
- •Розкрити поняття, визначення та предмет екології.
- •Розкрити коротку історію становлення екології, як науки.
- •Охарактеризувати рівні організації живої матерії.
- •Охарактеризувати закони та критерії екології.
- •Перерахувати методи екології.
- •Проаналізувати екологію, як теоретичну базу заходів з охорони природи.
- •Охарактеризувати водне середовище існування
- •Проаналізувати природне середовище існування.
- •Розкрити поняття середовища існування.
- •Проаналізувати ґрунтове середовище існування.
- •Охарактеризувати повітряне середовище існування
- •Розкрити поняття екологічний фактор.
- •Проаналізувати температуру, як екофактор та його вплив на живі організми
- •Проаналізувати вологість, як екофактор та його вплив на живі організми.
- •Проаналізувати газовий склад атмосфери, як екофактор та його вплив на живі організми.
- •Охарактеризувати «Закон мінімуму» ю.Лібіха.
- •Охарактеризувати «Закон толерантності» в. Шелфорда.
- •Проаналізувати біотичні фактори.
- •Перерахувати та проаналізувати форми біотичних відносин.
- •Проаналізувати антропогенні фактори.
- •Обґрунтувати організацію на популяційному рівні.
- •Визначити динаміку популяції. Загальні уявлення та поняття.
- •Охарактеризувати структуру популяції.
- •Перерахувати та проаналізувати типи взаємовідносин між популяціями.
- •Визначити коливання та регуляцію чисельності популяції.
- •Проаналізувати зростання чисельності популяції, криві вростання та виживання.
- •Охарактеризувати практичне значення вчення про популяції
- •Визначити поняття біоценози (угруповання), їх таксономічний та функціональний склад.
- •Проаналізувати систематику біоценозів.
- •Охарактеризувати трофічну структуру біоценозу.
- •Охарактеризувати просторову структуру біоценозу.
- •Охарактеризувати екологічну структуру біоценозу.
- •Проаналізувати видову структуру угруповань та способи її виявлення.
- •Визначити концепцію біотичного угруповання.
- •Охарактеризувати класифікацію елементів угруповання та концепція екологічного домінування
- •Розкрити поняття про екологічну нішу.
- •Проаналізувати динаміку біоценозу як результат міжвидових взаємовідносин.
- •Обґрунтувати основні типи сукцесій
- •Охарактеризувати індикативне значення організмів
- •Охарактеризувати співвіднесеність понять "біогеоценоз" (в.М. Сукачов) та "екосистема" (а. Тенслі)
- •Проаналізувати складові компоненти біогеоценозу та основні фактори, які забезпечують його існування
- •Охарактеризувати основні етапи використання речовин та енергії в екосистемах.
- •Обґрунтувати втрати енергії при переході з одного трофічного рівня на другий
- •Проаналізувати первинну продукцію - продукцію автотрофних організмів
- •Охарактеризувати екологічну ефективність екосистем
- •Охарактеризувати екологічну піраміду, піраміду мас, чисел та енергії.
- •Обгрунтувати загальні принципи стійкості екосистем
- •Розкрити поняття про біосферу
- •Охарактеризувати структуру біосфери та живу речовину біосфери.
- •Проаналізувати розподіл життя у біосфері
- •Охарактеризувати кругообіг важливих хімічних елементів у біосфері.
- •Проаналізувати біогеохімічні цикли.
- •Охарактеризувати антропогенний вплив на природні цикли основних біогенних елементів
- •Проаналізувати стабільність біосфери.
- •Розкрити поняття про ноосферу та охарактеризувати управління біосферою
- •Обґрунтувати розвиток другої глобальної екологічної кризи.
- •Дати визначення екологічній катастрофі та навести приклади
- •Визначити основні завдання екології ххі століття.
- •1. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 3 особини, а через 8 годин збільшилась до 24 особин.
- •2. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 500 особин, а через 4 години збільшилась до 720 особин.
- •3. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 320 особин, а через 2 години збільшилась до 500 особин.
- •4. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 8 особин, а через 4 години збільшилась до 32 особини.
- •5. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 10 особин, а через 6 годин збільшилась до 64 особини.
- •6. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 124 особини, а через 1 годину збільшилась до 150 особин.
- •7. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 1200 особин, а через 10 годин збільшилась до 2000 особин.
- •8. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 58 особин, а через 2 години збільшилась до 64 особин.
- •9. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 23 особини, а через 10 годин збільшилась до 105 особин.
- •10. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 140 особин, а через 12 годин збільшилась до 524 особини.
- •11. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 820 особин, а через 2 години збільшилась до 1200 особин.
- •12. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 351 особин, а через 7 годин збільшилась до 600 особин.
- •13. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 45 особин, а через 5 годин збільшилась до 225 особин.
- •14. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 15 особин, а через 2 години збільшилась до 30 особин.
- •15. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 20 особин, а через 15 годин збільшилась до 300 особин.
- •16. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 30 особин, а через 8 годин збільшилась до 240 особин.
- •17. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 37 особин, а через 3 години збільшилась до 111 особин.
- •18. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 44 особин, а через 6 годин збільшилась до 264 особин.
