38. Конференція оон з торгівлі та розвитку (юнктад): характеристика.

Конференція ООН з торгівлі і розвитку ЮНКТАД була створена в 1964 році як головний орган Генеральної Асамблеї з питань міжна­родного економічного співробітництва. На відміну від ГАТТ, яка функціонує насамперед в інтересах промислово розвинутих країн, ЮНКТАД вирішує проблеми, які пов`язані з розвитком світової торгівлі та можливістю надання підтримки країнам, які розвиваються, в налагодженні торговельно-економічних відносин з іншими державами. ЮНКТАД охоплює практично всі економіч­ні й правові аспекти сучасної міжнародної торгівлі і пов'язані з нею питання економічного розвитку.

ЮНКТАД не є міжнародною торговою організацією. Її рішення мають форму резолюцій, заяв і не носять юридично обов’язкового характеру.

Діяльність ЮНКТАД спрямована на:

• регулювання торгових і економічних відносин між державами шляхом розробки концепцій і принципів розвитку світової торгівлі;

• розробку заходів регулювання міжнародної торгівлі сировинними товарами за допомогою укладання міжнародних товарних угод тощо;

• розробку заходів і засобів торгової політики і економічного співробітництва, серед яких — створення загальної системи преференцій при імпорті товарів з країн, що розвиваються, яка почала діяти в 1976 р.; заходи для усунення тарифних бар'єрів тощо;

• сприяння розвиткові економічного співробітництва між країнами, що розвиваються, шляхом організації переговорів щодо створення глобальної системи преференцій між країнами, що розвиваються;

• розробки програми дій світового співтовариства для сприяння подоланню економічного відставання найменш розвинутих країн;

• проведення нарад експертів, представників урядів, дипломатичних переговорних конференцій з метою узгодження політики урядів і регіональних економічних угруповань з питань розвитку світової торгівлі та інших проблем.

• аналітичну роботу з проблем глобалізації і розвитку, інвестицій, розвитку підприємств і технологій, міжнародної торгівлі товарами і послугами, розвитку інфраструктури в сфері послуг;

• сприяння координації діяльності в рамках ООН з питань міжнародної торгівлі, підготовка документів для Генеральної Асамблеї, ЕКОСОР та інших організацій;

• співробітництво з міжнародними економічними організа­ціями (СОТ та іншими);

Членами ЮНКТАД є 185 держав-членів ООН і три члени, що представляють спеціалізовані установи. Членство в ЮНКТАД відкрите для будь-якої держави- члена ООН, спеціалізованих установ системи ООН і МАГАТЕ.

З початку створення ЮНКТАД відбулися наступні конференції: 1964 р. – Женева, 1968 р. – Нью-Делі (Індія), 1972 р. – Сантьяго, 1976 р. – Найробі (Кенія), 1979 р. – Маніла (Філіппіни), 1983 р. – Белград (Югославія), 1987 р. – Женева, 1992 р. – Картахена (Колумбія) або ще називають ЮНКТАД-VIII, 1996 р. – Мідренд (Південна Африка).

В 1992 році держави-члени ЮНКТАД прийняли рішення про нове партнерство з метою розвитку – Картахенську угоду (ЮНКТАД-VIII). В цій угоді сформульована політика та визначені засоби у взаємопов’язаних сферах фінансів, торгівлі, сировинних товарів, технології та послуг, вказані рекомендації для вирішення як застарілих, так і нових проблем торгівлі та розвитку. Аналітична частина діяльності включає в себе систематичне вивчення впливу національної та міжнародної політики на розвиток, при цьому основна увага приділяється проблемам управління, ролі ринку, важливому значенню для розвитку існування демократичних систем та дотримання прав людини.

На VIII сесії ЮНКТАД була визнана необхідність інституційних коригувань, з тим щоб використати нові можливості в галузі міжнародного співробітництва з метою розвитку, включаючи розробку головних принципів з розширення роботи в рамках ЮНКТАД в галузі стійкого розвитку (взаємовплив питання торгівлі та екологічної політики, раціональне управління природними ресурсами, екологічно надійні технології, вплив практики виробництва та споживання на стійкий розвиток).

На IX сесії ЮНКТАД обговорювалися питання стимулювання зростання та розвитку в умовах лібералізації та глобалізації світової економіки.

Головний орган ЮНКТАД – Конференція, яка скликається раз на чотири роки, а між конференціями – Рада з торгівлі і роз­витку в складі всіх держав-членів, що проводить дві сесії на рік. На одній з них (вересень – жовтень) Рада розглядає глобальні питання взаємозалежності економік, у тому числі проблеми за­боргованості, а на другій (березень – квітень) – увага зосере­джується на конкретних питаннях міжнародної торгівлі (протекціонізм, торговельні переговори, торгівля послугами тощо). Рада з торгівлі і розвитку щорічно через Економічну і Соціальну Раду подає доповіді-звіти Генеральній Асамблеї.

