3.5 Біотичні рекреаційні ресурси
Біотичні туристсько-рекреаційні ресурси – це ресурси живої природи, сприятливі як для лікування та оздоровлення, так і задоволення духовних потреб людини та організації окремих видів туризму (мисливські тури, фіш-тури тощо).
Такими ресурсами є: рекреаційні ліси; складові природно-заповідного фонду (ПЗФ); фауна мисливських господарств.
Лісові рекреаційні ресурси є однією з головних умов для визначення та формування рекреаційних зон. Важливе значення має ступінь благоустрою лісових територій, їхній видовий та віковий склад, продуктивність, загальна залісненість території. Рекреаційне використання лісових ресурсів здебільшого залежить від їхньої приуроченості до відповідних місцевостей. Характеристики лісових ресурсів необхідні для обґрунтування територіальної організації оздоровчих видів рекреації [24, с.79].
Територія Херсонської області за ботанічним районуванням розташована в трьох ботаніко-географічних районах степової зони, а саме: в Правобережному Злаковому степу Лівобережному злаковому степу.
Рослинний світ можна охарактеризувати як єдність флори і рослинності. Флора -- це система географічних популяцій всіх видів рослин,які спонтанно оселились на території даного природно-географічного району.
У зв'язку з різноманітністю природних умов території області тут зростає велика кількість видів рослин і грибів.
Рослинність Херсонської області складають ценози зонального, екстра зонального та інтразонального типів. В зв'язку з цим рослинність області дуже різноманітна, складена різними типами ценозів, що сформувались в умовах строкатості материнської породи, ґрунтів,клімату та вологозабезпеченості.
Лісова рослинності приставлена вербовими лісами з верби білої, які приурочені до найбільш підвищених ділянок заплави. Деревостан розріджений, верби суховершиннять у зв'язку з нагінними явищами, проникненням солоної морської води під дією вітру до річища Дніпра та проток. В домішці трапляється верба ламка і осокір, в трав'янистому ярусі зростають : розхідник звичайний, гірчак перцевий, півники болотні тощо.
Тваринний світ Херсонської області своєрідний, представлений фоновими видами ссавців: козуля європейська, лисиця звичайна, миші, з птахів зустрічаються воронові та чайкові, представники герпетофауни - гадюка степова, вужі, батрахофауни - зелена ропуха, квакша.
Дніпро у своїй нижній течії є своєрідним фауністичним кордоном для ряду видів. Так, наприклад, на його правобережжі зустрічається кріт, крапчастий ховрах, комаха кравчик головач, а на лівобережжі малий ховрах, сліпак пісчаний, емуранчік. Дніпро перешкоджає розповсюдженню на захід близько 40 видів комах.
З хребетних тварин основними мешканцями прісноводних водойм є риби це: амур білий, товстолобик, гірчак, краснопірка, плітка, в'яз, короп сріблястий, до бентосоїдних відносяться промислові риби, такі як лящ, карась, гунтера, бички, серед хижих відомі щука, судак, сом.
У Дніпровських плавнях тваринний світ насичений і різноманітний. Із ссавців тут зустрічаються бобер річковий, видра річкова, норка європейська, горностай, кутори велика та мала, водяна полівка, миша маленька а також акліматизована ондатра. Багато видів що мешкають у плавнях занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку [25, с.312].
На сучасному етапі області гостро стоїть проблема лісовідновлення. На жаль, воно проводиться недостатньо і його рівень постійно зменшується: якщо у 2005 р. проведено лісовідновлення в лісовому фонді на площі 1656 га, у 2010 р. - 366 га, то у 2013 р. - всього 185 га.
ВИСНОВКИ
Стратегія управління регіональним розвитком будується з урахуванням результатів багатоаспектного аналізу стану регіону та його основних підсистем. У процесі дослідження рівня розвитку регіонів використовуються наступні методи: метод економічного районування.
Економічне зонування сприяє економії матеріальних цінностей у сфері обігу, створює умови для скорочення апарату управління, прискорює розв’язання соціально-економічних завдань. Потрібне рекреаційне зонування трактувати як: поділ території на умовно відособлені складові, що різняться за спеціалізацією рекреаційного обслуговування, структурою рекреаційних ресурсів і напрямами їх використання.
