
- •Розкрити поняття, визначення та предмет екології.
- •Розкрити коротку історію становлення екології, як науки.
- •Охарактеризувати рівні організації живої матерії.
- •Охарактеризувати закони та критерії екології.
- •Перерахувати методи екології.
- •Проаналізувати екологію, як теоретичну базу заходів з охорони природи.
- •Охарактеризувати водне середовище існування
- •Проаналізувати природне середовище існування.
- •Розкрити поняття середовища існування.
- •Проаналізувати ґрунтове середовище існування.
- •Охарактеризувати повітряне середовище існування
- •Розкрити поняття екологічний фактор.
- •Проаналізувати температуру, як екофактор та його вплив на живі організми
- •Проаналізувати вологість, як екофактор та його вплив на живі організми.
- •Проаналізувати газовий склад атмосфери, як екофактор та його вплив на живі організми.
- •Охарактеризувати «Закон мінімуму» ю.Лібіха.
- •Охарактеризувати «Закон толерантності» в. Шелфорда.
- •Проаналізувати біотичні фактори.
- •Перерахувати та проаналізувати форми біотичних відносин.
- •Проаналізувати антропогенні фактори.
- •Обґрунтувати організацію на популяційному рівні.
- •Визначити динаміку популяції. Загальні уявлення та поняття.
- •Охарактеризувати структуру популяції.
- •Перерахувати та проаналізувати типи взаємовідносин між популяціями.
- •Визначити коливання та регуляцію чисельності популяції.
- •Проаналізувати зростання чисельності популяції, криві вростання та виживання.
- •Охарактеризувати практичне значення вчення про популяції
- •Визначити поняття біоценози (угруповання), їх таксономічний та функціональний склад.
- •Проаналізувати систематику біоценозів.
- •Охарактеризувати трофічну структуру біоценозу.
- •Охарактеризувати просторову структуру біоценозу.
- •Охарактеризувати екологічну структуру біоценозу.
- •Проаналізувати видову структуру угруповань та способи її виявлення.
- •Визначити концепцію біотичного угруповання.
- •Охарактеризувати класифікацію елементів угруповання та концепція екологічного домінування
- •Розкрити поняття про екологічну нішу.
- •Проаналізувати динаміку біоценозу як результат міжвидових взаємовідносин.
- •Обґрунтувати основні типи сукцесій
- •Охарактеризувати індикативне значення організмів
- •Охарактеризувати співвіднесеність понять "біогеоценоз" (в.М. Сукачов) та "екосистема" (а. Тенслі)
- •Проаналізувати складові компоненти біогеоценозу та основні фактори, які забезпечують його існування
- •Охарактеризувати основні етапи використання речовин та енергії в екосистемах.
- •Обґрунтувати втрати енергії при переході з одного трофічного рівня на другий
- •Проаналізувати первинну продукцію - продукцію автотрофних організмів
- •Охарактеризувати екологічну ефективність екосистем
- •Охарактеризувати екологічну піраміду, піраміду мас, чисел та енергії.
- •Обгрунтувати загальні принципи стійкості екосистем
- •Розкрити поняття про біосферу
- •Охарактеризувати структуру біосфери та живу речовину біосфери.
- •Проаналізувати розподіл життя у біосфері
- •Охарактеризувати кругообіг важливих хімічних елементів у біосфері.
- •Проаналізувати біогеохімічні цикли.
- •Охарактеризувати антропогенний вплив на природні цикли основних біогенних елементів
- •Проаналізувати стабільність біосфери.
- •Розкрити поняття про ноосферу та охарактеризувати управління біосферою
- •Обґрунтувати розвиток другої глобальної екологічної кризи.
- •Дати визначення екологічній катастрофі та навести приклади
- •Визначити основні завдання екології ххі століття.
- •1. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 3 особини, а через 8 годин збільшилась до 24 особин.
- •2. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 500 особин, а через 4 години збільшилась до 720 особин.
- •3. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 320 особин, а через 2 години збільшилась до 500 особин.
- •4. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 8 особин, а через 4 години збільшилась до 32 особини.
- •5. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 10 особин, а через 6 годин збільшилась до 64 особини.
- •6. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 124 особини, а через 1 годину збільшилась до 150 особин.
