ПРИРОДНІ РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

240 ГРН

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ РЕГІОНУ

1.1 Поняття "природні рекреаційні ресурси"

1.2 Методи дослідження і оцінки природних рекреаційних ресурсів обласного регіону

РОЗДІЛ 2 ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ( ТОБТО ВПЛИВ ФІЗ.ГЕОГ ПОЛ, РЕЛЬЄФУ, КЛІМАТУ І Т.Д)

РОЗДІЛ 3 ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ

3.1 Кліматичні

3.2 Бальнеологічні

3.3 Водні

3.4 Рельєф, як рекреаційний ресурс

3.5 Біотичні рекреаційні ресурси

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Херсонщина – благодатна і щедра земля, яка має унікальні природно-кліматичні умови. На її території є багато природних комплексів з різноманітним рослинним та тваринним світом, гірськими породами, грунтами, кліматом і водами.

Херсонська область розташована на півдні України по обох берегах нижньої течії Дніпра. Омивається Чорним і Азовським морями, а також Каховським водосховищем та озером Сиваш. На лівобережжі Дніпра простягаються Олешківські піски – єдина в Європі пустеля.

Актуальністю даної курсової роботи є те що У сучасному світі туризм - це багатогранне явище, тісно пов'язане з економікою, історією, географією, архітектурою, медициною, культурою, спортом та іншими науками.

Об’єкт дослідження – рекреаційні зони Херсонської області.

Предмет дослідження – природні рекреаційні ресурси.

Унікальні куточки природи на Херсонщині – це біосферні заповідники.

Метою виконання роботи є дослідження вигідних рекреаційних зон області.

Завданням даної курсової роботи є розглянути теоретико-методологічні основи географічного дослідження природних рекреаційних ресурсів регіону; описати чинники формування природних рекреаційних ресурсів Херсонської області; проаналізувати та описати географію природних рекреаційних ресурсів області.

При дослідженні теми в роботі було використано такі загальні наукові методи: методи емпіричного дослідження: спостереження, класифікація; методи емпіричного і теоретичного дослідження: періодизація; методи теоретичного дослідження: логічний метод. Були зроблені загальні висновки.

До написання даної курсової роботи використовували таку інформаційну базу, як підручники, журнали, наукові статті, Інтернет.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ РЕГІОНУ

1.1 Поняття "природні рекреаційні ресурси"

У сучасному світі туризм - це багатогранне явище, тісно пов'язане з економікою, історією, географією, архітектурою, медициною, культурою, спортом та іншими науками. Однак, жодна з них не може повністю і вичерпно схарактеризувати його як об'єкт власних досліджень і жоден з існуючих соціально-економічних інститутів не в змозі самостійно розв'язати комплекс його проблем.

Територія та її географічне положення є ресурсом розвитку рекреаційного господарства. Крім того, кожна територія має певні специфічні ресурси, які називаються рекреаційними [1, с. 43].

Україна має великі рекреаційні ресурси, до яких належать географічні об'єкти, що використовуються чи можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення. Рекреаційні ресурси поділяють на природні та соціально-економічні. Природні рекреаційні ресурси - це природні умови, об'єкти, явища, які сприятливі для рекреації - відновлення духовних і фізичних сил, витрачених під час праці, навчання, творчості. Природні рекреаційні ресурси України різноманітні. Вся її територія знаходиться в смузі кліматичного комфорту. Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах і лиманах Чорного та Азовського морів, водойм і річок, у Кримських горах та Українських Карпатах.

Рекреаційні ресурси України (природні національні парки, приміські смуги, історико-архітектурні, історико-культурні заповідники і т.д.) охороняються. У межах рекреаційних територій заборонена діяльність, яка призводить до негативних змін у навколишньому середовищі.

Досвід показує, що майже в усіх областях України щорічно проводять свій відпочинок тільки неорганізованим способом кілька мільйонів чоловік. Але слід відмітити, що в результаті аварії на Чорнобильській АЕС якість рекреаційних ресурсів помітно знизилася. Разом з тим в Україні існують традиційні і перспективні санаторно-курортні райони з ефективними унікальними ресурсами для відпочинку і лікування [2, с. 26].

Природні рекреаційні ресурси – сукупність природних та антропогенних об'єктів і явищ, що їх можна використовувати для відпочинку, лікування й туризму. Природні рекреаційні ресурси - це особливості природи, природні та природно-технічні геосистеми, об'єкти і явища природи, їхні компоненти й властивості, природоохоронні об'єкти, пам'ятки історії, архітектури, етнографічні особливості території.

