23. “Неотехнологічні” моделі міжнародної торгівлі (загальна характеристика).

Нові явища у структурі міжнародної торгівлі після II світової війни, динамічний НТП (з точки зору світогосподарської практики) та виявлення “Парадоксу Леонтьєва” обумовили розвиток теорії міжнародної торгівлі двома шляхами, що характеризувалися появою так званих моделей неотехнологічного напряму. Їх автори пояснюють причини та наслідки участі окремої країни в міжнародному торговельному обміні з інших позицій, ніж традиційний аналіз Хекшера-Оліна.

В останні десятиліття істотний вплив на розвиток міжнародної торгівлі робить НТР. Виникла необхідність врахувати цей вплив у моделях розвитку міжнародного поділу праці і міжнародної торгівлі.

Моделі неотехнологічного напрямку більш адекватно відображають реальні процеси сучасного розвитку міжнародного поділу праці, зокрема, внутрішньогалузевий обмін між окремими державами, який більш інтенсивно розширюється в 70-90-і рр.

Прихильники неотехнологічного напрямку намагаються пояснити структуру міжнародного поділу праці, його характер технологічними факторами.

Якщо основними змінними сучасних неокласичних моделей є, як у Хекшера — Оліна, забезпеченість факторами й інтенсивність витрат факторів, то основні зміні при неотехнологічному підході — це витрати на дослідження і розробки (у відсотках від вартості продажів), заробітна плата на одного зайнятого і відсоток кваліфікованої робочої сили.

По теорії Хекшера — Оліна, порівняльні переваги виникають внаслідок мінімізації витрат при переважних витратах надлишкового фактора. Неотехнологічна школа пов'язує переваги з монопольною позицією фірми (і країни)-новатора. Звідси і нова оптимальна стратегія для окремих фірм: випускати не те, що відносно дешевше, а те, що необхідно всім чи багатьом, але що більше поки ніхто випускати не може. Як тільки цю технологію зможуть освоїти інші — робити щось нове, і знову ж неосвоєне іншими.

Принципово змінилося і відношення до держави. Динамічні порівняльні переваги, аналізовані теоретиками неотехнологічного напрямку, створюються, виникають і зникають з часом. Відповідно до моделі Хекшера — Оліна структура зовнішньої торгівлі як би визначена співвідношенням надлишкових і дефіцитних факторів у даній країні, а завдання держави — лише не заважати тому, що змушує робити ринок ринком досконалої конкуренції: максимально використовувати у виробництві надлишковий фактор.

Навпаки, багато економістів неотехнологічного напрямку вважають, що держава може і повинна підтримувати виробництво високотехнологічних експортних товарів і не заважати скороченню виробництва інших, застарілих.

Представники цього теоретичного напрямку аналізують, як правило, торгівлю наукомісткою продукцією.

Основними моделями неотехнологічного напрямку є:

1. У 1961р. американський економіст Майкл Познер розробив модель технологічного розриву, який є причиною міжнародної торгівлі. Згідно з цією теорією саме прогресивні технології дають країні переваги у боротьбі за експорті ринки. Концепція виходить з того, що одна й та сама технологія не завжди одночасно використовується в різних країнах, а її розповсюдження в міжнародних масштабах (тобто переміщення від країни до країни) вимагає певного часу. Внаслідок цього розробка нової технології чи нового технологічного процесу дає країнам тимчасову монополію у виробництві та експорті основаного на ній товару. Країна, яка перша створила нову технологію і почала виробляти на її основі товари, стає експортером цих товарів і технології, яка міститься в них, в інші країни, навіть якщо у цієї країни нема відносної переваги перед іншими країнами по іншим факторам виробництва. По мірі того, як товари, які вироблені за допомогою нової технології, розповсюджуються по світу, країна-винахідник втрачає монополію на володіння нею, оскільки технічний прогрес в інших країнах також не стоїть на місці.

У розвиток цієї теорії М. Познер включив концепцію імітаційного лага, що складається з лага попиту і лага реагування.

Лаг реагування (або імітаційний лаг) – це проміжок часу між моментом появи даного продукту в країні, яка його виробила, та моментом, коли виробники країни-імпортера зможуть випустити його на свій національний ринок.

Лаг попиту являє собою проміжок часу між моментом появи нового продукту на ринку країни та тим моментом часу, коли споживачі визнають цей продукт як товар-замінник існуючим виробам або як якісно новий предмет споживання.

