
- •55. Сдр як форма світових кредитних грошей: проблеми функціонування.
- •50. Валютні обмеження в регулюванні мев.
- •49. Вплив митного тарифу на виробників, споживачів та економіки в цілому.
- •Економічний ефект митного тарифу на економіку великої країни
- •Головні напрями трансформації сучасної міжнародної валютно-фінансової системи.
- •14. Економічна та Соціальна Рада оон (екосор): механізм регулювання системи світогосподарських зв'язків.
- •15. Економічна глобалізація: сутність, форми прояву, етапи.
- •20. Економічне середовище міжнародного бізнесу (підприємництва).
- •21. Економічні системи сучасності: загальна характеристика.
- •26. Єбрр: структура і функції.
- •27. Зовнішньоекономічна стратегія сша.
- •32. Інтеграційні об'єднання в Латиській Америці.
- •Андське співтовариство націй
- •Меркосур
- •33. Конкурентні переваги і конкурентоспроможність країн світу.
- •38. Конференція оон з торгівлі та розвитку (юнктад): характеристика.
- •39. Концептуальні основи формування зовнішньоекономічної стратегії держав в сучасних умовах.
- •59. Концепції та моделі економічного розвитку.
- •Модель лінійних стадій
- •58. Концепції міжнародної економічної інтеграції.
- •56. Мвф: структура і функції.
- •Структура управління мвф.
- •52. Механізм реалізації національної валютної політики: сутність, головні елементи.
- •51. Міжнародна Фінансова Корпорація: структура, функції.
- •45. Міжнародна міграція робочої сили: етапи, головні ринки.
- •46. Міжнародна торгівля: модель Хекшера-Оліна.
- •3. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (мбрр): загальна характеристика.
- •4. Міжнародний ринок позичкових капіталів: головні риси та особливості.
- •10. Міжнародний ринок послуг: динаміка, структура, регулювання.
- •11. Міжнародні валютні ринки: динаміка, структура.
- •Форексні ринки,
- •Ринок євровалют,
- •Ринок деривативів (похідних валютних інструментів).
- •16. Модель сталого економічного розвитку України.
- •17. Модель стійкого економічного розвитку.
- •27 Принципів сталого розвитку (Ріо 92):
- •22. Нафта: функції і перспективи розвитку.
- •23. “Неотехнологічні” моделі міжнародної торгівлі (загальна характеристика).
- •Концепції економії на масштабах виробництва.
- •4. Теорія перехресного попиту
- •28. Нетарифні засоби регулювання міжнародної торгівлі.
- •Кількісні обмеження
- •Фінансові методи зовнішньоторгівельної політики:
- •Економічні наслідки впровадження експортних субсидій
- •29. Основні види тарифів у міжнародній торгівлі.
- •Класифікація митних тарифів
- •34. Основні напрями діяльності Світової організації торгівлі (сот).
- •35. Основні результати Уругвайського раунду переговорів гатт.
- •40. Особливості процесу економічного розвитку на рубежі хх і ххі століть.
- •64. Особливості вивозу капіталу на сучасному етапі.
- •Географічна структура піі
- •61. Особливості світової торгівлі на сучасному етапі.
- •Географічна структура
- •Товарна структура
- •57. Передумови та наслідки впровадження єдиної європейської валюти в єс.
- •60. Платіжний баланс та валютний курс: механізм взаємозв’язку і взаємодії.
- •54. Порівняльні і конкурентні переваги економіки України в міжнародному поділі праці.
- •53. Причини та можливі наслідки кризових проявів у світовій фінансовій системі.
- •47. Проблема природних ресурсів економічного розвитку.
- •48. Проблеми формування зовнішньоекономічної стратегії України
- •5. Проблеми ціноутворення в міжнародній торгівлі
- •6. Проблеми соціально-економічної типологізації національних господарств.
- •12. Профіль експортної спеціалізації України.
- •13. Регулювання світових товарних ринків: опек.
- •24. Світове фінансове середовище: загальна характеристика, тенденції та сутність.
- •18. Світовий ринок капіталів: динаміка розвитку, структура, регулювання.
- •19. Світовий ринок послуг: динаміка розвитку, структура, регулювання.
- •25 . Структура сучасної міжнародної валютної системи: загальна характеристика.
- •30. Сутність і способи вирівнювання сальдо платіжного балансу.
