
- •55. Сдр як форма світових кредитних грошей: проблеми функціонування.
- •50. Валютні обмеження в регулюванні мев.
- •49. Вплив митного тарифу на виробників, споживачів та економіки в цілому.
- •Економічний ефект митного тарифу на економіку великої країни
- •Головні напрями трансформації сучасної міжнародної валютно-фінансової системи.
- •14. Економічна та Соціальна Рада оон (екосор): механізм регулювання системи світогосподарських зв'язків.
- •15. Економічна глобалізація: сутність, форми прояву, етапи.
- •20. Економічне середовище міжнародного бізнесу (підприємництва).
- •21. Економічні системи сучасності: загальна характеристика.
- •26. Єбрр: структура і функції.
- •27. Зовнішньоекономічна стратегія сша.
- •32. Інтеграційні об'єднання в Латиській Америці.
- •Андське співтовариство націй
- •Меркосур
- •33. Конкурентні переваги і конкурентоспроможність країн світу.
- •38. Конференція оон з торгівлі та розвитку (юнктад): характеристика.
- •39. Концептуальні основи формування зовнішньоекономічної стратегії держав в сучасних умовах.
- •59. Концепції та моделі економічного розвитку.
- •Модель лінійних стадій
- •58. Концепції міжнародної економічної інтеграції.
- •56. Мвф: структура і функції.
- •Структура управління мвф.
- •52. Механізм реалізації національної валютної політики: сутність, головні елементи.
- •51. Міжнародна Фінансова Корпорація: структура, функції.
- •45. Міжнародна міграція робочої сили: етапи, головні ринки.
- •46. Міжнародна торгівля: модель Хекшера-Оліна.
- •3. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (мбрр): загальна характеристика.
- •4. Міжнародний ринок позичкових капіталів: головні риси та особливості.
- •10. Міжнародний ринок послуг: динаміка, структура, регулювання.
- •11. Міжнародні валютні ринки: динаміка, структура.
- •Форексні ринки,
- •Ринок євровалют,
- •Ринок деривативів (похідних валютних інструментів).
- •16. Модель сталого економічного розвитку України.
- •17. Модель стійкого економічного розвитку.
- •27 Принципів сталого розвитку (Ріо 92):
- •22. Нафта: функції і перспективи розвитку.
- •23. “Неотехнологічні” моделі міжнародної торгівлі (загальна характеристика).
- •Концепції економії на масштабах виробництва.
- •4. Теорія перехресного попиту
- •28. Нетарифні засоби регулювання міжнародної торгівлі.
- •Кількісні обмеження
- •Фінансові методи зовнішньоторгівельної політики:
- •Економічні наслідки впровадження експортних субсидій
- •29. Основні види тарифів у міжнародній торгівлі.
- •Класифікація митних тарифів
- •34. Основні напрями діяльності Світової організації торгівлі (сот).
- •35. Основні результати Уругвайського раунду переговорів гатт.
- •40. Особливості процесу економічного розвитку на рубежі хх і ххі століть.
- •64. Особливості вивозу капіталу на сучасному етапі.
- •Географічна структура піі
- •61. Особливості світової торгівлі на сучасному етапі.
- •Географічна структура
- •Товарна структура
- •57. Передумови та наслідки впровадження єдиної європейської валюти в єс.
- •60. Платіжний баланс та валютний курс: механізм взаємозв’язку і взаємодії.
- •54. Порівняльні і конкурентні переваги економіки України в міжнародному поділі праці.
- •53. Причини та можливі наслідки кризових проявів у світовій фінансовій системі.
- •47. Проблема природних ресурсів економічного розвитку.
- •48. Проблеми формування зовнішньоекономічної стратегії України
- •5. Проблеми ціноутворення в міжнародній торгівлі
- •6. Проблеми соціально-економічної типологізації національних господарств.
- •12. Профіль експортної спеціалізації України.
- •13. Регулювання світових товарних ринків: опек.
- •24. Світове фінансове середовище: загальна характеристика, тенденції та сутність.
- •18. Світовий ринок капіталів: динаміка розвитку, структура, регулювання.
- •19. Світовий ринок послуг: динаміка розвитку, структура, регулювання.
- •25 . Структура сучасної міжнародної валютної системи: загальна характеристика.
