Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
комун-ні.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
160.77 Кб
Скачать
  1. Труднощі на шляху ефективного спілкування

Труднощі міжособистісного неформального спілк-ня супроводжуються нервово-психічною напруженістю, розрізняються за ступенем цієї напруженості, за типами ситуацій, у яких мають тенденцію виникати, і за ступенем впливу на успішність спілк-ня. Труднощі міжособистісного неформального спілк-ня найтяжче долаються.

1)«Суб’єктивно пережиті» – не завжди виявляються у конкретній соціальній взаємодії і не очевидні для партнера (непевність, боязкість, сором’язливість, невміння встановити психологічний контакт):

  • людина хоче і може, але не вміє спілкуватися (невихованість, егоцентричність);

  • не хоче, не вміє і не може спілкуватися (аутичність, глибока самотність);

  • уміє, але вже не може і не хоче спілкуватися (відчуженість, виключеність із соціальних зв’язків, самотність у юрбі);

  • уміє, може, але не прагне спілк-ня (глибока інтроверсія, самодостатність, відсутність мотивації);

  • і може, і хоче, але боїться спілкуватися (соціофобія).

2)«Об’єктивні» – виявляються в умовах безпосередніх контактів, тобто викликані об’єктивними причинами - це труднощі комун. характеру (пов’язані з психофізіол. особливостями особистості, повнотою знання вербальних і невербальних засобів) і комунікаб. характеру (знання норм, правил, сформованість психолог. к-ри спілк-ня).

За причинами труднощі поділяються на:

1) Первинні труднощі залежать від прир. властивостей людини, їх відрізняє більша зумовленість і неминучість виникнення (агресивність, тривожність, ригідність).

2) Вторинні труднощі можуть бути:

Психогенними – як наслідок психологічних травм, стресів, важких переживань і фрустрації, неадекватної самооцінки.

Соціогенними - є наслідком зовн. бар’єрів (комунікативних, значеннєвих, лінгвістичних, суто ситуативних), невдалого досвіду спілк-ня, прорахунків у вихованні, певних умов спілкування.

  1. Відмінності вербальної комунікації від невербальної

Невербальні повідомлення передаються за допомогою: виразних рухів тіла (експресії) – міміка, жести, пози та ін.); звукового оформлення мови – висота, голосність, швидкість; простору, що оточує людину, і який ця людина контролює, змінює; візуального контакту; використання матеріальних предметів, що мають символічне значення.

Отже, розрізняють вербальну комунікацію (що використовує мову як знакову систему) і невербальну комунікацію (де викор-ся різні немовні знакові системи), яка поділяється на 4 форми: кінесика, паралінгвістика, проксеміка і візуальне спілк-ня.

У процесі комунікації слова займають 7%, звуки та інтонації-38%, мова рухів тіла -55%.

Вербальна комунікація як знакову систему використовує мову, при передачі інформації за допомогою мови найменше втрачається зміст повідомлення.

Невербальна комунікація – обмін невербальними повідомленнями між людьми, а також їх інтерпретація. Вона надає тим, хто спілкується, велику кількість додаткової інформації, яку вони не можуть отримати за вербальними каналами спілкування.

Відмінності вербальної і невербальної комунікації

невербальна комунікація

  1. Обмін повідомл-ми про те, що відбувається “тут і зараз”, у рамках конкрет. ситуації, з людьми, які вступили в безпосередні взаємовідносини

  2. Неверб-ні повідомл-ня важко розкласти на окремі 1-ці, їх основу складають різноманітні рухи тіла, обличчя, голосу, просторових переміщень

  3. Невербальна поведінка спонтанна, невимушені рухи переважають над вимушеними, несвідомі – над свідомими

  4. Невербальну мову людини,як правило, успішно засвоюють самі за допомогою спостережень, копіювання, імітації

вербальна комунікація

  1. Обмін повідомл-ми, які можуть існувати поза людиною, котра їх передає (Н: у вигляді переказу/тексту), дає можл-ть інформувати про відсутні предмети/явища

  2. Складові верб-го повідомл-ня (літери, слова, реч-ня, фрази) чітко відокремлені одне від одного, їх співвідношення підпорядковане певним правилам

  3. Верб-ні повідомлення значною мірою свідомі, їх простіше проаналізувати, оцінити, зрозуміти, проконтролювати

  4. Розмовляти дітей вчать спеціально, сімя та сусп-во приділяє цьому достатньо багато часу і сил