
- •Перелік скорочень
- •1 Розрахунок виробничої програми станції технічного обслуговування
- •1.1 Вибір і обґрунтування вихідних даних
- •1.2 Вибір і корегування нормативів обслуговування і ремонту автомобілів
- •1.3 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках
- •1.4 Розрахунок чисельності робітників
- •2 Технологічне планування зони обслуговування та ремонту автомобілів
- •2.1 Загальна характеристика об’єкту проектування
- •2.2 Розрахунок числа постів зони
- •2.3 Вибір технологічного обладнання
- •2.4 Розрахунок площ виробничого приміщення
- •2.5 Описання планувальних рішень
- •3 Розробка технологічного процесу
- •3.1 Особливості конструкції та умови роботи системи освітлення та світлової сигналізації
- •3.1.1 Аналіз конструктивних, функціональних та експлуатаційних особливостей системи освітлення та світлової сигналізації автомобіля
- •3.1.2 Особливості будови, функціонування та умови роботи
- •3.2 Відмови та несправності системи
- •3.3 Варіантний пошук шляхів удосконалення технологічного процесу
- •3.4 Розробка технологічного процесу діагностування світлосигнальних приладів автомобіля
- •3.5 Техніка безпеки при виконанні робіт
- •Висновок
- •Література
3.3 Варіантний пошук шляхів удосконалення технологічного процесу
Для перевірки технічного стану та регулювання автомобільних приладів освітлення і світлової сигналізації існує декілька методів.
Для першого методу перевірки та регулювання світла фар використовують спеціальні екрани з горизонтальною та вертикальною розміткою.
Світловий потік двофарної системи з європейською системою світлорозподілу регулюють на спеціальному посту за допомогою екрану, що має відповідну розмітку (рисунок 3.3). Пост повинен мати горизонтальний майданчик і пристосування для розміщення автомобіля у відповідному положенні щодо екрану. Як екран може бути використана стіна. Поверхня екрану повинна бути строго перпендикулярна до робочого майданчика і знаходитися від неї на відстані L не меншої 5 м. Звичайно це відстань 5 або 10 м. Фари регулюють за наявності водія в салоні або кабіні на легкових автомобілях і інших транспортних засобах, маса яких не перевищує 2 т. Вантажні автомобілі при регулюванні фар не завантажують. Пост для регулювання фар може бути додатково оснащений приладом для вимірювання сили світла.
Горизонтальна лінія НН (рисунок 3.3, а) на екрані проходить на рівні фокальних точок відбивачів фар (на відстані Н1 від горизонтального майданчика). Лінія ББ розташування горизонтальних ділянок освітлюваною ближнім світлом зони знаходиться нижче за лінію НН на відстані hб.
Похилі лінії світлотіньової межі починаються в точках перетину горизонталі НН з вертикалями Л і П, відповідними центрам фар, і направлені вгору під кутом 15°. Вертикальна лінія VV знаходиться в поздовжній площині симетрії автомобіля. Світловий потік двофарної системи освітлення з європейським світлорозподілом регулюють по ближньому світлу фар так, щоб межі освітленої і неосвітленої зон співпадали з горизонтальними і похилими ділянками лінії розмітки на екрані.
Рекомендується регулювати фари при істотній зміні навантаження автомобіля і русі по шосе вночі. На автомобілях ВАЗ моделей 2105, 2107, 2109, «Москвич»-2141 і ГАЗ-3110 для цих цілей використовують компенсатор навантаження.
Після перевірки ближнього, а потім дальнього світла однієї фари перевіряють іншу фару, при цьому світло фари, що поки не регулюється перекривають непрозорою заслінкою.
