Розв’язання

Варіант 1.

Потрібна площа складу може визначатися різними способами. Найбільш точним є метод елементарних площадок. Він може застосовуватися для КП, навалочних складів, складів ТШВ тощо.

При проектуванні застосовується метод визначення площі за питомим навантаженням на підлогу. За вихідними даними застосовується цей метод:

де - розрахунковий добовий вантажообіг вантажного району за розглядуваним вантажем, т/добу;

a- коеф. середньорічної нерівномірності прибуття або відправлення вантажів;

tз – розрахунковий термін зберігання вантажу на складі,діб;

β – коефіцієнт, який враховує додаткову площу на проходи, проїзди для навантажувально-розвантажувальних машин та автомобілів, місця для встановлення ваг, приміщення прийомоздавальників;

ε – коефіцієнт, який враховує прямий варіант перевантаження ε=0,1-0,2, приймаємо 0,1 ;

Р- розрахункова маса вантажу на одиницю площі складу, т/м2.

Приймаємо, що навалочна площадка обслуговується козловим краном КК-6, який має проліт 16 м, тому будівельна ширина приймається рівною прольоту крану. Розрахункова ширина складу, на який розміщується вантаж встановлюється з урахуванням зазорів безпеки:

Bр=Вб-2Вбб=16-2∙0,7=14,6 м.

Lр=2475/14,6= 169,5м

Будівельна довжина складу визначається за такими умовами:

1. Для навалочних площадок вона приймається кратною 3 м, тому приймаємо 171м;

2. За пожежною безпекою Lб<300 м.

Lб=171м<300 м.

Відповідь: 171 м

Варіант2

Потрібна площа складу може визначатися різними способами. Найбільш точним є метод елементарних площадок. Він може застосовуватися для КП, навалочних складів, складів ТШВ тощо.

При проектуванні застосовується метод визначення площі за питомим навантаженням на підлогу. За вихідними даними застосовується цей метод:

де - розрахунковий добовий вантажообіг вантажного району за розглядуваним вантажем, т/добу;

a- коеф. середньорічної нерівномірності прибуття або відправлення вантажів;

tз – розрахунковий термін зберігання вантажу на складі,діб;

β – коефіцієнт, який враховує додаткову площу на проходи, проїзди для навантажувально-розвантажувальних машин та автомобілів, місця для встановлення ваг, приміщення прийомоздавальників;

ε – коефіцієнт, який враховує прямий варіант перевантаження; так як на складі не передбачено прямий варіант перевантаження, ε=0,1-0,2, приймаємо 0,1 ;

Р- розрахункова маса вантажу на одиницю площі складу, т/м2.

Приймаємо, що навалочна площадка обслуговується козловим краном КК-6, який має проліт 16 м, тому будівельна ширина приймається рівною прольоту крану. Розрахункова ширина складу, на який розміщується вантаж встановлюється з урахуванням зазорів безпеки:

Вр=Вб-2Вбб=16-2∙0,7=14,6 м.

Lр=2887/14,6= 197,7м

Будівельна довжина складу визначається за такими умовами:

1. Для навалочних площадок вона приймається кратною 3 м, тому приймаємо її рівною 198м;

2. За пожежною безпекою Lб<300 м.

Lб=198м<300 м.

Відповідь: 198м.

Варіант 3

Потрібна площа складу може визначатися різними способами. Найбільш точним є метод елементарних площадок. Він може застосовуватися для КП, навалочних складів, складів ТШВ тощо.

При проектуванні застосовується метод визначення площі за питомим навантаженням на підлогу. За вихідними даними застосовується цей метод:

де - розрахунковий добовий вантажообіг вантажного району за розглядуваним вантажем, т/добу;

a- коеф. середньорічної нерівномірності прибуття або відправлення вантажів;

tз – розрахунковий термін зберігання вантажу на складі,діб;

β – коефіцієнт, який враховує додаткову площу на проходи, проїзди для навантажувально-розвантажувальних машин та автомобілів, місця для встановлення ваг, приміщення прийомоздавальників;

ε – коефіцієнт, який враховує прямий варіант перевантаження; так як на складі не передбачено прямий варіант перевантаження, ε=0,1-0,2, приймаємо 0,1 ;

Р- розрахункова маса вантажу на одиницю площі складу, т/м2.