- •30. Сутність і способи вирівнювання сальдо платіжного балансу.
- •31. Сучасний етап розвитку економіки країн єс.
- •36. Сучасні засоби зовнішньоторговельної політики промислово розвинених країн.
- •37. Теорії впливу технічного прогресу на міжнародну торгівлю.
- •42. Теорія економічного зростання і соціальний прогрес: неокласичні моделі.
- •41. Фінансова криза в Азії, її наслідки.
- •63. Форми міжнародного бізнесу в системі світогосподарських зв’язків.
- •62. Центр міжнародної торгівлі юнктад.
- •43. Вплив піі на економіку приймаючих країн.
- •44. Головні індикатори сталого розвитку.
64. Особливості вивозу капіталу на сучасному етапі.
Вивіз капіталу здійснюється у формі експорту позичкового чи підприємницького капіталу. Причому нині світовий ринок позичкових капіталів набрав приголомшуючих темпів розвитку, що диктувалися глобальними інтеграційними процесами і загальною лібералізацією правових норм і регулювання.
Розвиток міжнародної торгівлі супроводжується зростанням масштабів МРК, насамперед для її обслуговування (експортні та імпортні міжнародні кредити). На певному етапі економічного розвитку рух капіталу набуває власної інвестиційної мотивації.
В останні десятиліття у світі спостерігається постійне зростання у світі вивозу капіталу у вигляді прямих приватних інвестицій, а також те, що домінуючою формою такого іноземного інвестування є транснаціональні корпорації.
Доповідь ЮНКТАД про іноземні інвестиції 2001 рік:
Після рекордно високих рівнів 2000 року глобальні потоки інвестицій у 2001 році - уперше за десятиліття - різко скоротилися. Це було обумовлено двома факторами:
погіршенням стану глобальної економіки, насамперед у трьох найбільших економіках світу, що вступили в стан рецесії;
падінням вартісних обсягів транскордонних угод по злиттю і придбанню компаній (ЗіП).
Падіння обсягів ПІІ відобразилось головним чином на розвинутих країнах: скорочення припливу ПІІ в них склало 59% проти 14% у країнах, що розвиваються. Приплив інвестицій у Центральну і Східну Європу в цілому залишився стабільним. Приплив ПІІ в усьому світі склав 735 млрд. дол., з яких:
503 млрд. дол. припадає на розвинуті країни,
205 млрд.долл. - на країни, що розвиваються,
27 млрд. дол. - на країни Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) з перехідною економікою.
Частки країн, що розвиваються, і країн ЦСЄ в глобальному припливі ПІІ в 2001 році досягли відповідно 28% і 4% проти в середньому 18% і 2% у два попередніх роки. 49 найменш розвинутих країн залишаються в цьому плані маргіналами: на них припадає лише 2% усіх ПІІ, що надходять у країни, що розвиваються, або 0,5% глобальної суми ввезених ПІІ.
Економічний спад підсилив конкурентний тиск, змусивши фірми активніше вести пошук місць розміщення інвестицій з більш низькими витратами. Це може призвести до збільшення ПІІ в тих сферах діяльності, які опиняються у виграші від перебазування в країни з низькими рівнями заробітної плати чи від розширення операцій у цих країнах. Вивіз інвестицій може також збільшитися з країн, у яких внутрішні ринки зростають повільніше закордонних ринків. Є ознаки того, що обидва ці фактори зіграли свою роль у недавньому збільшенні японських ПІІ в Китаї й у рості припливу інвестицій у ЦСЄ.
У той же час потоки інвестицій у країни, що розвиваються, і ЦСЄ як і раніше розподіляються нерівномірно. У 2001 році на п'ять найбільших отримувачів припадало 62% сукупного припливу інвестицій у країни, що розвиваються, а відповідний показник по ЦСЄ складав 74%. У десятках країн, які опинились у найбільшому виграші з точки зору абсолютного приросту інвестицій, вісім є країнами, що розвиваються (і серед них це насамперед Мексика, Китай і Південна Африка). Навпаки, з десяти країн, які пережили найбільш різке скорочення припливу ПІІ, вісім країн були розвинутими; найбільш глибоке скорочення припливу інвестицій було зареєстровано у Бельгії і Люксембурзі, Сполучених Штатах і Німеччині.