44. Головні індикатори сталого розвитку.

Індикатори – певні нормативи і умови, на яких ґрунтується стійкий (сталий) розвиток. Існує близько 130 індикаторів, що характеризують різні сторони та аспекти стійкого розвитку.

Політично-правовий аспект включає розвинуту сучасну демократію, конституційну владу, правову державу, громадянське суспільство. Складовими є також дотримання прав і свобод людини, рівності усіх перед законом, досконала система законодавства.

Економічний аспект передбачає оптимальне поєднання державної, корпоративної, приватної та муніципальної власності, функціонування змішаної економіки, наявність сукупності ринків (товарів і послуг, капіталів, цінних паперів, нерухомості, робочої сили та ін.); конкурентне середовище та антимонопольне законодавство, засоби стимулювання суспільно корисної діяльності.

Надзвичайно розгалуженим є екологічний аспект стійкого розвитку. Ним охоплюються: забезпечення коеволюції суспільства і природи, людини і біосфери, відновлення гармонії між ними; створення реальних можливостей не лише для нинішнього, а й для майбутніх поколінь задовольняти свої основні життєві потреби; здійснення теоретичних досліджень та розробка практичних методів ефективного використання природних ресурсів; розгортання маловідходних та безвідходних технологій, широке впровадження біотехнологій; поступовий перехід від енергетики органічного палива до альтернативної енергетики, що ґрунтується на використанні відновлюваних джерел енергії (сонце, вітер, вода, енергія біомаси, підземне тепло); цілеспрямоване екологічне виховання населення.

Міжнародний аспект декларує відомі принципи міжнародного права у сфері міжнародних відносин, а саме боротьбу за мир, запобігання новій світовій війні та регіональним конфліктам, вирішення суперечностей будь-яких суперечностей мирними політичними засобами; розвиток всебічного співробітництва, широка кооперація між країнами і народами в різноманітних галузях економіки, науки і техніки; всіляке сприяння миротворчій та природоохоронній діяльності ООН з боку держав-членів.

Інформаційний аспект програми стійкого розвитку спрямований на матеріалізацію досягнень науки, широку інформатизацію суспільства, масове застосування електронних засобів зв’язку та обміну інформацією.

Базовий набір індикаторів стійкого розвитку поділяють на три основні групи:

• соціальні;

• економічні;

• екологічні.

Статистичний департамент ЄС виділяє також інституціональні індикатори.

41 соціальний індикатор об’єднано в п’ять агрегованих блоків: боротьба з бідністю, демографічна динаміка, сприяння освіті, підготовці кадрів та поінформованості суспільства, захист здоров’я населення, сприяння стійкому розвитку поселень.

23 економічні індикатори об’єднані в три групи:

• економічний розвиток;

• зміна характеру споживання;

• фінансові ресурси і механізми.

В екологічному розділі зосереджено 55 індикаторів, які розбиті на п’ять підрозділів:

• водні ресурси;

• земельні ресурси;

• інші природні ресурси;

• атмосфера;

• відходи.

1 Країна вважається великою, якщо зміна попиту з її боку на імпортні товари веде до змін світових цін.

2 В міжнародній економіці країна вважається малою, якщо зміна попиту з її боку на імпортні товари не веде до змін світових цін

3 Вільгельм ІІ Гогенцоллерн, кайзер (1859-1941). Останній кайзер Німеччини, вступив на трон в 1888 році і правив Німеччино під час Першої світової війни. Вільгельм II був прибічником закріплення та розповсюдження військової та промислової могутності Німеччини.

4 ЄБРР, згідно з угодою про його створення, має статус преференційного кредитора, що, з одного боку, ставить кредитний портфель Банку в країні поза межами будь-якої реструктуризації зовнішнього боргу, а з іншого – дає ЄБРР серйозний важіль у діалозі з країнами щодо впровадження часом непопулярних та політично “нелегких” рішень у структурній політиці.

5 Згідно з установчим договором, країни-члени Банку мають сплатити готівкою 30% своєї частки в акціонерному капіталі ЄБРР, а стосовно решти (70%) передати до ЄБРР свій вексель на пред'явлення.

6 Синергізм – явище посилення одного каталізатора додаванням іншого; більша ефективність, яка утворилась в результаті інтеграції країн у порівнянні з її окремими частинами до об'єднання.

7 Дирижизм – політика активного державного регулювання в післявоєнній Франції. Основою дирижизму став створений у 1944-1945 роках в результаті націоналізації деяких банків і ряду галузей промисловості значний державний сектор. Теоретичним обґрунтуванням дирижизму стали ідеї відомого французького економіста Ф. Перру, зокрема, розробка принципів індикативного (рекомендувального) державного планування, принцип вибіркової державної економічної політики, концепція «привілейованих точок» (галузей, корпорацій) підтримки.

8.

9 Контингент – квота сезонного характеру.

10

11 З 1971 року діє Загальна система преференцій, яка передбачає значне скорочення імпортних тарифів розвинутих країн на імпорт готової продукції з КЩР.

12 Система "багатосторонньої" торгівлі прийнята в СОТ. Більшість держав, включаючи всі основні країни-імпортери і країни-експортери, є членами цієї системи. Однак ряд держав в неї не входить, тому систему називають "багатосторонньою", а не "глобальною" або "всесвітньою". У контексті діяльності СОТ слово "багатосторонній" використовується в протилежність операціям на регіональному рівні або на рівні невеликої групи держав.

У такому значенні термін "багатосторонній" не використовується в інших областях міжнародних відносин, де "багатостороння" угода про безпека може укладатися на регіональному рівні.