- •7. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 1200 особин, а через 10 годин збільшилась до 2000 особин.
- •8. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 58 особин, а через 2 години збільшилась до 64 особин.
- •9. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 23 особини, а через 10 годин збільшилась до 105 особин.
- •10. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 140 особин, а через 12 годин збільшилась до 524 особини.
- •11. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 820 особин, а через 2 години збільшилась до 1200 особин.
- •12. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 351 особин, а через 7 годин збільшилась до 600 особин.
- •13. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 45 особин, а через 5 годин збільшилась до 225 особин.
- •14. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 15 особин, а через 2 години збільшилась до 30 особин.
- •15. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 20 особин, а через 15 годин збільшилась до 300 особин.
- •16. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 30 особин, а через 8 годин збільшилась до 240 особин.
- •17. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 37 особин, а через 3 години збільшилась до 111 особин.
- •18. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 44 особин, а через 6 годин збільшилась до 264 особин.
- •19. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 52 особини, а через 9 годин збільшилась до 468 особин.
- •20. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 68 особин, а через 7 годин збільшилась до 476 особин.
- •21. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 73 особини, а через 2 години збільшилась до 146 особин.
- •22. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 77 особин, а через 4 години збільшилась до 308 особин.
- •23. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 100 особин, а через 8 годин збільшилась до 820 особин.
- •24. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 160 особин, а через 13 годин збільшилась до 2080 особин.
- •25. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 230 особин, а через 7 годин збільшилась до 1610 особин.
- •26. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 723 особин, а через 6 годин збільшилась до 4338 особин.
- •27. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 904 особини, а через 2 години збільшилась до 957 особин.
- •28. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 521 особин, а через 12 годин збільшилась до 1252 особин.
- •29. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 2120 особин, а через 3 години збільшилась до 3250 особин.
- •30. Розрахувати швидкість росту, питому швидкість росту популяції коловерток, де початкова швидкість складає 3014 особин, а через 5 годин збільшилась до 4015 особин.
Обґрунтувати втрати енергії при переході з одного трофічного рівня на другий
На першому трофічному рівні перебувають організми-автотрофи. Організми-автотрофи спроможні утворювати органічну речовину свого тіла з неорганічних речовин — двоокису вуглецю і води — за допомогою процесів фотосинтезу і хемосинтезу. Фотосинтез здійснюють фотоавтотрофи — усі зелені рослини і мікроорганізми. Хемосинтез спостерігається в деяких хемоавтотрофних бактерій, що використовують як джерело енергії окислювання водню, сірки, сірководню, аміаку, заліза. Хемоавтотрофи в природних екосистемах відіграють відносно незначну роль, за винятком надзвичайно важливих нітрифікуючих бактерій.
Автотрофи цілком відповідають за утворення всієї нової органічної речовини в будь-якій екосистемі, тобто є виробниками продукції — продуцентами екосистем. На другому Трофічному рівні перебувають організми — гетеротрофи. Вони споживають готову органічну речовину інших організмів і продуктів їхньої життєдіяльності. Це всі тварини, гриби й велика частина бактерій. У деяких груп бактерій, так само, як і в більшості рослин-паразитів і комахоїдних рослин, поєднуються автотрофні і гетеротрофні функції. На відміну від автотрофів-продуцентів, гетеротрофи виступають як споживачі і деструктори (руйнівники) органічних речовин. Залежно від джерел харчування й участі в деструкції, вони також поділяються на декілька категорій: консументів, детритофагів і редуцентів.
Слово "консумент" означає "споживач" (відлатин. "сопзите" — споживати, з'їдати). До консументів належать: рослиноїдні тварини (фітофаги), які харчуються живими рослинами, м'ясоїдні тварини (зоофаги), що поїдають інших тварин. Це різноманітні хижаки (хижі комахи, комахоїдні й хижі птахи, хижі рептилії та звірі), які нападають не тільки на фітофагів, а й на інших хижаків (хижаки другого, третього порядків).
