
- •Тема 8. Укладання контрактів у зовнішньоекономічній діяльності
- •Значення контрактів
- •Деякі умови зовнішньоторговельного контракту
- •Основні платежі у зовнішньоекономічній діяльності
- •Значення контрактів
- •Деякі умови зовнішньоторговельного контракту
- •2.1. Зміст контракту
- •2.2. Специфіка зовнішньоторгового контракту
- •Місце виконання контракту
- •Ціна товару.
- •3. Основні платежі у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.1. Умови платежу.
- •3.2. Комерційні документи
2.2. Специфіка зовнішньоторгового контракту
Крім того, важливо, що окремі умови зовнішньоторгових контрактів мають свою специфіку, яку необхідно знати і враховувати при складанні контракту. До таких умов належать: місце виконання контракту, ціна, фінансові умови, комерційні документи.
,
Місце виконання контракту
Залежно від місця виконання контракту між сторонами розподіляються витрати на перевезення й обов'язки, пов'язані з доставкою товару. До місця виконання такі витрати й обов'язки за загальним правилом здійснюються продавцем, а в подальшому - покупцем.
У місці виконання контракту до покупця звичайно переходить право власності на товар і, відповідно, ризик випадкової втрати придбаного майна. У цьому полягає основна відмінність договору купівлі-продажу від усіх інших договорів - орендного, ліцензійного, страхування та ін., де не закладена умова про перехід права власності на товар, а предметом договору є право користування товаром чи надання послуг.
Стосовно законодавства країн СНД виникнення та припинення права власності на товар визначається за законами місця здійснення зовнішньоторгової угоди, право власності покупця на товар за договором купівлі-продажу виникає з моменту передачі йому товару, якщо інше не передбачено законом чи договором. Передачею визнається вручення товару покупцю, а також здавання товару транспортній організації чи пошті для відправлення покупцю, якщо за контрактом укладання договору перевезення та оплата за доставку товару покупцеві не входить в обов'язки продавця.
Переданий ним товар повинен за кількістю, якістю та іншими умовами відповідати вимогам контракту саме в місці виконання контракту. За подальше погіршення товару, якщо в цьому нема вини продавця, несуть відповідальність ті особи, якими було завдано шкоди товарові.
Ціна товару.
Ціна товару є однією із суттєвих умов контракту. Вона виражається числом грошових одиниць певної валюти за одну кількісну одиницю товару, вказаного в контракті.
Ціни контрактів за узгодженням сторін фіксуються у валюті однієї з країн контрагентів чи у валюті третьої країни.
Визначення ціни та валюти платежу залежить, по-перше, від співвідношення сил між покупцем і продавцем, по-друге, від усталених звичаїв у міжнародній торгівлі. Наприклад, у торгівлі каучуком, оловом усталився звичай вказувати ціни у фунтах стерлінгів, а в торгівлі нафтопродуктами - в американських доларах.
Інколи обумовлена у контракті ціна та ціна, фактично сплачена покупцем, не збігаються. Природно, що ціна товару залежить від обумовлених у контракті умов його поставки у вказаний географічний пункт.
Питання, що виникають при встановленні ціни на товар:
на які ціни орієнтуватися експортеру при встановленні ціни попиту та імпортеру при визначенні доцільності купівлі;
як співвідноситься ціна товару з витратами на доставку товару покупцеві;
яким способом розрахувати ціну товару;
як зафіксувати ціну у контракті;
в якій валюті встановити ціну товару і в якій здійснювати платіж;
як уникнути валютного ризику.
Загальні принципи, які використовуються при встановленні ціни товару у практиці міжнародних торгових угод.
Ціна кожного товару встановлюєтеся за певну одиницю виміру.
Наприклад: за кількісну одиницю маси (кілограм, тонна і т.д.);
за числову одиницю (десяток, дюжину, сотню і т.д.);
за одиницю маси, з огляду на базисний вміст основної речовини у товарі (руди, концентрати, продукція на основі хімічних сполук), на коливання натуральної маси' вмісту побічних домішок і вологи.
За умов, якщо за даним контрактом поставляються товари різної кількості й асортименту, то ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного виду, сорту, марки. Тоді ціни на товар вказуються у додатках до контракту - специфікаціях, які є невід'ємною складовою контракту. При поставках комплексного обладнання у специфікаціях вказується ціна на кожний комплектуючий виріб. При часткових поставках у специфікації вказується ціна кожної часткової поставки. Якщо в основу ціни береться одиниця маси, то потрібно визначити її характер (маса нетто - маса товару без упаковки; маса брутто - маса товару разом з упаковкою; маса брутто за нетто - маса товару з упаковкою, маса якої настільки мала, що нею можна знехтувати). У разі, коли в основу ціни кладеться одиниця маси або ціна встановлюється за штуку чи комплект, у контракті обумовлюється чи включається вартість упаковки і тари у ціну товару.