- •31. Сучасний етап розвитку економіки країн єс.
- •36. Сучасні засоби зовнішньоторговельної політики промислово розвинених країн.
- •37. Теорії впливу технічного прогресу на міжнародну торгівлю.
- •42. Теорія економічного зростання і соціальний прогрес: неокласичні моделі.
- •41. Фінансова криза в Азії, її наслідки.
- •63. Форми міжнародного бізнесу в системі світогосподарських зв’язків.
- •62. Центр міжнародної торгівлі юнктад.
- •43. Вплив піі на економіку приймаючих країн.
- •44. Головні індикатори сталого розвитку.
24. Світове фінансове середовище: загальна характеристика, тенденції та сутність.
Ретроспектива фінансового середовища
Останніми роками у світовому господарстві в цілому і в його фінансовому секторі, зокрема, відбуваються дещо нетрадиційні та новітні процеси. Сама фінансова діяльність стає дедалі інтегрованішою. Ті фінансові сфери, які раніше відзначались чіткою індивідуальністю (фінансові ринки, банківська справа, управління фінансовою діяльністю корпорацій, портфельне інвестування), все більш стають інтегрованими, дякуючи введенню нових фінансових інструментів, інноваційної фінансової техніки і багатонаціонального, багатодисциплінарного підходу до прийняття рішень із питань фінансового управління.
У результаті сучасних глобалізаційних процесів, зростання ринку євровалют, розвитку спільного європейського ринку, посилення ролі міжнародних фірм, низки фінансових та нафтових криз, міжнародної кризи заборгованості, розпаду комуністичної системи в СРСР (а відтак — і самого СРСР) і країнах Східної Європи та їх переходу до ринкового господарства змінилося саме фінансове середовище. У світі посилився рух міжнародних капіталів (частково ці зміни стали результатами коливань темпів зростання окремих держав), багато країн, що розвиваються, усувають свої обмеження, які регулюють фінанси й торгівлю, надаючи можливість фінансовим структурам, ринкам і інструментам впливати на їх економіку (вільні економічні зони, податкові канікули, спільні підприємства та ін.). Ці зміни проходили разом із зміною всього економічного середовища. Перша хвиля змін у світовому фінансовому середовищі прокотилася ще після «великої депресії» 1930-х років і Другої світової війни; друга — у повоєнні роки (в період з 1950-х до 1980-х), третя з 1990-х. можна виділити такі події, які спричиняли суттєві зміни у світовому економічному і фінансовому середовищі:
виникнення ринку євродоларів в кінці 50-х років XX століття.
створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) у 1958р., (яке було відоме як Спільний ринок, азі листопада 1993р. Європейський Союз (ЄС));
прагнення американських корпорацій розширити закордонну діяльність (з середини 50-х років); посилена орієнтація японських і європейських корпорацій на світовий ринок, а також активізація конкуренції між американськими й іноземними багатонаціональними корпораціями як на міжнародній арені, так і в США;
поява нових ділових можливостей для бізнесу на Далекому Сході, викликана швидким економічним зростанням Японії починаючи з 60-х років;
світові фінансові кризи в 1971 і 1973 рр. що призвели до краху Бреттон-Вудської системи, і формальний перехід від системи фіксованих валютних курсів до плаваючих валютних курсів;
серйозний тиск на світову економічну систему чинили перша й друга нафтові кризи в 1974р. і 1979 р., викликані суттєвим підвищенням цін на нафту;
банківська криза в США у 1979 р. спричинила загальне підвищення процентних ставок і поставила на межу банкрутства багато країн, що розвиваються — одержувачів приватних банківських кредитів;
світова боргова криза, яка розпочалася в 1982, спричинена проблемами обслуговування боргу країнами, що розвиваються;
перетворення Японії на провідну міжнародну фінансову силу і джерело світового капіталу (1980-ті роки);
підписання у лютому 1987 р. сімома країнами ( «Велика сімка» ) Луврських угод у Парижі. Було запропоновано підтримку долара США шляхом штучного підтримування обмінних курсів своїх валют щодо долара у вузьких межах коливання. Оголошено також про наміри проводити узгоджену економічну політику у своїх країнах;
