
- •Молекулярні комп'ютери
- •Біокомп'ютери
- •Оптичні комп'ютери
- •Квантові комп'ютери
- •Штучний інтелект
- •Нейронні мережі
- •Висновок
- •1. Розвиток комп'ютерна техніка.
- •2. Початок Інтернету.
- •3. Рівні Інтернету.
- •4.Доменние зони.
- •5. Сервіси Інтернету.
- •5.Программи-браузери.
- •6. Пошукові системи.
- •7. Віруси.
- •8. Проблеми розвитку у Білорусі.
- •9. Яким буде комп'ютер майбутнього?
- •Сторінка української "Вікіпедії", присвячена Чарльзу Штроссу
1. Розвиток комп'ютерна техніка.
Різні устрою, від громіздких лампових комп'ютерів середини п'ятдесятих років уже минулого століття до мініатюрних сучасних ноутбуків, – усю цю техніку ми називаємо комп'ютерами.
Фахівці стверджують, що початковим кроком у розвитку комп'ютерна техніка було визнано створення в 1502 року ПітеромХенлейном, майстром в Німеччині, перших годин. А в 1623 року ВільямШикард створив найпершу вважає машину. Цей громіздкий апарат міг виконувати прості арифметичні дії з6-значними цифрами. До появи справжніх комп'ютерів залишалося на той час ще кілька століть назад.
Але найцікавіше, мій погляд, серед досягнень комп'ютерна наука це Інтернет – Всесвітня комп'ютерна мережу.
2. Початок Інтернету.
Історія Інтернету почалася середині уже минулого століття: в 1957 року у США було створено АгентствоПерспективнихРазработок (>ARPA). Агентство займалося звичайними військовими розробками. Але перед вченими стала проблема: потрібна чітка, налагоджена система, що дозволяє різним дослідницьким центрам координувати своєї роботи, обмінюватися інформацією за принципом «кожен із кожним».
У цю мережу вимагалося об'єднати як комп'ютери, служили мозковий центр будь-який дослідницької лабораторії, а й безліч дрібних локальних «>подсетей». І ось січні 1969 року сталася на кілька хвилин було запущено система, яка пов'язала між собою чотири комп'ютера у різних кінцях Сполучених Штатів. За рік нова інформаційна мережу, названа Arpanet, вже почала працювати.
Arpanet давала ученим просто неймовірні можливості комунікації: за лічені секунди дослідник, які перебувають, наприклад, в Техасі, міг послати запит отримання потрібної йому інформації на якийсь Аляску – і за кілька секунд потрібний файл вже «лежав» з його «електронному столі».
Рік у рік Arpanet розросталася й розвивалася. Із суто військової техніки та засекреченішою мережі Мережа ставала дедалі більше доступною для громадських організацій. Право доступу в Arpanet почали вимагати собі спочатку великі лабораторії, і потім й менші. Нарешті, у передвиборні перегони за Arpanet включилися та вищі навчальними закладами. Військові були незадоволені, але погоджувалися. У 1973 року через Arpanet вперше «поспілкувалися» комп'ютери різних країн. Мережа стала міжнародної.
Мережа розвивалася із швидкістю, що зрозуміли: що потрібно повністю переробити механізм доступу до Arpanet. Такий механізм під назвою «протоколомТСP/IP» (>TransmissionControlProtocol/InternetProtocol) був у 1983 року. Народження протоколуТСP/IP дозволило користувачам з легкість підключатися до Інтернету за допомогою звичайної телефонній лінії. Саме тоді сталося й ще важлива подія: Arpanet розділилася. Від колись єдиній мережі, не втрачаючи із нею зв'язку, відмежувалося цілком кілька «наукових» мереж.Отделились та військові: частина їх Arpanet назвалиMILNet. Один ізотделившихся мереж отримав назвуNSFNet. Адже вона і став основоюИнтернетсети.
Розвиток мережі йшло все швидше. Усього шість років існування як відкритої інформаційної мережі число підключених до неї користувачів збільшилася більш ніж в 100 раз.
На початку 1990-х років уже минулого століття поширився графічний спосіб відображення інформацією Мережі як «сторінок», здатних нести як текст, як раніше, а й графіку, а пізніше – що й елементи мультимедіа (звуку й навіть відео). Це було те, що потрібно «середнім»пользователям-неспециалистам.
Інтерес до послуги Інтернету зростав. Кількість підключених користувачів щорічно стало подвоюватись. 1995 року Мережа перетворилася на найбільше, динамічний і доступний засіб масової комунікації.