3. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (мбрр): загальна характеристика.

Міжнародний банк реконструкції і розвитку — головний інститут в складі групи Світового банку, встановлений в рамках Бреттонвудських угод в липні 1944 р. одночасно з МВФ; діяльність почав з липня 1946 р. Штаб-квартира: Вашингтон. 185 країн-членів.

Організаційна структура МБРР побудована за принципом акціонерного підприємства. Кількість голосів в органах МБРР визначається паєм в його статутному капіталі. Цей показник відносно окремих країн періодично переглядається в залежності від їх змінної ролі в світовій економіці.

Керівними органами МБРР є Рада керівників і Директорат (виконавчий орган). Рада керівників, що складається з міністрів фінансів або керуючих центральними банками країн-членів, збирається на свої сесії для прийняття найважливіших рішень один раз в рік. Причому ці сесії проводяться спільно з МВФ. Членами МБРР можуть бути тільки країни, що вступили в МВФ. Ця вимога пояснюється тим, що країни — члени Банку зобов'язані проводити свою валютно-фінансову політику відповідно до положень статуту МВФ.

З 24 виконавчих директорів банку 5 призначаються перерахованими вище країнами, що володіють найбільшою кількістю голосів. Деякі директори вибираються від однієї країни, якщо вона володіє відповідним числом голосів. Інші директори відносяться до категорії країн, що обираються від групи.

Кредити і кредитна політика МБРР. Спираючись на капітал, сформований країнами-учасницями, МБРР акумулює кошти світового ринку капіталів і видає позики державам з обмеженим доступом до цього ринку, виконуючи роль посередника. Позики видаються або безпосередньо урядам, або під їх гарантію. Цей механізм і основні цілі залишаються незмінними, однак стратегія і тактика МБРР, що використовується ним інструменти міняються в залежності від світогосподарських умов, ситуації в окремих регіонах, а також під впливом критичного аналізу досвіду, що накопичується.

Основні принципи програм схожі з тими, які висуваються МВФ. До них відносяться: ослаблення державного впливу на економіку; реформи в області державних фінансів; лібералізація цін і скасування контролю над ними; стимулювання експорту; опора на приватний капітал в розвитку економіки.

Діяльність МБРР будується в рамках наступних програм: боротьба з бідністю і економічне управління; соціальний розвиток і екологія; фінанси, приватний сектор, інфраструктура; розвиток людського потенціалу. У боротьбі з бідністю МБРР координує свої зусилля з МВФ, ЮНКТАД, СОТ і іншими інститутами. Розвиток людського потенціалу ув'язується із задоволенням основних потреб населення. Важливе значення надається екологічним проектам. У 90-х роках МБРР, а також його філіали помітно посилили свою діяльність по стимулюванню розвитку приватного сектора, в тому числі шляхом забезпечення для нього інфраструктурних умов. Фінансова підтримка банком приватного сектора в 1998 фінансовому році збільшилася на 2/3.

Кредити Банку покривають лише біля 30% загальної вартості об'єктів, а інша частина витрат повинна забезпечуватися за рахунок внутрішніх джерел. Тим самим МБРР впливає на інвестиційний процес в країні-позичальникові.

Умови кредитування переглядаються два рази в рік. Отримання прибутку не є основним мотивом в діяльності МБРР. Однак він незмінно зводить свій баланс з прибутком. Спред звичайно встановлюється в розмірі 0,25—0,5%. На відміну від кредитів комерційних банків МБРР встановлює спред незалежно від платоспроможності позичальників. Кредити надаються на термін від 12 до 20 років, пільговий період — 3—5 років, що перевищує терміни банківських і експортних кредитів.

Позичальнику може бути наданий вибір наступних кредитних інструментів: кредити на основі кошика валют, одновалютні кредити по плаваючій ставці (лібор), одновалютні кредити по фіксованій ставці. Валютна структура кредитів відповідає валютній структурі залучених ресурсів.

У 2002 році МБРР надав 19,5 млрд. доларів по проектах в більш, ніж 100 країнах, що розвиваються.