Приймаємо, що навалочна площадка обслуговується козловим краном КК-6, який має проліт 16 м, тому будівельна ширина приймається рівною прольоту крану. Розрахункова ширина складу, на який розміщується вантаж встановлюється з урахуванням зазорів безпеки:

Bр=Вб-2Вбб=16-2∙0,7=14,6 м.

Розрахункова довжина знаходиться: Lр=F/Bр.

Lр=3299/14,6= 225,9м

Будівельна довжина складу визначається за такими умовами:

1. Для навалочних площадок вона приймається кратною 3 м, тому приймаємо її рівною 228м;

2. За пожежною безпекою Lб<300 м.

Lб=228м<300 м.

Відповідь:228м.

Задача 26

Визначити перевізну плату С, грн, за перевезення вантажною швидкістю повагонної відправки велосипедів масою Q = 12,5т зі станції Харків - Балашівський Південної залізниці до станції призначення, вказаної в вихідних даних таблиці. Коефіцієнт зміни тарифу К_т (згідно з діючими нормативними документами); ПДВ=20%.

Докладно вказати, якими документами та як при цьому необхідно керуватися.

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
Станція призначення	Вінниця, П-Зах	Донецьк, Дон	Ковель, Льв

Розв’язок.

Варіант 1.

Згідно Тарифного керівництва №4 залізниць України визначаємо тарифну відстань:

Харків-Балашівський Півд. (440503) :

Основа- 6км. ТП(131)

Вінниця П-Зах. (335801) ТП(023).

ТП1(131)÷ТП2(023)=723+6=729км.

Вантаж перевозиться у критих вагонах парку залізниць.

Визначаємо розрахункову масу вагонної відправки.

Згідно Тарифного керівництва №1 при округленні 500кг. і більше округлюються в бік збільшення до повних тон, маса складає -12,5≈13т.

Для розрахунку плати за вантаж, який перевозиться в окремому вагоні, приймається розрахункова маса , яка відповідно збірника тарифів (Таблиця 1) складає 15тонн.

Відповідно Збірника Тарифів ставка плати за перевезення вантажу визначається за тарифною схемою №1.

При перевезенні вантажів у вагоні парку залізниць базова ставка складає:

Сб =I+B

Сб =I+B=(5131+1064)=6195 грн.

З урахуванням Кт =1,684:

С1=6195∙ Кт =6196∙1,684 =10434,06 грн.

Відповідно до Збірника Тарифів плата за перевезення вагонною відправкою округлюється до цілих гривень. При округленні до цілих гривень суми від 0,01 до 0,49 грн. не враховується, від 0,5 до 0,99 збільшується до цілих гривень.

Плата складає – 10434,06≈ 10434 грн.

ПДВ 20%:

С2=10434∙0,2=2086,8 грн.

Разом:

С=С1+С2=10434+2086,8=12520,8 грн.

Так як код вантажу – «велосипеди» не подано у Переліку вантажів приймаємо «велосипеди дитячі», які супроводження охорони не потребує.

Відповідь: Плата за перевезення вантажу з урахуванням Кт, ПДВ 20% становить 12520,8 грн.

Варіант 2

Згідно Тарифного керівництва №4 залізниць України визначаємо тарифну відстань:

Харків-Балашівський Півд. (440503) :

Основа- 6км. ТП(131)

Донецьк Дон. (480403) ТП(043).

ТП1(131)÷ТП2(043)=309+6=315км.

Вантаж належить до вагонної відправки.

Вантаж перевозиться у критих вагонах парку залізниць.

Визначаємо розрахункову масу вагонної відправки.

Згідно Тарифного керівництва №1 при округленні 500кг. і більше округлюються в бік збільшення до повних тон, маса складає -12,5≈13т.

Для розрахунку плати за вантаж, який перевозиться в окремому вагоні, приймається розрахункова маса , яка відповідно збірника тарифів (Таблиця 1) складає 15тонн.

Відповідно Збірника Тарифів ставка плати за перевезення вантажу визначається за тарифною схемою №1.

При перевезенні вантажів у вагоні парку залізниць базова ставка складає:

Сб =I+B

Сб=2859+605=3464 грн.

Відповідно до телеграми Кт=1,684

С1 = 3464∙1,684=5833,38 грн.

Відповідно до Збірника Тарифів плата за перевезення вагонною відправкою округлюється до цілих гривень. При округленні до цілих гривень суми від 0,01 до 0,49 грн. не враховується, від 0,5 до 0,99 збільшується до цілих гривень. Плата складає – 5833,38≈ 5833 грн.

