Поняття про технічні вимірювання і контроль якості виробів

1. Засоби і методи вимірювання

Виміряти який--небудь розмір — означає порівняти його з іншим певним розміром, прийнятим за одиницю вимірювання. Предмети, прилади, пристрої, необхідні для здійснення технічних вимірювань, називаються засобами технічних вимірювань

або вимірювальними засобами.

Метод вимірювання характеризується застосовуваними засобами вимірювання та прийомами їх використання.

Розрізняють методи вимірювання абсолютні, або без­посередні, коли визначають значення всієї вимірювальної величини безпосередньо за показами вимірювального засобу, і відносні, або порівняльні, що ґрунтуються на порівнянні вимірюваної величини з певною величиною — еталоном.

Усі засоби вимірювання можна поділити на такі основні групи: міри, калібри, вимірювальні інструменти і контрольні автомати.

Міри — тіла або пристрої, за допомогою яких відтворюють одиниці вимірювання або їх кратні значення. Вони бувають із сталими і змінними значеннями (плоскопаралельні кінцеві міри, штрихові міри, щупи, гирі та ін,).

Калібри — безшкальні вимірювальні засоби для контролю розмірів і форм та взаємного розташування частин виробу. Вони, як правило, обмежують найбільший і найменший гранич­ні розміри деталі й визначають відхилення від заданих роз­мірів, не встановлюючи величину відхилення.

Вимірювальні інструменти призначені для абсолютного і відносного порівняння вимірюваної величини з одиницею ви­мірювання. За принципом дії і конструкцією вимірювальні інструменти поділяють на штрихові — з лінійним ноніусом (штангенінструменти), мікрометричні, важільно-механічні, важільно - оптичні, оптико-механічні, пневматичні, елек­тричні.

Контрольні автомати — дуже важлива складова частина автоматичні . контролю. Їх застосовують з метою підвищення продуктивності контрольних операцій та профілактики браку.

2. Характеристика засобів вимірювання

Розрізняють такі основні експлуатаційні показники засобів вимірювання.

Шкала призначена для відліку показів вимірювального засобу; має низку відміток (штрихів, точок і т. ін.),- що від­повідають певним значенням вимірюваної величини.

Поділка шкали — відстань між осями поряд розташованих штрихів.

Ціна поділки шкали — значення вимірюваної величини, що відповідає одній поділці шкали.

Границя вимірювання вимірювального засобу — граничне значення вимірюваної величини, яке можна дістати з установ­леною точністю без застосування додаткових пристроїв. Наприклад, верхні границі вимірювання штангенциркулів становлять 100; 125; 200; 300; 400 мм і т. д.

Точність відліку — точність, якої досягають у процесі від­ліку на вимірювальному засобі.

Вимірювальне зусилля — зусилля, яке виникає при контакті вимірювальних поверхонь вимірювального засобу з контрольо­ваним об'єктом.

Чутливість вимірювального засобу — відношення спостере­жуваної довжини (при вимірюванні довжин) поділки шкали до ціни цієї поділки.

Похибка вимірювання — різниця між показами засобу вимірювання і справжнім значенням вимірюваної величини»

Поправка — величина, яку треба алгебраїчно додати до показів вимірювального засобу, щоб дістати значення вимі­рюваної величини. Поправка чисельно дорівнює похибці, взятій з протилежним знаком.

Похибки, які спотворюють результат вимірювання, є наслід­ком об'єктивних і суб'єктивних причин, і їх поділяють на систематичні й випадкові. Систематичні похибки входять постійною величиною в усі результати вимірювань. Випадкові похибки невизначено змінюються за вели­чиною і знаком (плюс — мінус).

Розрізняють такі види основних похибок:

- показів вимірювального засобу;

- установлення вимірювального засобу;

- що спричиняються відхиленням температури, при якій роблять вимірювання, від нормальної (20 °С);

- які спричиняються вимірювальним зусиллям вимірюваль­ного засобу (внаслідок зминання поверхневих нерівностей і пружних деформацій об'єктів вимірювання) і несталість вели­чини цього зусилля;

- розташування об'єкта вимірювання;

- пов'язані з несталістю затискних зусиль;

- внаслідок спрацювання деталей вимірювального засобу;

- пов'язані з суб'єктивними особливостями контролера і т. д.

Гранична сумарна похибка вимірювання — похибка, що складається з систематичних і випадкових похибок вимірю­вання.