- •19. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 52 особини, а через 9 годин збільшилась до 468 особин.
- •20. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 68 особин, а через 7 годин збільшилась до 476 особин.
- •21. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 73 особини, а через 2 години збільшилась до 146 особин.
- •22. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 77 особин, а через 4 години збільшилась до 308 особин.
- •23. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 100 особин, а через 8 годин збільшилась до 820 особин.
- •24. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 160 особин, а через 13 годин збільшилась до 2080 особин.
- •25. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 230 особин, а через 7 годин збільшилась до 1610 особин.
- •26. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 723 особин, а через 6 годин збільшилась до 4338 особин.
- •27. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 904 особини, а через 2 години збільшилась до 957 особин.
- •28. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 521 особин, а через 12 годин збільшилась до 1252 особин.
- •29. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 2120 особин, а через 3 години збільшилась до 3250 особин.
- •30. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 3014 особин, а через 5 годин збільшилась до 4015 особин.
Охарактеризувати екологічну піраміду, піраміду мас, чисел та енергії.
Кількісні оцінки трофічних рівнів екосистеми вказують на наявність певної закономірності у відповідності нижчого трофічного рівня відносно іншого. Ч. Елтон встановив: кількість особин, що утворюють послідовний ланцюг, невпинно зменшується. В подальшому дане твердження Елтона неодноразово перевірялось і підтверджувалось. Сьогодні даний висновок більше відомий як "піраміда Елтона", оскільки схематичне зображення даної закономірності має форму піраміди
Подальший аналіз енергетичних зв'язків в екосистемі показав, що встановлена "пірамідальна" закономірність має своє відображення і при оцінці параметрів біомаси та енергії (табл. 5.2).
Рис. 5.5. Схематичне зображення піраміди Елтона
Таблиця 5.2 Порівняння трофічних рівнів за чисельністю, біомасою та продуктивністю (Уіттекер, 1971)
Отже, існує три типи пірамід:піраміда чисел, піраміда мас та піраміда енергії (рис. 5.6).
Концепція потоку енергії дає можливість не тільки порівнювати екосистеми між собою, але й пропонує спосіб оцінювання відносної ролі популяцій в них. Піраміда енергії дала найповніше уявлення про функціональну організацію угруповань, оскільки кількість і маса організмів, які може підтримувати певний рівень за тих чи інших умов, залежать не від наявної в даний момент, на попередньому рівні фіксованої енергії, а від швидкості продукування поживи. На противагу пірамідам чисел і маси, що відображають статику системи, тобто кількість маси в даний момент, піраміда енергії подає картину швидкостей проходження поживи через ланцюг живлення. К). Одум (1986) на підставі аналізу пірамід усіх трьох типів сформулював екологічне правило:
дані піраміди чисел приводять до перебільшення ролі малих організмів, а дані піраміди мас — великих. У малих організмів більш інтенсивний метаболізм, а тому лише потік енергії є найбільш придатним показником для порівняння будь-якого компонента з іншим і всіх компонентів між собою. Трофічні рівні консументів досліджені мало. Ефективність ланцюга живлення незначно змінюється при переході від одного рівня до іншого, значення його близьке 10%. На кожному ступені піраміди втрачається велика кількість енергії. Рослини вловлюють дуже невелику частину радіації, і дуже мала часточка нової тканини, виробленої на певному ступені, є джерелом живлення наступного рівня організмів. Внаслідок колосальної втрати енергії на кожному рівні, піраміда чисел рідко складається більш як з п'яти трофічних рівнів. Найефективніший кінцевий ступінь піраміди — найбільші тварини. Вартість цієї ефективності — дуже значна втрата енергії.
Будова ланцюгів живлення визначається існуванням серед консументів тварин різних груп, що різняться за кількістю і складом кормів, які вони споживають. Це — стенофаги і поліфаги. Стенофаги живляться обмеженою кількістю видів кормів. Так, гусениці капустянки живляться лише рослинами з родини хрестоцвітих. Крайнім виразом стенофагії є монофагія (людська аскарида, малярійний плазмодій, низка рослиноїдних безхребетних, які живляться одним видом рослин).
Поліфаги мають різноманітну поживу (рослинну і тваринну). Це олені, гризуни, кішки, леви, тигри, комахоїдні птахи. Крайній вираз поліфагів — еврифагія (всеїдність). Це — бурий ведмідь, хом'як, борсук, дикий кабан та ін. Серед поліфагів є певна спеціалізація. Це є характерною особливістю тварин — мешканців певного біоценозу. Вона ослаблює конкуренцію і дає можливість уживатися великій групі тварин.
У процесі спеціалізації ряд тварин сильно відхилилися від близьких форм. Виникли групи тварин, які живляться екскрементами — капрофаги, трупами тварин — некрофаги і т.д. Із спеціалізацією живлення пов'язані і способи добування та сприймання їжі. Серед рослиноїдних форм є сисні, гризуни, лизуни та інші. Твариноїдні розрізняються за способами полювання: одні тварини вистежують свою жертву, інші — доганяють, переслідують, треті — викопують з нір. Птахи беруть здобич на льоту, на землі, дістають з-під кори, щілин тощо.