При ПДВ 20% плата за перевезення складає:

С2=0,2∙5833= 1166,6 грн.

Плата за перевезення вантажу складає :

С=С1+С2=1166,6+5833=6999,6 грн.

Так як код вантажу – «велосипеди» не подано у Переліку вантажів приймаємо «велосипеди дитячі», які супроводження охорони не потребує.

Відповідь: Плата за перевезення вантажу з урахуванням Кт, ПДВ 20% становить 6999,6грн.

Варіант 3.

Згідно Тарифного керівництва №4 залізниць України визначаємо тарифну відстань:

Харків-Балашівський Півд. (440503) :

Основа- 6км. ТП(131)

Ковель Льв. (354003) ТП(079).

ТП1(131)÷ТП2(079)=1029+6=1035км.

Вантаж належить до вагонної відправки.

Вантаж перевозиться у критих вагонах парку залізниць.

Визначаємо розрахункову масу вагонної відправки.

Згідно Тарифного керівництва №1 при округленні 500кг. і більше округлюються в бік збільшення до повних тон, маса складає -12,5≈13т.

Для розрахунку плати за вантаж, який перевозиться в окремому вагоні, приймається розрахункова маса , яка відповідно збірника тарифів (Таблиця 1) складає 15тонн.

Відповідно Збірника Тарифів ставка плати за перевезення вантажу визначається за тарифною схемою №1.

При перевезенні вантажів у вагоні парку залізниць базова ставка складає:

Сб =I+B

Сб =I+B=(6827+1407)=8234 грн.

З урахуванням Кт =1,684:

С1=8234∙ Кт =8234∙1,684=13866,06грн.

Відповідно до Збірника Тарифів плата за перевезення вагонною відправкою округлюється до цілих гривень. При округленні до цілих гривень суми від 0,01 до 0,49 грн. не враховується, від 0,5 до 0,99 збільшується до цілих гривень. Плата складає – 13866,06≈ 13866грн.

ПДВ 20%:

С2=13866∙0,2=2773,2 грн.

Разом:

С=С1+С2=13866+2773,2=16639,2грн.

Так як код вантажу – «велосипеди» не подано у Переліку вантажів приймаємо «велосипеди дитячі», які супроводження охорони не потребує.

Відповідь: Плата за перевезення вантажу з урахуванням Кт, ПДВ 20% становить1639,2 грн.

Задача 27

Розрахувати і підібрати дротові розтяжки для кріплення вантажу з низьким центром маси від повздовжніх та поперечних переміщень, якщо:

• маса вантажу Q, кг (вихідні дані таблиці);

• довжина L=6500мм; ширина B=2200мм, висота H=2000мм;

• коефіцієнт тертя вантажу по підлозі вагона µ= 0,30;

• кут нахилу розтяжки до підлоги вагона α=45⁰;

• кут між проекцією розтяжки на горизонтальну площину і повздовжньою віссю вагона β_пр =30⁰;

• відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, l_ван=500мм;

• база вагона l_б = 9720мм;

• зусилля, яке приходиться на одну нитку дроту діаметром 6мм, складає  =3,1 кН.

• α₂₂ =12,0 кН/т; α₉₄ =9,7 кН/т; α_с =3,3 кН/т; α_ш=5,5 кН/т;

• коефіцієнт, що враховує спосіб опирання вантажу на підлогу вагона, к=5.

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
Q, кг	4000	4500	5000

Розв’язання

Повздовжню силу визначаємо:

де Q_ван - маса вантажу, т.

a_пв - питома повздовжня інерційна сила на 1 т маси вантажу, кН/т.

Проміжне значення питомої повздовжньої сили:

де Q_ван^з- загальна маса вантажу у вагоні,т

a_22, a_94-питома повздовжня інерційна сила, яка приймається відповідно до брутто вагона 22 і 94 т.

Якщо вантаж опирається на один вагон, то при масі брутто 22т a_пв=12 кН/т, при брутто 94т a_пв=9,7кН/т.

Поперечна горизонтальна сила:

,

де а_п-питома поперечна інерційна сила на 1т маси вантажу

а_п-визначаємо за формулою:

,

де l_в-база вагона,м.

l_ван-відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, м.

