Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
держ екз.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.91 Mб
Скачать

64. Особливості вивозу капіталу на сучасному етапі.

Вивіз капіталу здійснюється у формі експорту позичкового чи підприємницького капіталу. Причому нині світовий ринок позичкових капіталів набрав приголомшуючих темпів розвитку, що диктувалися глобальними інтеграційними процесами і загальною лібералізацією правових норм і регулювання.

Розвиток міжнародної торгівлі супроводжується зростанням масштабів МРК, насамперед для її обслуговування (експортні та імпортні міжнародні кредити). На певному етапі економічного розвитку рух капіталу набуває власної інвестиційної мотивації.

В останні десятиліття у світі спостерігається постійне зростання у світі вивозу капіталу у вигляді прямих приватних інвестицій, а також те, що домінуючою формою такого іноземного інвестування є транснаціональні корпорації.

Доповідь ЮНКТАД про іноземні інвестиції 2001 рік:

Після рекордно високих рівнів 2000 року глобальні потоки інвестицій у 2001 році - уперше за десятиліття - різко скоротилися. Це було обумовлено двома факторами:

  • погіршенням стану глобальної економіки, насамперед у трьох найбільших економіках світу, що вступили в стан рецесії;

  • падінням вартісних обсягів транскордонних угод по злиттю і придбанню компаній (ЗіП).

Падіння обсягів ПІІ відобразилось головним чином на розвинутих країнах: скорочення припливу ПІІ в них склало 59% проти 14% у країнах, що розвиваються. Приплив інвестицій у Центральну і Східну Європу в цілому залишився стабільним. Приплив ПІІ в усьому світі склав 735 млрд. дол., з яких:

  • 503 млрд. дол. припадає на розвинуті країни,

  • 205 млрд.долл. - на країни, що розвиваються,

  • 27 млрд. дол. - на країни Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) з перехідною економікою.

Частки країн, що розвиваються, і країн ЦСЄ в глобальному припливі ПІІ в 2001 році досягли відповідно 28% і 4% проти в середньому 18% і 2% у два попередніх роки. 49 найменш розвинутих країн залишаються в цьому плані маргіналами: на них припадає лише 2% усіх ПІІ, що надходять у країни, що розвиваються, або 0,5% глобальної суми ввезених ПІІ.

Економічний спад підсилив конкурентний тиск, змусивши фірми активніше вести пошук місць розміщення інвестицій з більш низькими витратами. Це може призвести до збільшення ПІІ в тих сферах діяльності, які опиняються у виграші від перебазування в країни з низькими рівнями заробітної плати чи від розширення операцій у цих країнах. Вивіз інвестицій може також збільшитися з країн, у яких внутрішні ринки зростають повільніше закордонних ринків. Є ознаки того, що обидва ці фактори зіграли свою роль у недавньому збільшенні японських ПІІ в Китаї й у рості припливу інвестицій у ЦСЄ.

У той же час потоки інвестицій у країни, що розвиваються, і ЦСЄ як і раніше розподіляються нерівномірно. У 2001 році на п'ять найбільших отримувачів припадало 62% сукупного припливу інвестицій у країни, що розвиваються, а відповідний показник по ЦСЄ складав 74%. У десятках країн, які опинились у найбільшому виграші з точки зору абсолютного приросту інвестицій, вісім є країнами, що розвиваються (і серед них це насамперед Мексика, Китай і Південна Африка). Навпаки, з десяти країн, які пережили найбільш різке скорочення припливу ПІІ, вісім країн були розвинутими; найбільш глибоке скорочення припливу інвестицій було зареєстровано у Бельгії і Люксембурзі, Сполучених Штатах і Німеччині.