методів в систему психологічних досліджень. Найчастіше цей етап пов’язують з ім’ям М. Монтесорі, яка розробила корекційні матеріали спрямовані на розвиток пізнавальних, сенсо-моторних процесів дитини. Окрім цих матеріалів, її теорія розробила базову концепцію сензитивних періодів розвитку дитини. В цей період з’являються система корекційних занять Граборова А.М., методи педагогічної корекції дітей важкої поведінки Кащенко В.П.

Третій етап розвитку психокорекції пов’язаний з ім’ям Виготського Л.С., який розробив єдину концепцію аномального розвитку, визначив основні напрямки корекції та заклав методологічні поняття психокорекції як самостійного наукового напрямку. При цьому досить активно розроблялися психодіагностичні та корекційні процедури для дітей з особливостями розвитку – порушення слуху, зору, мовлення.

Останній, четвертий етап, триває наразі і визначається інтенсивним формуванням практичної психології. Створюються системи психологічної допомоги конкретним групам дітей з особливими потребами, досить широко запроваджується психологічна допомога різним верстам населення, вводять посади психолога практично у всіх закладах включаючи школи [7].

Для того, щоб зрозуміти, як надається психологічна допомога у психокорекції розглянемо основні види психологічної корекції. Їх розділяють за корекційними завданнями, характером спрямованості, способом корекційних впливів та формою організації.

Основні види психологічної корекції. Основна класифікації.

Види психологічної корекції:

За корекційними завданнями

  • сімейна корекція;

  • ігрова корекція;

  • нейропсихологічна корекція;

  • корекція особистісного зростання.

За характером спрямованості

  • симптоматична;

  • казуальна.

За способом корекційного впливу

  • директивна;

  • недирективна.

За формою організації

  • загальна психокорекція;

  • часткова психокорекція;

  • спеціальна психокорекція[9].

Розглянемо більш детально форми організації психологічної корекції, оскільки для роботи в школі це є досить важливим розумінням, як свідчить практика у деяких випадках, не всі психологи вважають, що виконують саме психокорекційну роботу.

До загальної психокорекції відносять заходи загального порядку, що нормалізують соціальне середовище в колективі. Тобто, якщо психолог бере участь у розробці виховних заходів у школі, проводить соціально-психологічні тренінги – він веде загальну психологічну корекцію. Окрім цього до загальної психокорекції відносять нормалізацію та регуляцію психофізичних та емоційний навантажень кожного, роботу з психогігієни та психопрофілактики, дотримання педагогічної етики, лікувально-оздоровчі заходи, організацію спеціальних занять з плавання, посиленого харчування дітей [4].

Як бачимо, спектр досить широкий і, зрозуміло, що не всі школи мають наведені можливості, але шкільний психолог має розуміти що саме відносять до загальної психологічної корекції.

До часткової корекції відносять набір психолого-педагогічних впливів, тобто розробку спеціальних психокорекційних заходів в межах відповідних ситуацій, що виникають в процесі навчання. Тут можна пригадати залучення психолога до педагогічних консиліумів і вироблення рекомендацій по роботі з тими чи іншими учнями.

Спеціальна психокорекція включає в себе комплекс прийомів, методів, методик роботи з конкретним педагогом чи групою з вирішення певних психологічних проблем. Помилкою деяких психологів є розуміння під психологічною корекцією виключно спеціальної психокорекції, а саме на неї і не вистачає часу[8].

Психокорекція може бути застосована у наступних випадках:

  • корекція емоційного розвитку педагога;

  • корекція сенсо-перцептивної та інтелектуальної діяльності;

  • корекція розвитку особистості.

Найчастіше у школі є замовлення на діагностику та подальшу корекцію:

  • по-перше, недоліків когнітивної діяльності;

  • по-друге, недоліків емоційно-вольової сфери;

  • по-третє, корекція поведінки.

В сучасній психології існує поняття психокорекційної технології, що визначається як комплексна система корекційного впливу, що містить в собі такі взаємопов’язані та взаємообумовлені компоненти:

  • методологічний;

  • змістовний;

  • технологічний.

Методологічний компонент відповідає за формулювання ідей, цільових характеристик, завдань, основних теоретичних положень, тобто за базу – психологічну, педагогічну, філософську, правову, економічну тощо. Змістовний відповідає за виділення етапів роботи, постановку завдань та змісту цих етапів. Технологічний вимагає методів, форм, засобів використання. Всі ці компоненти обумовлюють властивості психокорекційних технологій. [9]

  1. Психокорекційна технологія має вирішувати і стратегічні, і тактичні завдання. До перших відносять розробку програм та комплексів, а до другого – розробка методів, прийомів, технік, форм проведення роботи, підбір та комплектування груп, тривалість занять та режим.

  2. Не існує універсальних психокорекційних програм. Індивідуально-психологічні особливості особистості та соціальна ситуація розвитку завжди унікальні, тому вимагають індивідуального підходу.

  3. Будь-яка психокорекційна робота має будуватися як цілісна та усвідомлена діяльність, метою якої є зміна окремих психологічних умов.

  4. Випереджальний характер психологічної корекції є запорукою її успіху. Важливо активно формувати те, що є ближньою перспективою розвитку.

  5. Розроблена програма корекції має відповідати також типу закладу та потребує узгодження з іншими спеціалістами.

Тепер коли розглянуто основні теоретичні положення, звернемося до реалій шкільного життя, а саме нормативних документів, що визначають особливості психокорекційної роботи в закладах освіти. В цілому робота шкільного психолога зводиться до забезпечення повноцінного особистісного та інтелектуального розвитку дітей на всіх вікових етапах, формування у них здатностей до самовиховання і саморозвитку, при цьому важливо забезпечувати індивідуальний підхід до кожної дитини. Окремо зазначається задача профілактики та подолання відхилень у особистісному та інтелектуальному розвитку учнів.

Психокорекційна робота є одним з напрямків діяльності шкільного психолога і передбачає активний вплив психолога на процес формування особистості та індивідуальності дитини та дорослих.

Задачі цієї роботи визначаються відповідністю розвитку учня віковим нормам, допомогою педагогічному колективу у індивідуалізації навчання та виховання, розвитку здібностей вихованців та становленні їх особистості.

Зазвичай, психокорекційна робота в школі відбувається: в ході спеціальної роботи з окремими дітьми, педагогами; в ході спеціальної роботи з групою.

Як бачимо, до затверджених методів належить лише психолого-педагогічна корекція, що звужує можливості використання всіх існуючих психокорекційних технологій. У разі якщо обрана вами програма не належить до психолого-педагогічних, то не варто її використовувати у власній психологічній роботі в школі.