
- •Розкрити поняття, визначення та предмет екології.
- •Розкрити коротку історію становлення екології, як науки.
- •Охарактеризувати рівні організації живої матерії.
- •Охарактеризувати закони та критерії екології.
- •Перерахувати методи екології.
- •Проаналізувати екологію, як теоретичну базу заходів з охорони природи.
- •Охарактеризувати водне середовище існування
- •Проаналізувати природне середовище існування.
- •Розкрити поняття середовища існування.
- •Проаналізувати ґрунтове середовище існування.
- •Охарактеризувати повітряне середовище існування
- •Розкрити поняття екологічний фактор.
- •Проаналізувати температуру, як екофактор та його вплив на живі організми
- •Проаналізувати вологість, як екофактор та його вплив на живі організми.
- •Проаналізувати газовий склад атмосфери, як екофактор та його вплив на живі організми.
- •Охарактеризувати «Закон мінімуму» ю.Лібіха.
- •Охарактеризувати «Закон толерантності» в. Шелфорда.
- •Проаналізувати біотичні фактори.
- •Перерахувати та проаналізувати форми біотичних відносин.
- •Проаналізувати антропогенні фактори.
- •Обґрунтувати організацію на популяційному рівні.
- •Визначити динаміку популяції. Загальні уявлення та поняття.
- •Охарактеризувати структуру популяції.
- •Перерахувати та проаналізувати типи взаємовідносин між популяціями.
- •Визначити коливання та регуляцію чисельності популяції.
- •Проаналізувати зростання чисельності популяції, криві вростання та виживання.
- •Охарактеризувати практичне значення вчення про популяції
- •Визначити поняття біоценози (угруповання), їх таксономічний та функціональний склад.
- •Проаналізувати систематику біоценозів.
- •Охарактеризувати трофічну структуру біоценозу.
- •Охарактеризувати просторову структуру біоценозу.
- •Охарактеризувати екологічну структуру біоценозу.
- •Проаналізувати видову структуру угруповань та способи її виявлення.
- •Визначити концепцію біотичного угруповання.
- •Охарактеризувати класифікацію елементів угруповання та концепція екологічного домінування
- •Розкрити поняття про екологічну нішу.
- •Проаналізувати динаміку біоценозу як результат міжвидових взаємовідносин.
- •Обґрунтувати основні типи сукцесій
- •Охарактеризувати індикативне значення організмів
- •Охарактеризувати співвіднесеність понять "біогеоценоз" (в.М. Сукачов) та "екосистема" (а. Тенслі)
- •Проаналізувати складові компоненти біогеоценозу та основні фактори, які забезпечують його існування
- •Охарактеризувати основні етапи використання речовин та енергії в екосистемах.
- •Обґрунтувати втрати енергії при переході з одного трофічного рівня на другий
- •Проаналізувати первинну продукцію - продукцію автотрофних організмів
- •Охарактеризувати екологічну ефективність екосистем
- •Охарактеризувати екологічну піраміду, піраміду мас, чисел та енергії.
- •Обгрунтувати загальні принципи стійкості екосистем
- •Розкрити поняття про біосферу
- •Охарактеризувати структуру біосфери та живу речовину біосфери.
- •Проаналізувати розподіл життя у біосфері
- •Охарактеризувати кругообіг важливих хімічних елементів у біосфері.
- •Проаналізувати біогеохімічні цикли.
- •Охарактеризувати антропогенний вплив на природні цикли основних біогенних елементів
- •Проаналізувати стабільність біосфери.
- •Розкрити поняття про ноосферу та охарактеризувати управління біосферою
- •Обґрунтувати розвиток другої глобальної екологічної кризи.
- •Дати визначення екологічній катастрофі та навести приклади
- •Визначити основні завдання екології ххі століття.
- •1. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 3 особини, а через 8 годин збільшилась до 24 особин.
- •2. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 500 особин, а через 4 години збільшилась до 720 особин.
- •3. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 320 особин, а через 2 години збільшилась до 500 особин.
- •4. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 8 особин, а через 4 години збільшилась до 32 особини.
- •5. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 10 особин, а через 6 годин збільшилась до 64 особини.
- •6. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 124 особини, а через 1 годину збільшилась до 150 особин.
- •7. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 1200 особин, а через 10 годин збільшилась до 2000 особин.
- •8. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 58 особин, а через 2 години збільшилась до 64 особин.
- •9. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 23 особини, а через 10 годин збільшилась до 105 особин.
- •10. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 140 особин, а через 12 годин збільшилась до 524 особини.
- •11. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 820 особин, а через 2 години збільшилась до 1200 особин.
- •12. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 351 особин, а через 7 годин збільшилась до 600 особин.
- •13. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 45 особин, а через 5 годин збільшилась до 225 особин.
- •14. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 15 особин, а через 2 години збільшилась до 30 особин.
- •15. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 20 особин, а через 15 годин збільшилась до 300 особин.
- •16. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 30 особин, а через 8 годин збільшилась до 240 особин.
- •17. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 37 особин, а через 3 години збільшилась до 111 особин.
- •18. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 44 особин, а через 6 годин збільшилась до 264 особин.
- •19. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 52 особини, а через 9 годин збільшилась до 468 особин.
- •20. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 68 особин, а через 7 годин збільшилась до 476 особин.
- •21. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 73 особини, а через 2 години збільшилась до 146 особин.
- •22. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 77 особин, а через 4 години збільшилась до 308 особин.
- •23. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 100 особин, а через 8 годин збільшилась до 820 особин.
- •24. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 160 особин, а через 13 годин збільшилась до 2080 особин.
