Структура сукупних витрат домогосподарств за місяць у розрахунку на одне домогосподарство в Україні у 2005-2011 рр.

Витрати / Роки	2007	2008	2009	2010	2011
Сукупні витрати, грн.	1722,0	2590,4	2754,1	3072,7	3456,0
Структура сукупних витрат домогосподарств	У відсотках
Споживчі сукупні витрати	90,0	86,2	87,8	90,0	90,2
продукти харчування та безалкогольні напої	51,4	48,9	50,0	51,6	51,3
алкогольні напої, тютюнові вироби	2,6	2,2	3,2	3,3	3,4
непродовольчі товари та послуги	36,0	35,1	34,6	35,1	35,5
в тому числі:
одяг і взуття	5,9	5,9	5,6	6,1	5,8
житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива	10,9	9,1	9,4	9,3	9,6
предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла	2,9	2,8	2,3	2,4	2,2
охорона здоров’я	2,5	2,7	3,1	3,1	3,1
транспорт	3,4	4,0	3,8	3,7	4,0
зв’язок	2,6	2,3	2,5	2,7	2,6
відпочинок і культура	2,4	2,5	1,8	1,8	2,0
освіта	1,3	1,3	1,3	1,3	1,3
ресторани та готелі	2,3	2,4	2,5	2,4	2,5
різні товари і послуги	1,8	2,1	2,3	2,3	2,4
Неспоживчі сукупні витрати	10,0	13,8	12,2	10,0	9,8

З огляду на вище зазначені розрахунки, ми можемо зробити висновок, що найбільшу питому вагу у витратах домогосподарств займають витрати на продукти харчування та безалкогольні напої. До них включають хліб та хлібопродукти, м'ясо та м’ясопродукти, риба і рибопродукти, молоко, сир та яйця, олія та жири, фрукти, овочі, цукор, кондитерські вироби та безалкогольні напої (чай, кава, соки, мінеральна вода тощо). Так згідно статистичними даними такі витрати становлять від 56% у 2005 році до 51% у 2011 році. Це на нашу думку вкрай невтішна ситуація, адже в такому випадку можемо говорити про доволі високу частку бідного населення яке немає можливості витрачати свої кошти ні нащо інше окрім підтримання своїх мінімальних умов життя. Ці закономірності вперше дослідив німецький статистик Е. Енгель. Він стверджував, що зі зростанням доходу частка витрат на харчування зменшується; витрати на одяг, житло, опалення й освітлення змінюються порівняно менше, несуттєво; а питома вага витрат на задоволення культурних та інших нематеріальних потреб помітно збільшується. Це означає, що потреби споживачів задовольняються від простіших (актуальних) до вищих залежно від рівня доходів домашніх господарств.

Окрім того, значна частина ресурсів витрачається на придбання непродовольчих товарів та отримання, близько 30% загального доходу. Важливим фактором, що безпосередньо впливає на збільшення споживчих витрат є посилення зовнішнього тиску на споживача, передусім через рекламу, яка цілеспрямовано розробляє і вдосконалює засоби впливу на громадян, стимулює виникнення нових потреб (далеко не завжди обґрунтованих реальною необхідністю) та спонукає д все нових та нових витрат. В Україні, на відмінну від західного споживача, опірність населення до агресивної та недостатньо регульованої реклами є слабкою. До того ж відсутність імунітету до рекламного впливу накладається й дефіцит можливостей самостійної перевірки споживачем одержаної інформації. Щодо витрат домогосподарств на освіту та відпочинок, то вони є доволі незначними і становлять відповідно 1-1,5% - освіта тане більше 3% на відпочинок. Також незначна частка спрямовується і на охорону здоров’я, не більше 3%.

Як бачимо проаналізовані показники дають підстави зробити висновки, що життєвий рівень простого населення майже не покращується. Останніми роками в Україні дещо зростає частка видатків домогосподарств, що припадає на оплату послуг. Однак більшою мірою це пов’язано не з поліпшенням якості чи асортименту наданих послуг, а з підвищенням цін і тарифів на них. Частка витрат на проживання в готелях та відвідування ресторанів є доволі низькою і не перевищує 2,3-2,5% від загальної суми сукупних витрат в місяць, що становить в середньому 40-80 гривень. Витрати на транспорт до яких відносять витрати на купівля нових транспортних засобів та тих, які були у користуванні (легкові автомобілі, мотоцикли, моторолери, мопеди, велосипеди, гужовий транспорт), запчастини до них та спеціалізовані засоби по догляду за ними, паливо, мастила, ремонт, технічне обслуговування та миття особистих транспортних засобів; корми, збруя тощо для тяглових тварин; плата за гаражі чи паркувальні майданчики, які не використовуються на постійній основі, а забезпечують тимчасове зберігання автомобіля; прокат приватних транспортних засобів; послуги, що надаються населенню різними видами транспорту (послуги залізничного, автодорожнього, повітряного, водного та іншого транспорту) також доволі незначні і не перевищують 4% від загальних витрат. Помітну частку серед загальних сукупних витрат займають Неспоживчі грошові витрати, а саме 9-10%. До таких витрат включають:

• витрати на особисте підсобне господарство – витрати на купівлю худоби (крім великої рогатої худоби та коней), птиці, бджіл, кормів та медикаментів для них, сільськогосподарського реманенту (лопат, грабель, сокир, парникових рам та плівки, сепараторів, дійниць, хомутів тощо), насіння, розсади, саджанців (крім багаторічних насаджень для особистого підсобного господарства), добрив, отрутохімікатів, а також плата за ветеринарні послуги, страхування худоби, обробіток тощо;

• допомога родичам та іншим особам – гроші, подаровані або передані як допомога родичам, друзям та іншим особам;

• купівля нерухомості – витрати на купівлю будинків, квартир, дач, гаражів тощо;

• будівництво, капітальний ремонт житла та інших будівель – сума оплати робіт та вартості матеріалів, витрачених на будівництво та капітальний ремонт житла, дачних будинків, будівель господарського призначення тощо.

Неспоживчі сукупні витрати (близько 10% усіх сукупних витрат домогосподарств) включають витрати, пов’язані з веденням особистого підсобного господарства (купівля реманенту, насіння, палива), грошову допомогу родичам, витрати на купівлю нерухомості, будівництво та капітальний ремонт житла, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, приріст вкладів до банківських установ, на сплату аліментів, податків та інших обов’язкових платежів, а також суми використаних заощаджень, позик та повернених домогосподарством боргів.

Таблиця 2.5