Економічна доцільність вимагає більш чіткої прив’язки до адміністративних районів з точки зору вдосконалення процесів управління туристично-рекреаційним комплексом області, поєднання економічного і територіального планування і управління, підвищення його ефективності. Це сприятиме оптимізації туристично-рекреаційної діяльності в області в цілому і розвиватиме ефективні, раціональні зв’язки та взаємовигідні позиції на міжрайонному рівні.
Економічна оцінка природно-рекреаційних ресурсів включає в себе два етапи. Перший етап – це інвентаризація та аналіз всіх рекреаційних ресурсів території, тобто природних та соціальних явищ і об’єктів, їх просторовий розподіл, якісні та кількісні характеристики. Другий етап – це якісна оцінка цих ресурсів, яка є необхідною умовою для їх економічної оцінки. Якісна оцінка розраховується в балах при цьому використовуються кількісні параметри. Застосування запропонованої методики розрахунку бальної оцінки дає можливість оцінити потенціал кожної рекреаційної зони.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Мальська М.П., Міжнародний туризм і сфера послуг [Текст]:підручник/ Мальська М.П ,Антонюк Н.В.-К.: Львів: НАН України, 2010.-112 с.
Чернюк Л.Г. Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил України. - Київ, ЦУЛ, 2002. - 470 с.
Основи економічної теорії: політекономічний аспект. /Г.Н.Климко, В.П.Нестеренко, Л.О. Каніщенко та ін. - К.: Вища школа - Знання, 1997. - 743с.
Hall C.M., Page S.J. The Geography of Tourism and Recreation: Environment, Place and Space. - New York: Routledge, 1999.
Житомирщина 2005: Статистичний щорічник. /Держкомстат України Житомирське обласне управління статистики. - Житомир, 2006. (електронний варіант).
Фоменко Н.В. «Рекреаційні ресурси та курортологія» К.: Центр навчальної літератури, 2009. - 312 с.
Масляк П.О. «Рекреаційна географія» Навчальний посібник. - К.: Знання, 2008. - 343 с.
Панкова Є.В. «Туристичне краєзнавство» Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2003. - 352 с.
Кифяк В.Ф. «Організація туристичної діяльності в Україні» Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. - 300 с.
Любіцева О.О., Панкова Є.В., Стафійчук В.І. Туристичні ресурси України. Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2007. - 369 с.: іл., картосхеми.
Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. - Львів, 1999.
Жученко В. Розвиток туристсько-рекреаційної діяльності на Україні: передумови та перспективи // Регіональні перспективи. - 2001. - №1 (14).
Руденко Природно-ресурсний потенціал України. Л: Світ 1998 р.
Ганич Н.М. [Текст] : Навчальний підручник: [для студ. вищ. навч. закл.] Видавництво 1-ше, К. 2008 .-534 с.
Історія Української географії і картографії. Матеріали наук. конф. – Тернопіль, 1995. – 275 с.
Рекреаційні ресурси України - Все о туризме
Масляк П.О. «Рекреаційна географія» Навчальний посібник. - К.: Знання, 2008. - 343 с., ст. 48
Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери ⁄ Кравців В.С., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П. – Львів: НАН України. – ІРД НАН України. – 1999. – 78 с.
Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навч. посібн. – Одеса: Астропринт, 2005. – 632 с.
Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. – Львів: ВЦ Львів. ун-ту ім. І. Франка, 2003. – 444 с.
Курортні ресурси України /За ред.. М.С. Лободи. – К.:ТАМЕД, 1999.- 344с.
Крачило Н.П. География туризма. – К. – «Вища школа», 1987. – 208 с.
Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАНУ, 1997. – 259с.
Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком. – К. – «Вища школа», 2000. – 222с.
http://www.virtual.ks.ua
Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. – К.: КНУ, 2001. – 397 с.
http://pidruchniki.ws/18060203/turizm/rekreatsiyni_resursi