Консументи не спроможні будувати своє тіло, використовуючи неорганічну речовину. Як джерело енергії для різноманітних форм життєдіяльності їм необхідна органічна речовина, яку гетеротрофи одержують у складі їжі. Споживачі первинної продукції, консументи, утворюють декілька (зазвичай, не більше 3—4) трофічних рівнів. Безпосередніми споживачами первинної продукції є консументи І порядку. Це рослиноїдні тварини (фітофаги). Цікаво, як вони адаптувалися до харчування різними видами рослинного корму. В зв'язку з тим, що рослини звичайно прикріплені до субстрату, а тканини їх часто дуже тривкі, у багатьох фітофагів еволюційно сформувався тип ротового апарату, що гризе, і різноманітні пристосування до подрібнювання й перетирання їжі. Деякі тварини пристосовані до харчування соком рослин або нектаром квіток. У тварин, що харчуються таким чином, рот нагадує трубочку, за допомогою якої всмоктується рідка їжа. Консументи частково використовують їжу для забезпечення життєвих процесів, а частково будують на її основі власне тіло. Тварини з м'ясоїдним типом харчування (зоофаги) належать до консументів II порядку. Цей рівень об'єднує всіх хижаків, що харчуються рослиноїдними тваринами. Зоофаги також адаптувалися до споживаної їжі. їхній ротовий апарат часто пристосований до хапання й утримання живої здобичі. У тварин, що мають щільні захисні покриви, розвиваються пристосування для руйнації здобичі. Так ворони й мартини іноді, схопивши тверду здобич (молюски, краби і т. п.), злітають і з висоти кидають її на землю. Живі організми, що поїдають м'ясоїдних тварин, називаються консументами ПІ порядку. Організми, що живляться мертвою органічною речовиною, залишками рослин або тварин, називаються детритофаги або сапрофаги. Це різноманітні гнильні бактерії, гриби, хробаки, личинки комах, жуки — копрофаги й інші тварини, всі вони виконують функцію очищення екосистем. Детритофаги беруть участь в утворенні ґрунту, торфу, донних відкладень водойм.
Редуценти, до яких належать бактерії й нижчі гриби, завершують деструктивну роботу консументів і сапрофагів, доводячи розкладання органіки до її цілковитої мінералізації. Частково мінералізація органічних речовин відбувається у всіх живих організмів. Так, у процесі дихання виділяється С02, з організму виводяться вода, мінеральні солі, аміак і т.д. Але справжніми редуцентами, які завершують цикл руйнації органічних речовин, вважаються лише такі організми, що виділяють у зовнішнє середовище тільки неорганічні речовини, готові до залучення в новий цикл. Так, бактерії, що денітрифікуються, відновлюють азот до елементарного стану, бактерії, що сульфатредукуються, — сірку до сірководню. Кінцеві продукти розкладання органічних речовин — двооксид вуглецю, вода, аміак, мінеральні солі. У анаеробних умовах розкладання йде далі — до водню; утворюються також вуглеводні. У наземному середовищі основний перебіг процесу деструкції органічних речовин відбувається в ґрунті. Активна діяльність організмів-руйнівників приводить до того, що річний опад органічних речовин цілковито розкладається в тропічних дощових лісах протягом 1—2 років, у листяних лісах помірної зони — за 2—4 роки, у хвойних лісах — за 4—5 років, а в тундрі процес розкладання може тривати десятки років.
Усі названі групи організмів у будь-якій екосистемі тісно взаємодіють між собою, узгоджуючи потоки речовини й енергії, їхнє спільне функціонування не тільки підтримує структуру й цілісність біоценозу, але й має істотний вплив на середовище проживання. Розподіл біоценозу на трофічні рівні являє собою лише загальну схему. Дійсні форми взаємовідносин складніші. Наприклад, існує багато видів зі змішаним харчуванням. Такі види можуть одночасно належати до різних трофічних рівнів.
Вчені підтверджують, що трофічна структура екосистем склалася на дуже ранніх стадіях існування життя на Землі. У викопних залишках чітко проглядається поділ тварин на рослиноїдних і хижих із відповідною спеціалізацією кісток і зубів. У харчових мережах живі організми одного трофічного рівня об'єднані горизонтальними зв'язками, тобто наявністю загальних об'єктів харчування. Природно, тут виникає харчова конкуренція. Проте сильна харчова конкуренція між різноманітними видами в складі угруповання невигідна для біоценозу в цілому.