Поняття «рекреаційні ресурси» є набагато ширшим від поняття «туристичні ресурси», оскільки включає в себе компоненти природи, соціально-економічні принципи і культурні цінності, які задовольняють туристичні потреби споживачів. [3, с. 51]

Головною властивістю рекреаційних ресурсів є те, що їм властива здатність відновлювати і розвивати духовні та фізичні сили людини. Такі ресурси придатні як для прямого, так і для опосередкованого споживання, надання різноманітних послуг курортно-лікувального і рекреаційно-туристського характеру.

Рекреаційні ресурси поділяються на дві основні групи: природні та історико-культурні.

До природних рекреаційних ресурсів належать природні та природно-антропогенні геосистеми, природні об'єкти, явища і процеси, які володіють внутрішніми і зовнішніми властивостями й характерними рисами для організації сезонної або цілорічної рекреаційної діяльності. У межах природних рекреаційних ресурсів можна виокремити кліматичні, ландшафтні, орографічні, бальнеологічні, біотичні, грязьові, водні та інші ресурси.

Історико-культурні рекреаційні ресурси включають рекреаційно привабливі пам'ятки історії, архітек тури" археології, місця, які пов'язані з життям і діяльністю видатних історичних осіб, території, де збереглися яскраво виражені етнографічні особливості, культові споруди, музеї, картинні галереї тощо. Всі ці рекреаційні ресурси приваблюють людей з метою задоволення їх духовних потреб і здатні задовольнити жагу до пізнання, зміни довкілля для психофізіологічного відновлення особистості [14, с. 38].

Загальний обсяг рекреаційних ресурсів не може бути визначений повністю якісно або кількісно. Для оцінки рекреаційних ресурсів треба враховувати географічне положення, особливості клімату і ландшафтів. До основних видів рекреаційних ресурсів належать: узбережжя теплих морів; береги річок, озер і водосховищ; лісові та лучні масиви; передгір'я та гірські країни; міста - столичні та історичні центри; міста-курорти або курортні місцевості; релігійно-культові комплекси та окремі споруди, розташовані поза межами населених пунктів; давні міста, фортифікаційні споруди (печерні міста, фортеці тощо), каменярні.

На характер використання рекреаційних ресурсів надзвичайно сильно впливає екологічний стан території - чистота або забруднення вод, повітря, ґрунтів, порядок чи безладдя в соціально-політичному житті суспільства, економіці країни. [3, ст. 48]

Серед рекреаційних ресурсів, особливо велика роль і значення, природних рекреаційних ресурсів. Їх класифікація, запропонована Стафійчуком В.І.: кліматичні; геоморфологічні; гідрологічні; гідромінеральні; грунтово-рослинні; фауністичні:

• Кліматичні рекреаційні ресурси - представляють собою метеорологічні елементи або їх поєднання, які мають медико-біологічні властивості та використовуються в процесі рекреації. Цей вид рекреаційних ресурсів - основний.

• Геоморфологічні рекреаційні ресурси представляють собою поєднання елементів, форм і типів рельєфу, що мають різний генезис, вік та еволюцію, що володіють науковими, медико-біологічними та психолого-естетичними цінностями та використовуються для задоволення потреб людей у рекреації. Умови рекреаційної діяльності багато в чому визначаються особливостями рельєфу. Характер рельєфу впливає на багато видів рекреаційної діяльності, визначає естетичні властивості пейзажів, умови сонячного освітлення, можливості будівництва. Кожному типу рельєфу відповідає певний тип рекреаційної спеціалізації.

• Гідрологічні рекреаційні ресурси включають всі типи поверхневих і підземних вод, які мають наукову, естетично-психологічну, медико-біологічну цінність і використовуються для задоволення потреб людей у рекреації.

• Гідромінеральні і гідротермальні рекреаційні ресурси, будучи ресурсами надр, є вичерпними і невідновними. Зазвичай вони розташовані в глибинних шарах літосфери і мають обмежене число виходів на поверхню Землі.

• Флористичні рекреаційні ресурси об'єднують все розмаїття рослинного світу, що володіє лікувальними властивостями, науковими, науково-пізнавальними, природно-естетичними рекреаційними та медико-біологічними цінностями і бере участь в процесі відновлення духовних і фізичних сил людини [5, с. 49].