Експортні поставки товару за даною ціною найефективніші, якщо ціна товару покриває прямі затрати, компенсує віднесені на товар непрямі витрати, приносить прибуток. Прямі затрати - це затрати на виробництво та реалізацію, безпосередньо пов'язані з даним товаром. Витрати виробництва включають у себе придбання і збереження сировини та матеріалів, заробітну плату, амортизацію основних фондів і виплату процентів за кредит. До витрат реалізації належать затрати на транспортування товару покупцеві, страхування товару, сплату експортних податків, мита та зборів, агентських винагород посередникам.
Непрямі затрати пов'язані з діяльністю підприємства загалом і відносяться на вартість даного товару. Окрім того, ціна товару обов'язково включає певний прибуток у процентах до суми витрат.
В умовах, коли матеріальні затрати на виробництво товарів у СНД зовсім не співвідносні зі затратами на виробництво таких товарів за кордоном, ціни, розраховані на основі витрат і прибутку, є демпінговими, тобто значно нижчими, ніж світові. Під світовими цінами розуміють ціни, за якими проводяться великі комерційні експортно-імпортні операції в основних центрах світової торгівлі з платежами у вільно конвертованій валюті.
У країнах СНД спостерігається тенденція наближення цін багатьох товарів до світових. Збереження такої тенденції може призвести до того, що наші експортери зіштовхнуться з жорсткою конкуренцією на світовому ринку.
З метою визначення загального рівня цін планованого продажу користуються цінами, що публікуються у спеціальних і фірмових джерелах інформації. Практично світові ціни - це експортні ціни основних постачальників даного товару й імпортні ціни у головних центрах імпорту цього товару. Наприклад, на пшеницю та алюміній світовими є експортні ціни Канади; на пиломатеріали - ціни Швеції; на каучук - ціни Сингапурської біржі; на хутро - ціни Санкт-Петербурзького та Лондонського аукціонів; на чай - ціни аукціонів у Калькутті, Колом-бо та Лондоні. Для сировинних товарів світову ціну визначають основні країни- постачальники, щодо готових виробів і обладнання вирішальну роль відіграють ведучі фірми, які випускають і експортують.
До публікованих цін належать довідкові ціни, біржові котирування, ціни аукціонів, ціни, подані в загально статистичних довідниках, ціни фактичних угод, ціни пропозицій великих фірм.
Довідкові (індикативні) ціни - це ціни товарів у внутрішній оптовій чи зовнішній торгівлі різних країн, що публікуються у друкованих виданнях.
Біржові котирування - ціни товарів, що є об'єктом біржової торгівлі, які в основному відображають фактичні операції.
Ціни аукціонів близькі до біржових котирувань, оскільки відображають, як правило, реальні угоди.
Ціни попередніх угод застосовують у разі відносної стабільності цін і, насамперед, на промислову сировину, а також на машини й обладнання.
Обгрунтованим критерієм для встановлення рівня цін є ціни фактичних угод та ціни пропозицій фірм-конкурентів.
Одним із дієвих чинників успішного виходу на ринок є надання покупцям певних пільг у вигляді знижок на ціни. Розмір знижок залежить від характеру угоди, умов поставки та платежу, взаємин із покупцем, кон'юнктури ринку в момент угоди. Види знижок:
Спеціальна знижка надається привілейованим покупцям, у замовленнях яких найбільше зацікавлений продавець.
Загальна (проста) знижка - знижка з прейскурантної ціни на серійні машини й обладнання становить звичайно 20-30%, а іноді й до 40%. Проста знижка на промислову сировину складає близько 5%.
Прогресивна (оптова знижка) - це знижка за кількість. Вона застосовується щодо серійних замовлень виробів, до яких експортери виявляють значне зацікавлення. Розмір знижки досягає 10%.
Дилерська знижка надається продавцями своїм постійним представникам і посередникам. Вона активно застосовується при продажі автомобілів, тракторів, стандартного обладнання й оргтехніки; коливається залежно від марки товару і становить 15%) від ціни.
Знижка "сконто" - знижка при розрахунках готівкою. Такі знижки особливо поширені у Західній Європі. У контракті вона фіксується так: "Ціна товару - 2 000 німецьких марок, при оплаті протягом одного тижня - знижка 4%".
Бонусна знижка, чи знижка за оборот, надається продавцем своїм постійним агентам за реалізацію певної кількості товару. В агентській угоді встановлюється від 5 до 25%о.
Сезонна знижка використовується при продажі товару поза сезоном.
При наданні спеціальної знижки застереження про неї у тексті контракту бажане. Застереження може мати такий вигляд: "Ціна одиниці товару становить 900 дол. США, але продавець надає покупцеві знижку у розмірі 10% з кожного виробу, і кінцева ціна контракту складає таку-то суму".