Зміст
Вступ – ст. 3
I.Окупація німецькими та румунськими військами території Гайворонщини - ст. 4 – 5.
II.Окупаційний режим в нашому краї- ст.6– 8.
III.Рух опору- ст.9 – 15.
IV.Визволення Гайворонщини- ст. 16 – 18.
Висновки- ст. 19
Список використаної літератури- ст. 20
Додатки- ст. 21 - 28
Вступ
У воєнний період 1941 – 1944 р. р відбувалося дуже багато цікавих подій. Нажаль, дослідження цього періоду відбувалося ще в радянські часи. Звісно, що багато сторінок історії цього часу замовчувалися або відверто перекручувалися. Тому основним завданням своєї роботи я вважаю не лише є збір і систематизація історичних даних, а й донесення до нинішнього покоління нових фактів про ті буремні роки в нашому краї. Адже під час війни Гайворонський район був стратегічно важливою територією як для СРСР, так і для Німеччини. Тут знаходилось кілька великих промислових об’єктів, зокрема найбільше підприємство з видобутку і переробки графіту – Заваллівський графітовий комбінат та Сальківський цукровий завод.
Актуальність роботи полягає в її великому виховному значенні для молодого покоління. Адже для того, щоб будувати майбутнє слід добре знати історію своєї Батьківщини. Потрібно також з повагою ставитись до ветеранів Великої Вітчизняної війни, віддаючи належну шану їх подвигу.
Об’єктом дослідження моєї роботи стали люди та територія Гайворонщини в часи війни.
…Предметом дослідження стали дії і події, що відбувалися на території нашого краю у період з 1941 по 1944 роки.
Географічні рамки дослідження включають територію Гайворонського та сусідніх районів.
Хронологічні рамки охоплюють період з 1941 по 1944 р. р., часи окупації німецькими і румунськими військами та визволення радянськими військами території нашого району.
Стан наукової розробки теми. Для написання роботи була використана література, автори якої безпосередньо займалися збором інформації про долю Гайворонщини під час Великої Вітчизняної війни, спогади ветеранів та очевидців.
Мета дослідження:збір і систематизація історичних даних про Гайворонський район в роки окупації німецько – румунськими військами та висвітлення маловідомих фактів того періоду.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що дана наукова робота є новою спробою дослідження історії нашого району у роки війни .
I.Окупація німецькими та румунськими військами території Гайворонщини
22 червня 1941 року нацистська Німеччина та її союзники напали на СРСР. Почалася війна, яка одержала назву в історії Велика Вітчизняна. Відповідно до німецького плану «Барбаросса» до початку зими 1941 року Радянський Союз мав капітулювати.
Відповідно до нього німецьке командування було націлене уже до кінця липня 1941 р. досягти території Гайворонщини. Такий поспіх був спричинений прагненням фашистів захопити важливий стратегічний об’єкт – Заваллівський графітовий комбінат, що міг багато в чому міг забезпечити потреби німецької армії. (7)
На початку липня 1941р. Територія Гайворонського району знаходилася на стику двох фронтів: Південно-Західного та Південного. Наступ ворожих військ(17-та армія Вермахту) - стримувала47 танкова дивізія, сформована в м. Білгород-Дністровському Одеської області, яка була згодом переформована в 142 танкову бригаду.
Командиром 47 танкової дивізії був полковник Георгій Семенович Родін. Дивізія входила до 18 механізованого корпусу 9-ої армії. (7)
Під натиском переважаючих сил противника радянські війська продовжували хаотично відступати. Подекуди такий відступ нагадував панічну втечу.
За розпорядженням Сталіна місцеві партійні органи повинні були «при вимушеному відході частин Червоної Армії …вивозити весь рухомий залізничний склад, не залишати… жодного паровоза, жодного вагона… ані кілограма хліба, ані літра пального. Колгоспники повинні вивозити всю худобу. Все цінне майно…, яке не може бути вивезене, повинне безумовно знищуватись.» З наближенням фронту в районі розпочалася евакуація обладнання підприємств, техніки . Сільськогосподарська техніка, худоба, евакуйовувалися своїм ходом. Евакуація відбувалася в умовах спекотливого літа, без будь-якої підготовки. За спогадами очевидців худоба з Гайворонського району була доправлена до Дніпра, але там попала під бомбардування німецької авіації і була знищена (6).
Не зважаючи на початок війни в районі управління НКВС продовжувала пошук «ворогів народу». Так, за доносом якогось жителя Гайворону на ім’я начальника Гайворонського паровозоремонтного заводу був заарештований майстер Сергій Янковський. В доносі зазначалося, що він «вихваляв Гітлера і могутність фашистської Німеччини, дискредитував керівництво партії та уряду». Арештований був розстріляний за вироком військового трибуналу 14 липня 1941 року (2).
28 липня 1941 року загарбниками були окуповані населені пункти району: Долинівка,Червоне, Казавчин, Бугове, Соломія, Чемерпіль, Бандурове,
29 липня - Гайворон, Тополі, Вікнина, Хащувате, Могильне, Салькове, Котовка, 30 липня – Солгутове, Мощене. 31 липня – Жакчик, Завалля, Берестяги.
29 липня 1941 року німецько-угорські війська захопили Гайворон.
29 липня 1941 року при підході німецьких військ в с. Хащуватому 50-й окремий саперний батальйон 12-ї армії підірвав міст через Південний Буг. Всі сапери (уродженці Чернівецької області) загинули (7).
З 28 липня 1941 року по 14 березня 1944 року тривала фашистська окупація Гайворонського району.
Отже за короткий час в кінці липня 1941 року територія нашого краю була окупована німецькими, румунськими та угорськими військами. Радянські війська хаотично відступали, Спроби евакуації населення та майна фактично провалилися. Недостатньо вивченою є тема ставлення населення до окупантів в перші дні окупації та причина відсутності евакуації єврейського населення краю.