2.3 Оформлення випускної роботи

2.3.1 Оформлення пояснювальної записки

Випускна робота повинна бути виконана машинописним способом або за допомогою комп'ютера відповідно до стандарту щодо оформлення документів з використанням комп'ютерних засобів друку. Для підготовки і друкування атестаційної роботи рекомендується використовувати текстовий редактор Microsoft Word.

Пояснювальна записка друкується на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм). Можна також використати папір форматів у межах від 203x288 до 210x297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату A3 (420x297 мм). Обсяг пояснювальної записки повинен становити до 100 сторінок. Лист тексту обмежується полями. Розміри полів з кожної сторони повинні становити: лівий - 25 мм, правий - 10 мм, верхній - 25 мм, нижній - 25 мм. Номер сторінки проставляється вгорі справа. Для комп'ютерного набору рекомендується: шрифт - Times New Roman, 14 пт; абзац - одинарна міжрядкова відстань, відступ зліва і справа - 0, відступ першого рядка - 1 см.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4. їх включають до загальної нумерації сторінок.

Власні імена наводять мовою оригіналу (при першому згадуванні обов'язково.)

Заголовки структурних частин "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" пишуть великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів пишуть маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів пишуть маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, написаного в підбір до тексту, ставиться крапка.

Структурні елементи „ЗМІСТ", „ВСТУП", „ВИСНОВКИ", „ЗАКЛЮЧЕНИЯ", „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", „ДОДАТКИ" не нумерують, а їх найменування є заголовками структурних елементів. Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть мати заголовки.

Структурні елементи та розділи повинні починатися з нової сторінки. Підрозділи бажано починати з нової сторінки. Слід намагатися, щоб сторінка яка передує початку нового структурного елемента, розділу або підрозділу була заповнена не менше ніж наполовину.

Заголовки структурних елементів та розділів необхідно розміщувати на середині рядка та друкувати великими літерами без крапки в кінці. Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів необхідно починати з абзацу. Відстань між ними та наступним і попереднім текстом повинна бути не менше двох рядків (для шрифту розміром 14 пт це складає 28 пт.) Не можна розміщувати заголовок в нижній частині сторінки, якщо після нього залишається тільки один рядок тексту.

Нумерація. Розділи, підрозділи, пункти підпункти та рисунки нумеруються арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою записки є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "1.1, 1.2, 2.3 тощо". Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2."(другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в записці безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 1.2".

Формули в записці нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого краю аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому куті сторінок зі збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш теж включають до нумерації як перша сторінка, але номер сторінки не ставлять.

Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання в роботі. На всі запозичені ілюстрації також повинні бути посилання в списку літератури. Всі ілюстрації, які виносяться на захист, необхідно навести в основній частині випускної роботи, або в додатках.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми мають відповідати вимогам стандартів ЄСКД та ЄСГІД.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстра-

ції. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).

Приклад:

Рис. 1.4. Схема інфрачервоного газоаналізатора

Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу таким чином: «Рис. 2.3.» - третій рисунок другого розділу і т.д. Після цього має слідувати назва рисунку. Такий напис розміщується під рисунком, наприклад, „Рис. 3.2. Організаційна структура підприємства".

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Також у таблицях розміщують структуровану текстову інформацію. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і пишуть симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка			Заголовки граф
				Підзаголовки граф
Рядки

Боковик

(заголовки рядків)

Графи (колонки)

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною.

Таблицю слід розміщувати безпосередньо після першого посилання на неї, або на наступній сторінці. Посилання робиться за типом: «Дані наведені в табл. 2.1.». Посилання в тексті повинні бути на всі таблиці. Нумерують таблиці арабськими цифрами. Номер таблиці складається з номеру розділу та порядкового номеру таблиці в межах розділу. Кожна таблиця повинна мати змістовний заголовок. Слово „Таблиця" розміщується справа над таблицею, наприклад, „Таблиця 2.1.». під ним симетрично до тіла таблиці розміщують заголовок. Наприклад: «Результати експерименту».