- •25. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 230 особин, а через 7 годин збільшилась до 1610 особин.
- •26. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 723 особин, а через 6 годин збільшилась до 4338 особин.
- •27. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 904 особини, а через 2 години збільшилась до 957 особин.
- •28. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 521 особин, а через 12 годин збільшилась до 1252 особин.
- •29. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 2120 особин, а через 3 години збільшилась до 3250 особин.
- •30. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 3014 особин, а через 5 годин збільшилась до 4015 особин.
Охарактеризувати рівні організації живої матерії.
На сьогоднішній день, виходячи з головних властивостей живого, в біології виділяють такі організації живої матерії: клітина — тканина — орган — організм — популяція — біоценоз — біом — біосфера.
Спрощений варіант рівнів організації живої матерії можна побудувати на складових вищих рівнів стосовно до нижчих рівнів (рис. 1.2). Отже, сукупність диференційованих клітин творить тканину, з якої складаються різні органи, що входять до складу організму, а сукупність особин одного виду, які займають певну територію, — популяцію, сукупність популяцій — біоценоз, екосистему. Сукупність екосистем планети Земля творить біосферу. Взаємодія з фізичним середовищем (енергією та речовиною) на будь-якому рівні зумовлює існування певних функціональних систем.
Екологія як наука вивчає системи, вищі за організмовий рівень, тобто такі, в склад яких входять окремі групи організмів і між ними обов'язково мають виникати певні взаємовідносини, а також взаємовідносини їх з навколишнім середовищем. Однак чітких меж між окремими рівнями організації живих систем не існує, оскільки тут діють такі фактори, як взаємозалежність і взаємовплив. Наприклад, окремий організм не здатен до тривалого ізольованого існування за межами своєї популяції, так само як і окремий орган за межами організму. Таким чином, екологія досліджує явища, які охоплюють шість рівнів організації живої природи.
Організм
Вивчаючи особину конкретного виду, ми досліджуємо, по суті, організм. Організацію і функцію останнього досліджують доволі успішно кілька біологічних дисциплін: анатомія, систематика, фізіологія, ембріологія і частково генетика. Ставлення організмів до середовища вивчає екологія організмів.
Популяція
Екологічний зміст популяції розглядається в розділі "Демекологія". Тут ми тільки спинимось на окремих аспектах цього терміна, який дозволить нам зрозуміти наступність рівнів організації живої матерії. Сукупність особин, які належать до одного виду, заселяють спільну територію і володіють певними властивостями, прийнято вважати популяцією. Таким чином, навіть якщо розглядати даний рівень як просту сукупність організмів, можна помітити відмінність між двома рівнями — популяція може існувати автономно від інших. Кожна сукупність особин, що належить до одного виду, має окреслену генетичну структуру, виражену в певних морфологічних особливостях виду. Одночасно виступає екологічна структура, яка є результатом відмінності демографічного типу, наприклад, вікова структура, народжуваність, смертність. Процеси, що відбуваються в межах популяції, пов'язані зі змінами чисельності організмів або ж із морфологічними змінами. Популяція є основною біологічною одиницею, в межах якої реалізуються процеси природного добору. Із самого визначення екології видно, що взаємовпливи і взаємозв'язки — предмет вивчення цієї науки. Отже, саме цей рівень організації живої матерії є першим і фундаментальним для екології.
Угруповання
Біоценоз, або угруповання, є найвищим щаблем організації живої природи, сталою системою разом із існуючими на певній ділянці суші або водойми організмами і створеним ними ж біоценотичним середовищем. Спрощене визначення угруповання можна побудувати на основі наступності. Якщо популяція — це група особин одного виду на певній території, а цю територію будуть населяти і популяції інших видів, то цілком закономірним буде визначення угруповання як сукупності популяцій різних видів на певній території. Популяції різних видів, пов'язані між собою різноманітними біологічними стосунками, є елементами структури цієї одиниці. В межах біоценозу відбувається кругообіг матерії й енергії, а також формування середовища життя організмів — біотопу.
Біогеоценоз, екосистема
Угруповання — досить чітко окреслений рівень живого, який успішно вивчається екологами. Поряд з тим цей рівень територіально сильно обмежений. Обмеження зачіпає насамперед практичний підхід до вивчення, оскільки великі масиви інформації про довкілля надто складні для узагальнення одним спеціалістом. Крім того, угруповання енергетично не є автономним. На планеті Земля функціонують утвори, набагато більші за угруповання, — екосистеми, яким властиві ознаки угруповання, але вони значно більші за розмірами. Сукупність рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів і певної ділянки земної поверхні, які пов'язані між собою обміном речовин та енергії, прийнято називати біогеоценозом. Даний рівень організації живої матерії включає в себе певні угруповання організмів, ґрунт, ґрунтову воду і нижні шари тропосфери. Його межі визначаються головним чином межею фітоценозу (рослинного угруповання).
Біосфера
Використовуючи попередній принцип визначення рівнів живого, можна спробувати дати визначення біосфери як сукупності екосистем планети Земля. Таке, спрощене, визначення буде доцільним, оскільки включає в себе визначення всіх попередніх рівнів. Біосфера — оболонка Землі, яка включає частини атмосфери, гідросфери і літосфери, населені живими організмами. Верхня межа біосфери має озоновий екран, що затримує більшу частину згубних для живих істот ультрафіолетових променів, а нижня — тепловий бар'єр.
Сучасну екологію прийнято умовно ділити на п'ять великих підрозділів: аутекологію (екологію організмів), демекологію (екологію популяцій), синекологію (екологію угруповань), біогеоценологію та біосферологію (глобальну екологію).