Різниця між цими 2-ма лагами (чистий лаг) обумовлює міжнародну торгівлю (експорт в іншу країну можливий, коли лаг попиту коротший від лага реагування). Технолог. розрив можна подолати через копіювання нововведень, але “потік” нововведень, як правило, забезпечує умови стабільної технолог. переваги і відповідної спеціалізації країни.

Таким чином, концепція імітаційного лага говорить про те, що країна може утримувати позицію провідного експортера на світовому ринку лише за умови постійної інноваційної діяльності.

2. Важливе місце серед альтернативних концепцій міжнародної торгівлі посідає теорія життєвого циклу продукту (або продуктового циклу), основні положення якої були розроблені Реймондом Верноном у 1966 році. Ця теорія безпосередньо базується на концепції імітаційного лага в тій частині, яка стосується аналізу запізнення передачі (дифузії) нових технологій у міжнародних масштабах.

Теорія продуктового циклу розглядає взаємозв'язок між життєвим циклом типового нового продукту та міжна­родної торгівлі. Треба відзначити, що дослідження Р. Вернона стали своєрідною відповіддю на результати емпірич­них перевірок теорії Хекшера—Оліна на прикладі США. В центрі аналізу Вернона перебуває продукт промислового виробництва, який уперше з'являється в США. На його думку, типовий новий американський продукт (товар) має дві основні характеристики:

1. він призначається для задоволення потреб населення з високими доходами, оскільки порівняно з іншими країнами США характеризуються більш високим рівнем добробуту;

2. припускається, що застосування нового про­дукту дозволяє зберігати працю, тоді як його виробництво є порівняно капіталомістким. Таке припущення було зроблено тому, що на час дослідження Вернона США вважалися країною з відносним дефіцитом праці як фактора виробництва.

Традиційно теорія продуктового циклу розділяє час існування нового товару на три частини (або цикли).

Етап 1 - поява нового продукту на ринку (new product stage) — новий продукт з'являється на внутрішньому ринку США і споживається лише на території цієї країни. Така національна концентрація виробництва пояснюється тим, що і попит на товар сконцентровано в межах кордонів США. Тому фірми-виробники зацікавлені зосередити свою діяльність саме там, де можна швидко і безпосередньо визначити реакцію споживача на свої товари та врахувати її в своїй подальшій виробничо-комерційній діяльності. До того ж на цьому етапі якісні характеристики продукту, обсяги й технології його випуску ще не є сталими, оскільки фірми лише освоюють виробництво даного товару та ринок, на якому він реалізується. Очевидно, що в такому випадку новий продукт не потрапляє в міжнародний обмін.

Етап 2 — етап зрілості продукту (maturing product stage) — характеризується формуванням певних загальних стандартів нового виробу, визначенням його основних характеристик та технологічних процесів вироб­ництва. На цьому етапі з'являється й швидко зростає попит на товар з боку іноземних споживачів. Разом з тим попит на товар у міжнародних масштабах обмежується регіоном розвинутих країн, оскільки, за визначенням, даний товар призначено для задоволення потреб споживачів з високим рівнем доходу. Іноземний попит та економія на масштабах виробництва стимулюють експорт товару на ринки розвинутих країн.

Р. Вернон також висловив припущення про можливість на цьому етапі експорту нового продукту з країн Західної Європи до США. Він виходив з того, що коли капітал стає більш мобільним у міжнародних масштабах порівняно з працею, то ціна капіталу як фактора виробництва в окремих країнах не буде варіюватись в тій мірі, в якій відрізняється ціна праці. Тому, якщо відносні товарні ціни визначатимуться переважно вартістю праці, то продукти західноєвропейського виробництва мають бути дешевшими порівняно з аналогічними американськими товарами, оскільки праця в Західній Європі дешевша.

Етап 3 — етап випуску стандартизованого продукту (standartized product stage) — весь комплекс характеристик, як споживчих якостей продукту, так і процесу його виробництва вже чітко визначений. Це означає, що продукт добре знайомий споживачам, а технологія його виготовлення — виробникам. Тепер виробництво товару може переміщатись і до країн, що розвиваються (вартість праці при цьому відіграє вирішальну роль). Індустріально розвинуті країни в цей час знову займаються розробкою нових продуктів. Структура торгівлі даним товаром може змінитися таким чином, що тепер США та інші індустріально розвинуті держави почнуть імпортувати його з менш розвинутих країн.

Теорія продуктового циклу дає можливість охарактеризувати динамічний аспект порівняльних переваг, який полягає в тому, що протягом життєвого циклу продукту відбувається послідовна зміна його постачальників на світовий ринок.