прийняття 1987 р. Європейським економічним співтовариством єдиного Європейського акта, що передбачав створення уніфікованого європейського ринку в 1992 році,
у 1989 — 1992 рр. крах комуністичних режимів у східноєвропейських країнах та їх перехід від комуністичного тоталітарного до багатопартійного демократичного правління, від централізовано-планової економіки до побудови ринкової економіки. Ці зміни внесли суттєво-вагомі корективи у міжнародній політиці, економіці в цілому та фінансах, зокрема;
поява уніфікованого європейського ринку після 1992 року;
набуття чинності в листопаді 1993 р. Північноамериканською угодою про вільну торгівлю (НАФТА). Прискорення регіонального розвитку після Конференції з питань азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва у США;
в 1994 р. — прийняття рішення на Уругвайському раунді переговорів у рамках ГАТТ (1986-1994 рр.) про створення Всесвітньої торгової організації
в 1994-1995 рр. — фінансова криза в Мексиці, яка поставила країну на межу суверенного дефолту і загрожувала поширенням на інші країни Латинської Америки. (Дефолту вдалося запобігти завдяки надоперативній і потужній фінансовій допомозі з боку МВФ і США);
1997-1998 рр. — глибока фінансова криза сколихнула Південно-Східну Азію, Росію, Бразилію та інші країни. Більшість національних валют азіатського регіону девальвувала (в Індонезії, Південній Кореї, Малайзії, Таїланді, на Філіппінах). «Фінансова пожежа» від Волл-Стріт до Токіо спричинила значний вплив на кон'юнктуру валютних і фондових ринків;
1999 р. — запровадження країнами Європейського Союзу спільної валюти — євро та проведення комунітарної грошової політики;
наприкінці березня 2000 року — злиття Паризької, Амстердамської та Бельгійської фондових бірж, — створення Еигопехі — найбільшого у Єврозоні за обсягами торгового фондового ринку; 26 квітня 2000 р. — оприлюднення намірів про злиття двох найпотужніших європейських бірж — Лондонської та Франкфуртської у «IX» («Ай-Ікс» );
«чорна п'ятниця» 14 квітня 2000 р. — обвал індексу NASDAQ.
«чорний вівторок» 11 вересня 2001 р. — терористичний акт в США. Шок охопив весь світ. Чотири дні не працювала Нью-Йоркська фондова біржа — найтриваліше закриття з часів першої світової війни.
Нині світова фінансова мережа охоплює сотні тисяч транснаціональних і міжнародних фінансово-промислових груп, транснаціональні банки і страхові компанії, ринки цінних паперів, електронні системи банківських розрахунків — як традиційні, так і віртуальні. Глобальна сітка Інтернет-торгівлі та розрахунків перетворила світовий фондовий і валютний ринок на єдиний глобальний фінансовий простір над яким, як колись над Британською імперією ніколи не заходить сонце. Ділові операції у цьому просторі здійснюються цілодобово (у змінному режимі).
Складові світового фінансового середовища :
Міжнародні фінансові ринки
Міжнародна банківська система
Фінанси міжнародних корпорацій, організацій, фірм
Міжнародне інвестування
Віртуальній фінансовий сектор
Міждержавний фінансовий сектор
Міжнародні фінансові організації
Після II світової війни спостерігався наступний розвиток подій в галузі економіки та м/н фінансів (МФ чи СФ) зокрема:
50-пй роки - промислові корпорації були зайняті проблемою відтворення внутрішнього ринку;
60-ті роки - під впливом розвитку зовнішньої торгівлі (ЗТ), інтеграційних процесів, компанії розширюються діяльність, збільшуються самі компанії;
70-ті роки - проблема транс націоналізації, виникли ТНК, вони стали
багатонаціональними, вкладали дуже великі кошти в розвиток ТНК + створювали потужні центри за кордоном;
80-ті роки - 1). Бурхливий розвиток ЗТ (70-ті роки світова ЗТ 2-2,5 трлн. дол.; кінець 80-х - 5,5 трлн. дол..; кінець 90-х 5,5 трлн. дол..; зараз - приблизно 6 трлн. дол..) 2). Різке зростання фінансових потоків, звідси виникає проблема
глобалізації, а глобальні проблеми стають "символом" розвитку ТНК.
Ці тенденції спостерігаються й зараз.