З 1997 р. робочими органами Ради є комісії, що спеціалізуються на конкретних галу­зях: інвестиціях, технологіях і фінансових питаннях, торгівлі то­варами і послугами, розвитку приватного підприємництва. Сек­ретаріат ЮНКТАД знаходиться в Женеві. До його складу входять дві служби: координації і політики та зовнішніх зносин, функціо­нують дев'ять відділів (сировинних товарів; міжнародної торгів­лі; сфери послуг і ефективності торгівлі; економічного співробіт­ництва між країнами, що розвиваються, і спеціальних програм; глобальної взаємозалежності; транснаціональних корпорацій і ін­вестицій; науки і техніки; найменш розвинутих країн; послуг у галузі управління та оперативно-функціонального забезпечення програм) і підрозділи, що працюють спільно з регіональними ко­місіями ЕКОСОР. Крім того Секретаріат обслуговує Комісію з міжнародних інвестицій і транснаціональних корпорацій і Комі­сію з науки і техніки з метою розвитку ЕКОСОР.

У сучасних умовах уряди країн, що розвиваються, звертають­ся по допомогу до ЮНКТАД з метою вирішення таких проблем:

• необхідність (з погляду країни) збільшити свої надходження від експорту товарів і послуг, що є головним джерелом надходжень для фінансування розвитку;

• стабілізація та зміцнення міжнародних ринків сировинних товарів, продаж яких забезпечує майже 80-90% експортного виторгу більшості таких країн; збільшення експортних надходжень завдяки ширшій участі країн у переробці сировинних товарів;

• розширення експортних можливостей країн завдяки мобілізації внутрішніх і зовнішніх ресурсів, включаючи сприяння процесу залучення іноземних капіталовкладень; створення належних умов для проведення відповідної національної політики в сфері торгівлі;

• зменшення тягаря заборгованості;

• надання особливої підтримки і допомоги найменш розвинутим країнам;

• сприяння розширенню торгівлі й економічному співробіт­ництву між країнами, що розвиваються, в доповнення до тради­ційних економічних зв'язків з розвинутими країнами.

Діяльність ЮНКТАД суттєво вплинула на міжнародні органі­зації, що займаються питаннями регулювання міжнародної торгів­лі (зокрема СОТ/ГАТТ, МВФ, МБРР), привернувши їхню увагу до країн, що розвиваються, і до найменш розвинутих країн. У рамках ЮНКТАД утворилася “Група 77”, яка складається з країн, що розвиваються, з метою захисту своїх економічних ін­тересів у міжнародній торгівлі.

Міжурядові переговори під егідою ЮНКТАД привели до наступних досягнень:

• Угода про загальну систему преференцій (1971): пільговий режим щорічного експорту країн, які розвиваються у промислово розвинуті країни в розмірі 70 млрд. дол..;

• Угода про глобальну систему торгівельних преференцій між країнами, що розвиваються (1989);

• Угода по комплексу узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил для контролю за обмеженою діловою практикою (1980);

• Міжнародні товарні угоди, включаючи угоди по какао, цукру, каучуку, джуту, олову, олії та пшениці;

• Створення Спільного фонду для сировинних товарів, який представляє фінансову підтримку для функціонування міжнародних запасів, а також для розслідувань і розробок в сфері сировинних товарів (1989);

• Звільнення від заборгованості: більше 50 країн, що розвиваються скористалися звільненням від заборгованості на суму більше ніж 6,5 млрд.дол., з тих пір, як в 1978 р. була прийнята резолюція по ретроактивній коректировці умов заборгованості країн, що розвиваються з низьким рівнем доходів;

• Розробка Основних принципів міжнародних заходів в сфері реструктуризації заборгованості;

• Угоди за Спеціальною новою програмою заходів для найменш розвинутих країн (1981) і за Спеціальною новою програмою заходів для найменш розвинутих країн на 90-ті рр. (1990);

• Конвенції ООН в сфері морського транспорту: Про Кодекс проведення лінійних конференцій (1974), Про морське перевезення вантажів (1978), Про міжнародні змішані перевезення вантажів (1980), Про умови реєстрації суден (1986) та Про морську заставу і іпотеку (1993).

Технічне співробітництво ЮНКТАД охоплює більше 300 проектів в більше ніж 100 країнах, на які щорічно витрачається 24 млрд. дол. Останнім часом багато уваги приділено ініціативі BIOTRADE, метою якої є стимулювання інвестицій в біологічні ресурси для підтримки стійкого розвитку. Завданням BIOTRADE є покращення можливостей країн, які розвиваються, виробляти з додатковою вартістю товари та послуги, використовуючи ресурси біорізноманіття для реалізації цих товарів та послуг на міжнародних ринках (ця програма увійшла до національних і регіональних стратегій біорізноманіття Андських країн).