При опорі вантажу на один вагон а_п=3,3 кН/т, т.к. центр маси вантажу розташовується у вертикальній поперечній площині, яка проходить через середину вагона, а_ш=5,5 кН/т, якщо центр маси вантажу розташовується у вертикальній поперчній площині, яка проходить через шкворневу балку вагона.

Вертикальна інерційна сила:

,

де а_в- питома вертикальна сила,Н, на 1 т маси вантажу.

Для розрахунку a_в при завантаженні вагона менше ніж 10 тонн, Q_ван приймається 10 тонн.

Для чотиривісних вагонів:

,

де к – коефіцієнт, який приймається при навантаженні вантажу на один вагон.

Вітрове навантаження приймаємо нормальним до поверхні вантажу і визначаємо із розрахунку питомого вітрового навантаження, яке дорівнює 0,5 кН/м²:

,

Де де w-питоме вітрове навантаження,приймаємо його рівним 0,5,

S_п- площина проекції поверхні вантажу, яка зазнає дії вітру, на вертикальну площину, яка проходить через поздовжню вісь вагону.

Силу тертя вантажів з опорою на один вагон визначаємо за формулами:

- у поздовжньому напрямі:

;

- у поперечному напрямі:

де - коефіцієнт тертя вантажу по підлозі вагону чи підкладкам.

Поздовжні та поперечні зусилля, які повинні сприйматися кріпленням:

,

де n- коефіцієнт, значення якого приймаємо 1,00.

Величину зусиль, які діють на розтяжку визначаємо за формулами:

- у поздовжньому напрямку:

;

- у поперечному:

,

де - кількість розтяжок, які працюють одночасно у поздовжньому або поперечному напрямі, приймаємо=2;

- кут нахилу розтяжки до підлоги вагону, град;

- кути між проекцією розтяжки на горизонтальну площину та поздовжньої і поперечної осями вагону.

Обираємо найбільше зусилля в розтяжці.

Кількість ниток у розтяжці:

,

де - допустима у дроті напруга на роз тяжіння

Згідно з частиною 1 Додатку до СМГС кількість ниток у розтяжці повинна бути парною, тому приймаємо у данному випадку кількість ниток 8.

Відповідь : 8 ниток .

Варіант 2

Розв’язання

Повздовжню силу визначаємо:

де Q_ван - маса вантажу, т.

a_пв - питома повздовжня інерційна сила на 1 т маси вантажу, кН/т.

Проміжне значення питомої повздовжньої сили:

де Q_ван^з- загальна маса вантажу у вагоні,т

a_22, a_94-питома повздовжня інерційна сила, яка приймається відповідно до брутто вагона 22 і 94 т.

Якщо вантаж опирається на один вагон, то при масі брутто 22т a_пв=12 кН/т, при брутто 94т a_пв=9,7кН/т.

Поперечна горизонтальна сила:

,

де а_п-питома поперечна інерційна сила на 1т маси вантажу

а_п-визначаємо за формулою:

,

де l_в-база вагона,м.

l_ван-відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, м.

При опорі вантажу на один вагон а_п=3,3 кН/т, т.к. центр маси вантажу розташовується у вертикальній поперечній площині, яка проходить через середину вагона, а_ш=5,5 кН/т, якщо центр маси вантажу розташовується у вертикальній поперчній площині, яка проходить через шкворневу балку вагона.

Вертикальна інерційна сила:

,

де а_в- питома вертикальна сила,Н, на 1 т маси вантажу.

Для розрахунку a_в при завантаженні вагона менше ніж 10 тонн, Q_ван приймається 10 тонн.

Для чотиривісних вагонів:

,

де к – коефіцієнт, який приймається при навантаженні вантажу на один вагон.

Вітрове навантаження приймаємо нормальним до поверхні вантажу і визначаємо із розрахунку питомого вітрового навантаження, яке дорівнює 0,5 кН/м²:

,

де w-питоме вітрове навантаження,приймаємо його рівним 0,5,

S_п- площина проекції поверхні вантажу, яка зазнає дії вітру, на вертикальну площину, яка проходить через поздовжню вісь вагону.

Силу тертя вантажів з опорою на один вагон визначаємо за формулами:

- у поздовжньому напрямі:

;

- у поперечному напрямі:

де - коефіцієнт тертя вантажу по підлозі вагону чи підкладкам.

Поздовжні та поперечні зусилля, які повинні сприйматися кріпленням:

,

де n- коефіцієнт, значення якого приймаємо 1,00.

