2.4 Розрахунок площ виробничого приміщення

Для визначення площі зони скористуємося формулою:

F_д=(F_ОБ +F_авт·n) ·K_Щ (2.1)

де F_д – площа виробничої дільниці;

F_ОБ - площа, що займає все обладнання дільниці, м²;

F_авт – площа найбільшого автомобіля, що може обслуговуватись, м²;

n – кількість постів зони ТО і ПР;

K_Щ - коефіцієнт щільності встановлення обладнання. Вибирається в залежності від типу дільниці: K_Щ = 4.

F_П = (13,85+(5∙2)∙7)∙3,5 = 335,4 м².

2.5 Описання планувальних рішень

Вибираємо розміри приміщення 18×18 м з сіткою колон 6×9 м.

Товщину зовнішніх стін 510 мм, простінків - 380 мм. Розмір колон – 600×600 мм.

Розміри вікон: ширина 2153 мм; висота 2450 мм.

Ворота: 3000×3000 мм.

Висоту приміщення приймаємо 5400 мм.

Внутрішнє планування дільниці з розміщенням всього виробничого обладнання проводимо, враховуючи загальний технологічний процес на дільниці Крім того основні робочі місця необхідно розташовувати таким чином, щоб вони якомога більше отримували природного освітлення.

Також для вільного переміщення між обладнанням, зручності в роботі необхідно дотримуватись норм та правил розміщення обладнання в приміщеннях, що переобладнуються.

План зони ТО і ПР СТО з розташованим основним обладнанням та оснасткою зображено на аркуші графічної частини формату А1.

3 Розробка технологічного процесу

3.1 Особливості конструкції та умови роботи системи освітлення та світлової сигналізації

3.1.1 Аналіз конструктивних, функціональних та експлуатаційних особливостей системи освітлення та світлової сигналізації автомобіля

Система освітлення і світлової сигналізації призначена для освітлення дороги, передачі інформації про габаритні розміри автомобіля, маневрування, для освітлення номерного знаку, кабіни, салону кузова, контрольно-вимірювальних приладів, багажника, підкапотного простору і т.д. Від стану і характеристик світлових приладів залежить безпека руху автомобілів, особливо в темний час доби.

На автомобілях встановлюють різні за призначенням, конструкції, електричним і світлотехнічним параметрам світлові прилади. У обов'язковий комплект світлових приладів для всіх автомобілів входять не менше двох фар дальнього та ближнього світла, по два габаритні вогні і по два покажчики повороту спереду і ззаду, два світловідбивача і один ліхтар освітлення номерного знаку, розташовані ззаду. Як додаткові світлосигнальні прилади встановлюють контурні вогні, бокові повторювачі покажчиків повороту, розпізнавальні знаки автопоїзда і причепів, бокові світловідбивачі, вогні переважного проїзду (світлосигнальні маячки). До необов'язкових світлових приладів відносять протитуманні фари, фари-прожектори, прожектори-шукачі, задні протитуманні ліхтарі, ліхтарі заднього ходу і збільшення габариту автомобіля, бокові габаритні і стоянкові вогні.

Автомобільні світлові прилади діляться на освітлювальні і світлосигнальні. Світловий промінь освітлювального приладу сприймається після віддзеркалення від дороги або об'єкту на дорозі, а світловий потік світлосигнального приладу спостерігач сприймає безпосередньо. Фари і ліхтарі заднього ходу можна рахувати і освітлювальними і світлосигнальними приладами. Водій автомобіля, на якому вони встановлені, сприймає їх світловий промінь після віддзеркалення від дороги і спостережуваних об'єктів, а інші учасники дорожньої обстановки - безпосередньо.

Світлові прилади перетворюють електричну енергію в світловий промінь певної структури (відповідним чином організовану сукупність напрямків випромінювання світла) і спектру (колір випромінювання).

Оптична система світлового приладу, що забезпечує необхідну структуру і спектр світлового пучка, включає лампу, відбивач і розсіювач. Лампа є джерелом світла. Відбивач, зазвичай у вигляді параболоїда обертання, концентрує світловий потік, що випускається лампою, в необхідному тілесному вугіллі. Розсіювач, виконаний з прозорого матеріалу, перерозподіляє світловий потік у вертикальній і горизонтальній площинах за допомогою лінз і призм на його внутрішній поверхні і, при необхідності, змінює колір випромінюваного світла.

Як джерело світла в автомобільних світлових приладах використовують електричні лампи розжарювання. Вимоги до їх параметрів і використання нормуються Правилом 37 ЄЕК ООН, ГОСТ 2023.1-88.

Правила 37 ЄЕК ООН і МЕК 809-85 встановлюють вимоги до ламп фар категорій R2, Н1, Н2, НЗ, Н4, сигнальних ліхтарів - P21/5w, P21w, R5w, R10w, C5w, щитків приладів і освітлення салону - T4w, W3w, W5w.

При недостатній видимості під час руху на високих швидкостях необхідно освітлювати дорогу і узбіччя перед автомобілем на відстані 50-250 м. Це дозволяє водієві своєчасно оцінювати дорожню обстановку і уникати зіткнень з перешкодами. Для освітлення дорогі на автомобілях і інших транспортних засобах встановлюють фари і прожектори. Розподіл світла фари на дорозі залежить від конструкції оптичного елементу і встановленої в ньому лампи.

Світловий пучок фари може бути сформований прожекторним або проекторним методом. Найбільше поширення набув прожекторний метод, який забезпечує концентрацію світлового потоку джерела струму відбивачем і його перерозподіл відповідно до заданого режиму освітлення розсіювачем. Для концентрації світлового пучка при такому методі формування використовується відбивач параболоїда з круглим або прямокутним (усіченим) отвором.

Автомобільна лампа складається з колби 1 (рисунок 3.1), однієї або двох ниток розжарення 2 і 3, цоколя 7 з фокусуючим фланцем 5 або без нього і виводів 6.

де а - для фар головного освітлення з європейською асиметричною системою світлорозподілу; б - галогенна категорії H1; в - галогенна категорії Н3; г - галогенна категорії Н4; д - двониткова штифтова; е - однониткова штифтова; ж - пальчикова; з - софітна; 1 - колба; 2 - нитка дальнього світла; 3 - нитка ближнього світла; 4 - екран; 5 - фокусуючий фланець; 6 - виводи; 7 - цоколь

Рисунок 3.1 – Автомобільні лампи розжарювання

Проте останнім часом все більшого розвитку набуває проекторний метод при якому і концентрація і перерозподіл світлового променя відбувається тільки за рахунок відбивача. Скло в цьому випадку грає тільки захисну функцію, тому має значно меншу товщину.

Така зміна конструкції стала можливою внаслідок винайдення нових матеріалів з яких можливо отримати світловідбивачі необхідної складної форми та розрахунок форми поверхні за допомогою комп’ютерних технологій, використання під час виготовлення прес-форм надточного обладнання.

В розсіювачах фар прожекторного типу в якості заломлюючих елементів використовуються циліндричні, сферичні і еліпсоїдні лінзи, призми і лінзи-призми. Залежно від заломлюючої структури розсіювача добиваються як зміни форми світлового променя, так і сили світла в різних напрямках світлорозподілу.

Формування необхідної структури світлового пучка забезпечується також зміною положення джерела світла щодо фокуса відбивача.