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Приклад:

Таблиця 1.3

Технічні дані дизелів, що встановлені на автобуси Ікарус і ЛАЗ в м. Донецьк

Параметр	Марка дизеля
	RABA-MAN D2156HM6U	Рено MIDR 06.20.26	RABAD10 TLL-160E1
Кількість циліндрів	6	6	6
Діаметр циліндра, мм	121	102	121
Хід поршня, мм	150	126	150
Робочий об'єм циліндрів, л	10.35	6,177	10,35
Ступінь стиску	17	16,7	17
Номінальна потужність, кВт	142	166	160

Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка, з полями знизу та зверху не менше одного рядка. Для набору формул у текстовому редакторі Microsoft Word рекомендується використовувати засіб Microsoft Editor з наступними розмірами символів: звичайний - 16 пт, крупний індекс - №№№ 1пт, дрібний індекс - 9 пт, крупний символ - 22 пт, дрібний символ - 16 пт (такі рекомендації дійсні для розміру основного шрифту- 14 пт).

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера, розділених крапкою, наприклад, (2.4) - четверта формула другого розділу. Номер проставляється в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити безпосередньо під формулою, в тій самій послідовності, в якій вони надані в формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнтів треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом „де" без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Приклад:

(2.4)

де Т_а - температура в кінці впуску, К;

ε - ступінь стиску двигуна;

n₁ - показник політропи стиску.

Посилання

Посилання в тексті записки на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад,"... у працях [1-7]...".

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис. 1.2".

Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, Наприклад "... у формулі (2.1)".

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл. 1.2".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.3".

Список використаних джерел.

Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Приклад оформлення відомостей подано у таблиці 1.

Додатки слід оформлювати у вигляді окремої частини в кінці роботи. їх розміщують в порядку посилань на них у тексті. Кожний додаток має починатися з нової сторінки. Додатки позначають з правого краю строки словом «Додаток» та великими літерами в алфавітному порядку.(А, Б, В...). Наприклад, „Додаток А". Нижче, симетрично до тексту, друкується заголовок додатка. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Якщо додаток являє собою документ, який має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документа даного виду, то перед його копією вкладають аркуш, на якому посередині друкують „ДОДАТОК" та його найменування.

Таблиця 1 Приклад оформлення відомостей про використані джерела

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Монографії (один, два або три автори)	Василенко М.В. Теорія коливань: Навчальний посібник.-К.: Вища школа, 1992.- 430 с Афанасьев В.В., Василевский О.Н. Расчеты электрических цепей на программируемых микрокалькуляторах.- М.: Энергоиздат, 1992.- 190 с. Меликов А.З., Пономаренко Л.А., Рюмшин П.А. Математические модели многопотоковых систем обслуживания.- К.: Техніка, 1991.- 265 с.
Чотири автори	Основы создания гибких автоматизированных производств / Л.А.Пономаренко, Л.В.Адамович, В.Т.Музычук, А.Е.Гридасов / Под ред. Б.Б. Тимофеева. К.: Техніка, 1986.-144 с.
П'ять та більше авторів	Системный анализ инфраструктуры как элемент народного хозяйства / Белоусова Н.И., Вишняк Е.И., Левит В.Ю. и др.- М.: Экономика, 1981.- 62 с.
Колективний автор	Составление библиографического описания: Краткие правила / Междувед. каталогизац. комис. при Гос. б-ке СССР им. В.И.Ленина.- 2-е изд., доп.- М.:Изд-во "Кн.палата", 1991.-224 с.
Багатотомні видання	История русской литературы: В 4 т. / АН СССР. Ин-т рус.лит. (Пушкин.дом).- М., 1982.- Т.З: Расцвет реализма.- 876 с.
Перекладні видання	Гроссе Э., Вайсмангель X. Химия для любознальных: Пер. с нем.- М.: Химия, 1980.- 392 с.
Стандарти	ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. Взамен ГОСТ 7.1-76; Введ.01.01.86. -М.: Изд-во стандартов, 1984.- 78 с.
Збірки наукових праць	Обчислювальна і прикладна математика: 36 наук. пр. -К.:Либідь, 1993.-99 с.
Стандарти	ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. Взамен ГОСТ 7.1-76; Введ.01.01.86. -М.: Изд-во стандартов, 1984.- 78 с.
Збірки наукових праць	Обчислювальна і прикладна математика: Зб.наук.пр. - К.: Либідь, 1993.- 99 с.
Словники	Библиотечное дело: Терминол. словарь / Сост. И.М.Суслова, Л.Н.Уланова.- 2-е изд.- М.: Книга, 1986.-224 с.