Величину зусиль, які діють на розтяжку визначаємо за формулами:

- у поздовжньому напрямку:

;

- у поперечному:

,

де - кількість розтяжок, які працюють одночасно у поздовжньому або поперечному напрямі;

- кут нахилу розтяжки до підлоги вагону, град;

- кути між проекцією розтяжки на горизонтальну площину та поздовжньої і поперечної осями вагону.

Обираємо найбільше зусилля в розтяжці.

Кількість ниток у розтяжці:

,

де - допустима у дроті напруга на роз тяжіння

_{Відповідь: 8ниток}

Варіант 3

Розв’язання

Повздовжню силу визначаємо:

де Q_ван - маса вантажу, т.

a_пв - питома повздовжня інерційна сила на 1 т маси вантажу, кН/т.

Проміжне значення питомої повздовжньої сили:

де Q_ван^з- загальна маса вантажу у вагоні,т

a_22, a_94-питома повздовжня інерційна сила, яка приймається відповідно до брутто вагона 22 і 94 т.

Якщо вантаж опирається на один вагон, то при масі брутто 22т a_пв=12 кН/т, при брутто 94т a_пв=9,7кН/т.

Поперечна горизонтальна сила:

,

де а_п-питома поперечна інерційна сила на 1т маси вантажу

а_п-визначаємо за формулою:

,

де l_в-база вагона,м.

l_ван-відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, м.

При опорі вантажу на один вагон а_п=3,3 кН/т, т.к. центр маси вантажу розташовується у вертикальній поперечній площині, яка проходить через середину вагона, а_ш=5,5 кН/т, якщо центр маси вантажу розташовується у вертикальній поперчній площині, яка проходить через шкворневу балку вагона.

Вертикальна інерційна сила:

,

де а_в- питома вертикальна сила,Н, на 1 т маси вантажу.

Для розрахунку a_в при завантаженні вагона менше ніж 10 тонн, Q_ван приймається 10 тонн.

Для чотиривісних вагонів:

,

де к – коефіцієнт, який приймається при навантаженні вантажу на один вагон.

Вітрове навантаження приймаємо нормальним до поверхні вантажу і визначаємо із розрахунку питомого вітрового навантаження, яке дорівнює 0,5 кН/м²:

,

де w-питоме вітрове навантаження,приймаємо його рівним 0,5,

S_п- площина проекції поверхні вантажу, яка зазнає дії вітру, на вертикальну площину, яка проходить через поздовжню вісь вагону.

Силу тертя вантажів з опорою на один вагон визначаємо за формулами:

- у поздовжньому напрямі:

;

- у поперечному напрямі:

де - коефіцієнт тертя вантажу по підлозі вагону чи підкладкам.

Поздовжні та поперечні зусилля, які повинні сприйматися кріпленням:

,

де n- коефіцієнт, значення якого приймаємо 1,00.

Величину зусиль, які діють на розтяжку визначаємо за формулами:

- у поздовжньому напрямку:

;

- у поперечному:

,

де - кількість розтяжок, які працюють одночасно у поздовжньому або поперечному напрямі;

- кут нахилу розтяжки до підлоги вагону, град;

- кути між проекцією розтяжки на горизонтальну площину та поздовжньої і поперечної осями вагону.

Обираємо найбільше зусилля в розтяжці.

Кількість ниток у розтяжці:

де - допустима у дроті напруга на роз тяжіння

Згідно з частиною 1 Додатку до СМГС кількість ниток у розтяжці повинна бутине більше 8 , тому приймаємо у данному випадку кількість ниток 8.

Відповідь : 8 ниток

Задача 28

Визначити коефіцієнт запасу стійкості вантажу η_пер, розташованого плазом на підлозі платформи, від перекидання у поперечному та повздовжньому напрямках (використавши нормативні дані), якщо:

• маса вантажу Q, кг (вихідні дані таблиці);

• довжина L=7000мм; ширина B=1000мм, висота H=2000мм;

• висота центра маси вантажу над рівнем підлоги вагона h_цм =1000мм;

• відстань від проекції центра маси вантажу на горизонтальну площину до ребра перекидання у поперечному напрямку складає b_ван =500мм;

• відстань від центра маси вантажу до вертикальної площини, що проходить через поперечну вісь вагона, l_ван =800мм;

• висота підпірних брусків h_п=100мм;

• база платформи l_б =9720мм.

Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант
Q, кг	5500	6000	6500

Варіант1.