Існують чотири аспекти розвитку МФ (СФ):
СФ дають аналіз фінансової сфери в світовому масштабі, охоплюючи фінансове середовище, м/н фінансові ринки, м/н банківську діяльність, м/н фінанси корпорацій, управління портфелями цінних паперів (ЦП) та зв'язком між всіма цими факторами.
СФ пояснюють взаємодію фінансових операцій на світовому рівні не залежно від їх місце розташування (чи вони відбуваються в розвинених країнах, чи в КЩР, чи в перехідних країнах тощо)
СФ дають повний аналіз на макро- та мікро- рівнях. З точки зору мікрорівня - особливе значення приділяється детальному аналізу фінансових корпорацій, фінансових ринків, банківським операціям, управлінню портфелями ЦП.
СФ припускають безперервність процесу м/н фінансових операцій + постійні зміни цього процесу. .
З точки зору розвитку цієї проблеми в історичному процесі за останні 30-40 років в світовій фінансовій сфері з'явилися глибокі зміни:
а). В 50-ті роки створення ЄС, СВФ, генеральна Угода про тарифи та торгівлі
б). 12 основних подій вплинули на СФ розвиток та світовий економічний розвиток:
Створення Європейського Економічного співробітництва (1958р.);
Виникнення ринку євро-доларів (1957);
Розширення діяльності американських корпорацій на світовому ринку (50 роки), пізніше набирають силу японські та європейські корпорації (початок 60-х);
Світові фінансові кризи 1971 та 1973 років, звідси проблема модернізації м/н економічних відносин;
60-ті роки - поява НГК ("азіатські тигри") та інформація про них в економічній літературі;
Три енергетичні кризи: 1972-1973рр, 1980-1981 рр та криза країн ЄС (коли ціни на нафту мали тенденцію до зниження, але за курсом американської валюти до національної ціни на нафту в національній валюті реально зростали);
80-ті роки поява "Великої Сімки";
Японія - потужна сила 80-х, виникнення борової кризи КЩР;
1987- ЄЕС, прийнятий єдиний європейський акт, уніфікація європейського ринку;
1989-1992 рр - криза країн посткомуністичного табору, трансформаційні процеси переходу до ринку, а потім вже трансформаційні процеси торкнулися й країн постсоціалістичного табору.
1992-1993 - єдиний ринок, введення єдиної європейської валюти;
Амстердамський договір (ЄС прямує до створення Федерації)
Зміна світової економічної структури
4 глобальні особливості:
1). Зміни у відносинах між групою сировинних країн (КЩР) та промислово-розвинених країн. Початок 70-х (перша економічна криза 72-73 років), КЩР піднімають ціни у 4 рази на нафту, що призводить до поштовху для КЩР, що мають на території якісь корисні копалини, створити по типу країн ОПЕК таку ж саму організацію. Спроби були успішними, ціни більше ніж 100%. 80-ті роки: ціни на рівні 50%, ніяких змін не відбувалося, не дивлячись на новостворені організації.
2). Перехід ПРК (80-90 рр) з працемісткого виробництва на наукоємне.
3). Підвищення значення міжнародного руху капіталу. 1997 рік: 85-90 трлн. дол. становив приплив капіталу, світова торгівля приблизно 5,5 - 6 трлн. дол. Інвестиції приблизно 6 трлн. дол., дохів від інвестицій 18-20%. 15-20 трлн. - забезпечення угод МТ, інвестицій, доходів від інвестицій. 70-75 трлн. - непідконтрольний державним органам рух капіталу.
4). Зростання ступеню диверсифікації діяльності ТНК. Ще 25 років тому вважалося, що 30% світової торгівлі приходиться на ТНК. В 90-ті роки 30% так і залишилася, особливо для американських та японських компаній ("процес застыл"). Спостерігається зімни організації характеру після Маастрихтських та Амстердамських угод в межах ЄС. Не всі можуть створити ТНК, але помітно визначається на рівні ТНК, що робить залежними деякі країни. В Росії спостерігається процес відновлення "цепочки" на мікрорівні, що була за часів СРСР. Сировина => кінцева продукція. Газпром раніше було єдиною такою компанією, зараз нафтохімічна промислові компанії почали вести таку політику. "Лукойл" та інші, що були куплені в Польщі та Угорщині. => процес пішов, 3 одного боку, існує небезпека через відсутність власних ТНК, протекціонізм. З іншого боку, розрив технічних "цепочек" вимагає включення кудись, в тому числі і в ТНК.