Екран для регулювання чотирифарної європейської системи освітлення має додаткову лінію DD, проведену під горизонталлю НН на відстані hд (рисунок 3.3, б). Вертикалі ЛБ, ПБ і ЛД і ПД розташовані у вертикальних площинах, що проходять через центри зовнішніх і внутрішніх фар. Світловий пучок зовнішніх фар з європейським асиметричним розподілом ближнього світла регулюють так само, як в двофарній системі. Після цього закривають зовнішні фари і послідовно одну з внутрішніх фар. Включаючи дальнє світло, регулювальними гвинтами встановлюють оптичні елементи в положення, в якому центри світлових плям внутрішніх фар дальнього світла співпадають з точками перетину вертикальних ліній ЛД і ПД з горизонталлю DD.
Для регулювання протитуманних фар ненавантажений автомобіль встановлюють на відстані 5 м від екрану. Протитуманну фару 11.3743 регулюють так, щоб верхня межа світлової плями співпадала на екрані з горизонталлю, проведеною на 100 мм нижче за лінію висоти центрів фар (рисунок 3.3, в).
Після регулювання фар головного освітлення автомобілів ВАЗ світлові плями на екрані повинні мати вигляд, показаний на рисунку 3.4.
Спосіб регулювання фар за допомогою спеціального екрану з однієї сторони не потребує складного обладнання з великою вартістю та спеціально навченого персоналу. Проте для такого способу перевірки необхідно мати досить велику рівну горизонтальну площадку довжиною не менше 30 м, що досить складно в умовах невеликих автотранспортних та сервісних підприємств.
Тому для таких підприємств при технічному обслуговуванні автомобілів широко використовують реглоскопи - пристрої з вбудованою оптичною системою для регулювання фар. Вони відрізняються системою орієнтації оптичної осі приладу щодо базових елементів автомобіля. Як такі елементи використовують колеса передньої або задньої осі, різні симетричні точки кузова. Система орієнтації може бути механічною, нівелірною, променевою і дзеркальною.
Високу точність і універсальність має реглоскоп К-303 (рис. 2.5). Прилад пересувний і може бути використаний для перевірки фар на будь-якому горизонтальному майданчику. Візок 4 приладу встановлюють перед автомобілем так, щоб вісь камери 3 з лінзою 5 співпала з віссю розсіювача фари, що перевіряється. Включають щілистий прожектор 1 і по лінії перетину світлової площини з передньою частиною автомобіля проводять остаточну корекцію камери 3 відносно стійкі 2 без переміщення візка. Фіксують положення камери відносно стійки. Пучок світла фари спрямовується в оптичну камеру і лінзою проектується на екран 8 у вигляді світлової плями. По розташуванню світлової плями на екрані оцінюють структуру світлового пучка і точність регулювання фари. Сила світла визначається по силі струму, що реєструється мікроамперметром 7.
де а - двофарна система з європейським асиметричним світлом; б - чотирифарна система; в - протитуманні фари; 1 - ліва фара; 2 - права фара
Рисунок 3.3 – Розмітка екрану для регулювання фар
де: а - 2101, 2102, 21011, 21013; б - 2103, 2106 (зовнішні); в - 2103, 2106 (внутрішні); г - 2121; д - 2105, 2104, 2107; е - 2108, 2109
Рисунок 3.4 – Світлові плями відрегульованих фар автомобілів ВАЗ різних моделей
Силу світла светосигнальних ліхтарів вимірюють стандартними люксметрами або за допомогою фотоелемента і мікроамперметра. Фотоелемент розташовують на відстані 2,5-3,0 м від ліхтаря, що перевіряється. Колір светосигнальних приладів контролюють візуально.
Контроль тимчасових параметрів проблисків - часу до першого запалювання, частоти проходження проблисків, шпаруватості ліхтарів покажчиків повороту забезпечується синхронним включенням вимірювального блоку і ланцюга ліхтаря при індикації світлового сигналу від джерела світла покажчиків поворотів. Перші два параметри можуть бути виміряні безпосередньо секундоміром, проте точність вимірювання в цьому випадку істотно менша.
де: а - загальний вигляд; б - схема оптичної камери; 1 - щілистий прожектор; 2 - стійка; 3 - оптична камера; 4 - візок; 5 - лінза; 6 - фотоелемент; 7 - мікроамперметр; 8 – екран
Рисунок 3.5 – Реглоскоп К-303