Продовження табл. 1.

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Депоновані наукові праці	Обзор аналитических методов расчета и оптимизции мультиресурсных систем обслуживания / Меликов А.З., Константинов С.Н.; Науч.произв. корпорация "Киев. ин-т автоматики". -Киев, 1996.-44С- Рус- Деп. в ГНТБ Украины 11.11.96, N 2210 -Ук96. Пономаренко Л.А., Меликов А.З. Алгоритмы управления в неполнодоступных марковских сетях со сложными механизмами обслуживания и очередями// Ред. ж. Автоматика и вычислительная техника. Рига, 1989.- 11 с. Деп. в ВИНИТИ 8.12.89 г., N7305-B89.
Складові частини книги, збірника, журналу енциклопедії	Пономаренко Л.А. Организующая система // Автоматизация технологических процессов в прокатном производстве.- М.: Металлургия, 1979. С. 141 - 148. Пономаренко Л.А. Структура системы прерывания с ситуационными приоритетами в АСУТП станов горячей прокатки // Разработка автоматизированных систем управления технологическими процесами.- Тбилиси: Сабчота Сакартвело. 1976.- С. 3 - 16. Меликов А.З., Пономаренко Л.А. Оптимизация цифровой сети интегрального обслуживания с конечным числом пользователей и блокировками // Автоматика и телемеханика.- 1992.- N 6.- С.34-38. Пономаренко Л.А., Меликов А.З. Ситуационное управление многоканальной системой с переменной структурой обслуживания неоднородного потока // Изв. АН Азерб.Респ. Сер.физ.-техн. и мат.наук. 1986.-T.7,N6.-C. 79-83. Долматовский Ю.А. Электромобиль // БСЭ.- 3-е изд. -М.,1988.-Т. 30.-С.72.
Звіт про науково-дослідну роботу	Проведение испытаний и исследований теплотехнических свойств камер КХС 12-ВЗ : Отчет о НИР(про-межуточн.)/Всесоюзн.заочн.ин-т пищ.пром-ти.- ОЦО 102ТЭ; № ГР 800571; Инв. № В119692.- М, 1981.- 90 с.
Авторські свідоцтва	А.с. 1007970 СССР, МКИ В 25 J 15/00. Устройство для захвата неориентированных деталей типа валов / В.С.Батулин, В.Г.Кемайкин (СССР). N 330585/25; Заявлено 23.11.81; Опубл.30.08.83, Бюл. № 12.- 2 с. А.с. № 1626362. Украина. Линейный импульсный модулятор / В.Г.Петров (Украина).- 4 с.ил.;Опубл. 30.03.93, Бюл. №13.

Продовження табл. 1.

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Патенти	Пат. 4601572 США, МКИ G 03 В 27/74. Microfil ming system with zone controlled adaptive lighting / Wise David S. (США); McGraw-Hill Inc.- N 721205; Заявл. 09.04.85; Опубл. 22.06.86; НКИ 355/68.-3 с.
Інструкції	Типовая инструкция по эксплуатации топливоотдачи тепловых електростанций: ТИ 34-70-044-85: Утв. Гл. техн. упр. по эксплуатации энергосистем 01.10.85: Срок действия установлен с 01.01.86 до 01.01.95 / М-во энергетики и электрификации СССР.- М., 1986.-43 с.