3.3 Водні
В реалізації заходів, спрямованих на підвищення рівня здоров'я населення, не можна обмежуватись діяльністю тільки медичних закладів. Необхідний широкий комплекс заходів, які б охоплювали практично всі сторони діяльності сучасної людини. В цьому зв'язку великого значення набуває організація повноцінного і ефективного відпочинку населення, який розглядається як активна діяльність з профілактики, відновлення і підтримки необхідного рівня фізичного і психічного здоров'я [22, с.59].
В організації відпочинку особлива роль належить водним об'єктам. Можливість займатися різноманітними видами спорту, мікрокліматичний комфорт, естетична дія берегових мальовничих ландшафтів, зміна вражень - все це, діючи в комплексі, сприяє тому, що водойми цілком можна вважати природними лікувальницями.
Природні водотоки Херсонської області займають площу 10,67 тис. га
По території Херсонської області протікають велика річка Дніпро - 178 км, середня - Інгулець - 180 км та 24 малі річки загальною довжиною - 373,7 км, Озера, лимани, прибережні замкнуті водойми - займають площу 327,9 тис. га
Штучні водні об'єкти:
Ставки - 12,3 тис. га
Водосховища - 64,28 тис. га
Канали, колектори, канави - займають площу 15,35 тис. га
Каховське водосховище - загальна довжина - 230 км, у т.ч.по території Херсонської обл. 100 км , середня ширина - 9,3 км, максимальна - 25 км , середня глибина - 8,5 м, максимальна - 24 м , об'єм - 18200 млн. м3 Використовується для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства, рекреації. З водоймища починаються Каховський канал, Північно-Кримський канал і канал Дніпро-Кривий Ріг. На Каховському водосховищі перебуває порт Нікополь. Уздовж лівого берега водоймища проходить гілка залізної дороги із Запоріжжя в Сімферополь і Херсон. Є місцем відпочинку, а також аматорського й спортивного рибальства. Каховське водоймище покрило водою величезну територію найродючіших земель, у тому числі дніпровські плавні. Заплавні луги, озера, ліси. Усе кишіло рибою й звіром. Під час пуску Каховської ГЕС звірі бігли хвилями. Кілька років з настанням весни перелітні птахи кружляли в над водою в пошуку родових гніздувань і не знайшовши часто просто гинули. Старожили Запоріжжя й зараз згадують як по-варварськи, за кілька років, було знищено стільки тварин й просто гарних місць -природній заповідник. Мережа каналів покрила величезну територію, перетворивши її в сприятливу для землеробства зону.
Південне узбережжя затоки більше розчленовані. На косі Бірючий острів утворюються невеликі за розміром затоки - лимани Ямковскій, Олень, Вершинський.
Сиваш або Гниле море - частина Азовського моря, відокремлене від нього низькою і вузької піщано-черепашкової косою - Арабатській Стрілкою. Між цією косою і материком є вузький Генічеська або Тонка протока шириною 100 м і глибиною 2-3 м, який з'єднує Сиваш з Азовським морем. Береги Сивашу низинні та пологі, дуже розчленовані. Їх загальна довжина становить близько 400 км. На окремих ділянках Сиваш глибоко врізається в корінні береги, утворюючи затоки і півострови. Найбільш значними з півостровів є Чонгар і Семенівський Кут. Острови в Сиваші - це ряд мілин, які частково заливаються водою, вони розміщені уздовж берегів (Чурюк, Куюк-Тук, Папанін, Верблюжий).
Чорне море (площа 413 тис. км2) займає глибоку тектонічну западину з переважаючими глибинами близько 2000 м і максимальною глибиною 2245м. Але його північно-західна частина, яка омиває Херсонську область, є мілководною. Середні глибини цієї частини Чорного моря становлять 50 м. Берегова лінія Херсонщини дуже розчленована [23, с.43].
Значною проблемою області залишається різке скорочення продуктивності водойм Херсонщини: за останні 20 років вилов риби скоротився у 2,5 рази.
Тому важливою проблемою залишається необхідність створення умов для забезпечення здатності самовідновлення і самоочистки водних систем. Для сільської місцевості проблемою стали ґрунтові води (основне джерело постачання води для сільських жителів), які не завжди відповідають вимогам питної води, особливо внаслідок вмісту в них біогенних сполук (нітратів, фосфору та інших). Тому існує велика потреба в активізації інвестиційної діяльності у водогосподарську сферу, що зумовило б зниження вододефіциту в регіоні та брудоємності продукції.
Найбільша проблема області це проблема прісної води. Ще чекають закріплення перевіваючи піски, чекають розсолення солонці херсонської області, існує і проблема зрошення. Посуха, суховії і пилові бурі - часті явища в цих місцях. Не виключена і проблема екології.