60. Платіжний баланс та валютний курс: механізм взаємозв’язку і взаємодії.

Платіжний баланс – це вартісний вираз всього комплексу світогосподарських зв’язків країни в формі співвідношення показників вивозу і ввозу товарів, послуг, капіталів (співвідношення платежів і надходжень в країну по всіх зовнішньоекономічних операціях, здійснених за певний період часу)

Структура платіжного балансу:

1. Торговий баланс – співвідношення між вивозом і ввозом товарів;

2. Баланс послуг і некомерційних платежів (баланс „невидимих операцій”);

3. Баланс поточних операцій, що включає рух товарів, послуг і односторонніх переказів;

4. Баланс руху капіталів і кредитів;

5. Операції з офіціальними валютними резервами

1)2)3) відноситься до поточного платіжного балансу - це баланс платежів і надходжень по торговлі товарами і послугами.

Статті поточного платіжного балансу є основними; сальдо цих статей характеризує країну як чистого експортера чи імпортера товаров и послуг. Решта статей вважаються балансуючими, тобто вони регулюють сальдо поточного платіжного балансу.

Платіжний баланс безпосередньо впливає на величину валютного курсу. Активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу національної валюти, тому що збільшується попит на неї з боку іноземних боржників. Пасивний платіжний баланс породжує тенденцію до зниження курсу національної валюти, тому що боржники продають її на іноземну валюту для погашення своїх зовнішніх зобов'язань. Розміри впливу платіжного балансу на валютний курс визначаються ступенем відкритості економіки країни. Так, чим вище частка експорту у ВНП (чим вище відкритість економіки), тим вище еластичність валютного курсу стосовно зміни платіжного балансу. Нестабільність платіжного балансу приводить до стрибкоподібної зміни попиту на відповідні валюти і їхню пропозицію.

Хронічне позитивне сальдо поточного платіжного балансу, як правило, свідчить про занижений валютний курс національної валюти, котрий при плаваючому (ринковому) режимі буде дорожати (ревальвувати), що вкрай небажано для експортерів, оскільки їх товари і послуги подорожають на зовнішніх ринках, а валюта буде обмінюватися на національну валюту по низькому курсу. Високий валютний курс буде стимулювати вивіз капіталу і імпорт товарів. 

 Навпаки, хронічний дефіцит поточного платіжного балансу є показником завищеного обмінного курсу національної валюти, яка буде дешевіти (девальвуватися), якщо її не будуть підтримувати законодавчо чи інтервенціями центрального банка, котрий буде скупати національну валюту за долари чи іншу вільно конвертовану валюту. Пониження валютного курсу вигідно національним експортерам товарів, оскільки вони отримають цінову перевагу на ринку, а зароблена іноземна валюта обмінюється на національну по високому курсу. Низький валютний курс невигідний імпортерам, оскільки імпортні товари дорожчають на внутрішньому ринку, і їх збут скорочується. Дефіцит обов’язково повинен бути покритий або із офіційних резервів, або шляхом залучення іноземного капіталу із приватних чи офіційних джерел. Покриття негативного сальдо іноземними заємними ресурсами (кредитами, займами) створює зовнішню заборгованість.

Крім того, на валютний курс впливає економічна політика держави в сфері регулювання складових частин платіжного балансу: поточних рахунків і рахунків руху капіталів. При збільшенні позитивного сальдо торгового балансу зростає попит на валюту даної країни, що сприяє підвищенню її курсу, а з появою негативного сальдо відбувається зворотний процес. Зміна сальдо балансу руху капіталів впливає на курс національної валюти, що за знаком («плюс» чи «мінус») аналогічно торговому балансу. Однак існує і негативний вплив надмірного припливу короткострокового капіталу в країну на курс її валюти, тому що він може збільшити надлишкову грошову масу, що, у свою чергу, може привести до збільшення цін і знеціненню валюти.

Взаємозв’язок та взаємодія з валютним курсом:

• Якщо знати поточні розміри експорту і імпорту і прогноз їх розвитку, можна приблизно визначити динаміку валютного курсу.

• Капітал частіше переміщується в ті країни, де процентні ставки вище, платіжний баланс позитивний і курс національної валюти зростає, і витікає із тих країн, де процентні ставки нижче, платіжний баланс дефіцитний і курс національної валюти падає;

• Зростаючий курс національної валюти створює ідеальні умови для припливу капіталу;

• Каптал розпочинає відтік напередодні девальвації – „спекулятивні атаки”;

• Курс валют країн, що мають дефіцит платіжного балансу, повинен падати, а країн, що постійно мають позитивне сальдо, – зростати;

• У відповідності з платіжним балансом валютний курс розділяється виходячи тільки з рівноваги зовнішнього балансу. При цьому попит на валюту вважається приблизно рівним імпорту товарів і послуг, а її пропозиція - їх експорту;

• Девальвація заохочує експорт, а ревальвація стимулює імпорт при інших рівних умовах;

• В очікуванні зниження курсу національної валюти відбувається зміщення строків платежів по експорту і імпорту: імпортери намагаються прискорити платежі, а експортери затримують отримання вирученої іноземної валюти (політика „лідз енд легз”);

• Коливання курсу провідних валют, котрі використовуються як валюти ціни і платежу, впливають на платіжні баланси більшості країн світу;

• Збільшуючи ціни на імпорт, девальвація може призвести до росту витрат виробництва вітчизняних товарів, підвищення цін і втрати конкурентних переваг на зовнішніх ринках.

В цілях регулювання платежів і надходжень по „невидимим операціям” платіжного балансу (операції послуг, рух доходів від інвестицій, угоди воєнного характеру, односторонні перекази (економічна допомога ін. країнам, внески в міжн. організації)) застосовуються обмежувальні норми вивозу валюти туристами даної країни.